Справа № 216/3813/19
Провадження 4-с/216/28/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2023 року м. Кривий Ріг
Центрально - Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого судді: Бутенко М. В.
за участю
секретар судового засідання: Клименко О.В.
без застосування технічного запису
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії, бездіяльність, рішення державного виконавця, Центрально-міського відділу ДВС у м. Кривому Розі Криворізького району дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягувач: КП «Криворіжтепломережа», -
ВСТАНОВИВ:
Заявник (боржник) ОСОБА_1 в інтересах якої звертається представник - адвокат Горбенко Інна Василівна, звернулася до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області зі скаргою на дії, бездіяльність, рішення державного виконавця, Центрально-міського відділу ДВС у м. Кривому Розі Криворізького району дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягував: КП «Криворіжтепломережа».
Свою скаргу сторона скаржника обґрунтовує наступним:
Сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Сторона скаржника звертається до суду з приводу бездіяльності державного виконавця у виконавчому провадженні № 69208699.
До Центрально-міського відділу ДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернулися з питання зняття арешту з банківського рахунку № НОМЕР_1 у АТ КБ ПРИВАТБАНК, на якій зараховуються аліменти та соціальні виплати на народжену малолітню дитину. Так, 22 травня 2023 року на цей рахунок зараховано аліменти у сумі 22871,21 грн., а також 07.05.2023 р. та 08.05.2023 року у сумі 860,00 грн. та 2100,00 грн. - виплати Соціального фонду на малолітню дитину. До адвокатського запиту № 464 надано підтверджуючи документи - виписки банку по рахунку, де видно надходження вказаних коштів.
Відповіддю від 28.06.2023 р. № 47384 на адвокатський запит № 412 від 464 від 13.06.2023 року до Центрально-міського відділу ДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомлено про неможливість зняття арешту з банківського рахунку.
Відповідно до 4.4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону (ч.2 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Боржник не працює, доходу не має, перебуває у відпустці по догляду за двох річною дитиною, матір трьох дітей. Не може отримувати соціальні виплати та аліменти на банківську карту. Накладення арешту на всі рахунки боржника, в тому числі на банківські рахунки, на які надходять аліменти на утримання 2 дітей суперечить статті 179 СК України, оскільки аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Аліменти на утримання дитини є іншою допомогою на дітей у контексті пункту 10 частини першої статті 73 Закону України "Про виконавче провадження". Таким чином, з моменту накладення арешту на банківські рахунки ОСОБА_1 , її дитина обмежена у здійснені права власності на аліменти, так як накладення арешту автоматично заблокувало рух грошових коштів та порушило права боржника на отримання заробітної плати та аліментів і позбавило ОСОБА_2 розпоряджатися аліментами в інтересах дитини і спрямовувати грошові кошти на забезпечення першочергових потреб, зокрема у харчуванні, лікуванні, одязі дитини. Окрім того, на третю дитину вона тепер не отримує соціальні виплати при народженні та до 3-х років.
За змістом ч. З ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Накладення арешту на грошові кошти, за рахунок яких здійснюється виплата аліментів та соціальної допомоги на дітей є неправомірним.
Оскільки державним виконавцем не винесено постанову про зняття арешт у з банківського рахунку № НОМЕР_1 у АТ КБ ПРИВАТБАНК, єдиним способом захисту прав ОСОБА_2 є звернення зі скаргою до суду.
Просить суд визнати бездіяльність державного виконавця Центрально-міського відділу ДВС ум. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 69208699 у не знятті арешту з рахунку для надходження аліментів та соціальної допомоги. Зобов'язати держаного виконавця зняти арешт з карти для надходження соціальних виплат та аліментів НОМЕР_1 у АТ КБ ПРИВАТБАНК, та направити в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відповідну постанову у банк.
В судове засідання 30.10.2023 року представник скаржника адвокат Горбенко І.В. не з'явилася, направила на електронну адресу суду клопотання про розгляд скарги без участі сторін, у якому просить суд розглянути скаргу без участі скаржника та його представника, повністю задовольнити її:
- визнати протиправну бездіяльність державного виконавця Центрально-міського відділу ДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 69208699 у не знятті арешту з рахунку для надходження аліментів та соціальної допомоги, що призвело до протиправного заволодіння майном дітей;
- зобов'язати держаного виконавця зняти арешт з карти для надходження соціальних виплат та аліментів НОМЕР_1 у АТ КБ ПРИВАТБАНК, направити в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відповідну постанову у банк,
- зобов'язати держаного виконавця повернути дітям соціальні виплати та аліменти на карту НОМЕР_1 у АТ КБ ПРИВАТБАНК, протиправно стягнутих в рахунок боргів ОСОБА_2 в наслідок умисної протиправної бездіяльності (поведінки) державного виконавця .
Державний виконавець Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Лебідь О.В., в судове засідання 30.10.2023 року не з'явилася, надіслала на електронну адресу суду уточнюючій відзив на скаргу на дії державного виконавця, у якому зазначила наступне:
Зведене виконавче провадження № 72129078 з примусового виконання виконавчих проваджень:
- ВП 69472543 з примусово виконання постанови № 216/4736/21 від 03.10.2021 року виданого Центрально - Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення боргу в розмірі 5718,40 грн. зі ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СГПСЕРВІС-КР" .
- ВП 69208699 з примусово виконання постанови № 216/3813/19 від 20.03.2020 року виданого Центрально - Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення судового боргу в розмірі. 33272,62 грн. зі ОСОБА_1 на користь КПТМ "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА".
- ВП 69210655 з примусово виконання постанови № 216/3813/19 від 20.03.2020 року виданого Центрально - Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення судового збору в розмірі 480,25 гри зі ОСОБА_1 на користь КПТМ "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА".
Слід зазначити, що кошти по виконавчим провадженням № 69472543, 69208699, 69210655 з примусовою виконання зведеного виконавчого провадження №72129078 були стягнуті на рахунок Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в повному обсязі, арешти накладені в рамках цих виконавчих провадження станом на 30.10.2023 року знято.
Виконавчі провадження:
1. ВП№ 69472543 з примусово виконання постанови № 216/4736/21 віл 03.10.2021 року виданого Центрально -Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення боргу в розмірі 5718,40 гри зі ОСОБА_1 па користь TOBAPИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СГПСЕРВІС-КР". Керуючись вимогами п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження, державним виконавцем 20.10.2023 року було закінчено виконавче провадження. Копію постанови направлено сторонам та органу чи посадовій особі, що видав виконавчий документ.[
2. ВП 69208699 з примусового виконання постанови № 216/3813/19 від 20.03.2020 року виданого Центрально - Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення судового боргу в розмірі 33272,62 гри зі ОСОБА_1 на користь КПТМ "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА". Керуючись вимогами п.9 частини першої статті 39, Статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 20.10.2023 року було закінчено виконавче провадження. Копію постанови направлено сторонам та органу чи посадовій особі, то видав виконавчий документ.
3. ВП 69210655 з примусово виконання постанови № 216/3813/19 від 20.03.2020 року виданого Центрально - Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення судового збору в розмірі 480,25 гри зі ОСОБА_1 па користь КПТМ "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА". Керуючись вимогами п.9 частини першої ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»,державним виконавцем 18.10.2023 року було закінчено виконавче провадження. Копію постанови направлено сторонам та органу чи посадовій особі, що видав виконавчий документ. Тож позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Горбенко І.В. станом на 30.10.2023 року щодо зняття арешту з рахунків безпідставні.
Просить суд відмовиш у задоволенні скарги па бездіяльність, рішення державного виконавця Швець (Булахової) Юлії Володимирівни у повному обсязі.
Раніше представник ВДВС надавала письмові пояснення по справі, з яких вбачається наступне:
Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень та Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, за весь період дії реєстрів виконавчих проваджень Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень - окремий спеціальних розділ, який є архівною складовою частиною системи та містить відомості про виконавчі провадження на виконанні у Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у період з 2009 по 2023 роки перебували та перебувають виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 , а саме:
Зведене виконавче провадження №72129078 з примусового виконання виконавчих проваджень:
- ВП 69472543 з примусово виконання постанови № 216/4736/21 від 03.10.2021 року виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення боргу в розмірі 5718,40 грн. з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СІТІСЕРВІС-КР" .
- ВП 69208699 з примусово виконання постанови № 216/3813/19 від 20.03.2020 року виданого Центрально - Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення судового боргу в розмірі 33272,62 гри з ОСОБА_1 на користь КПТМ "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА".
- ВП 69210655 з примусово виконання постанови № 216/3813/19 від 20.03.2020 року виданого Центрально_Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення судового збору в розмірі 480,25 грн. з ОСОБА_1 на користь КПТМ "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА".
В рамках вищезазначених виконавчих провадженнях державним виконавцем, керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» були складені постанови про арешт рахунків боржника.
За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору; витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-УІІІвиконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Станом на 22.09.2023 року на адресу відділу ДВС не надходило жодних повідомлень від банківських установ в яких відкрито розрахункові рахунки позивача.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти па якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII.
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIII).
Станом на 22.09.2023 року на адресу відділу ДВС позивачем не було надано жодного підтвердження про цільове призначення що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIII).
Слід зазначити, що згідно висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6- 535цс15 кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.
Тож, кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
Державним виконавцем неодноразово проводилось роз'яснення з приводу змін у законодавстві, а саме Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану № 3048-ІХ прийнятого 11.04.2022 року відповідно до якого було внесені зміні в закон України " Про виконавче провадження" відповідно до яких фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється. Тож, у боржника є право подати заяву про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв'язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України"Про електронні документи та електронний документообіг".
Реагуючи на адвокатський запит адвоката Горбенко І.В. , який надійшов на адресу відділу ДВС 13.06.2023 року, державним виконавцем 28.06.2023 року, керуючись абз. 10, 11 пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про виконавче провадження» було складено постанову про визначення поточного рахунку для видаткових операцій па поточний рахунок НОМЕР_2 , відкритий у АТ КБ ПРИВАТБАНК.
Зразок заяви про визначення поточного рахунку для видаткових операції було направлено позивачу 24 серпня 2023 року на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 ( додаток 4).
19.09.2023 року за вхід № НОМЕР_3 , ОСОБА_1 було надано заяву про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.
22.09.2023 року державним виконавцем, керуючись пунктом 102 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про виконавче провадження», розділом XIX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (зі змінами) було складено постанову про визначення поточного рахунку для видаткових операцій на поточний рахунок НОМЕР_1 , відкритий у АТ КБ ПРИВАТБАНК, та направлено до AT КБ ПРИВАТБАНК для виконання, сторонам виконавчого провадження - до відома.
Слід зазначити, що сплата коштів або відомості про сплату коштів по виконавчими провадженнями № 69472543; 69208699; 69210655, з примусового виконання документів щодо стягнення зі ОСОБА_1 на користь стягувачів в рамках примусового виконання зведеного виконавчого провадження №72129078 на рахунок Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження у державного виконавця на 22.09.2023 рік, відсутні.
Просить суд відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність, рішення державного виконавця, у повному обсязі.
Представник стягувача: КП «Криворіжтепломережа» Костікова Є.В. у поданій суду 16.10.2023 року заяві просила суд розглядати справу без представника стягувача, в задоволенні скарги відмовити, оскільки станом на 16.10.2023 року заборгованість божника перед стягувачем не сплачена.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень та Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, за весь період дії реєстрів виконавчих проваджень Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень - окремий спеціальних розділ, який є архівною складовою частиною системи та містить відомості про виконавчі провадження на виконанні у Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у період з 2009 по 2023 роки перебували та перебувають виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 , а саме:
Зведене виконавче провадження №72129078 з примусового виконання виконавчих проваджень:
- ВП 69472543 з примусово виконання постанови № 216/4736/21 від 03.10.2021 року виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення боргу в розмірі 5718,40 грн. з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СІТІСЕРВІС-КР" .
- ВП 69208699 з примусово виконання постанови № 216/3813/19 від 20.03.2020 року виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення судового боргу в розмірі 33272,62 гри з ОСОБА_1 на користь КПТМ "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА".
- ВП 69210655 з примусово виконання постанови № 216/3813/19 від 20.03.2020 року виданого Центрально_Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення судового збору в розмірі 480,25 грн. з ОСОБА_1 на користь КПТМ "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА".
В рамках вищезазначених виконавчих провадженнях державним виконавцем, керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» були складені постанови про арешт рахунків боржника.
Станом на 22.09.2023 року на адресу відділу ДВС позивачем не було надано жодного підтвердження про цільове призначення що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIII).
Кошти по виконавчим провадженням № 69472543, 69208699, 69210655 з примусовою виконання зведеного виконавчого провадження №72129078 були стягнуті на рахунок Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в повному обсязі, арешти накладені в рамках цих виконавчих провадження станом на 30.10.2023 року знято.
Виконавчі провадження:
1. ВП№ 69472543 з примусово виконання постанови № 216/4736/21 віл 03.10.2021 року виданого Центрально - Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення боргу в розмірі 5718,40 гри зі ОСОБА_1 па користь TOBAPИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СГПСЕРВІС-КР". Керуючись вимогами п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження, державним виконавцем 20.10.2023 року було закінчено виконавче провадження. Копію постанови направлено сторонам та органу чи посадовій особі, що видав виконавчий документ.[
2. ВП 69208699 з примусового виконання постанови № 216/3813/19 від 20.03.2020 року виданого Центрально - Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення судового боргу в розмірі 33272,62 гри зі ОСОБА_1 на користь КПТМ "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА". Керуючись вимогами п.9 частини першої статті 39, Статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 20.10.2023 року було закінчено виконавче провадження. Копію постанови направлено сторонам та органу чи посадовій особі, то видав виконавчий документ.
3. ВП 69210655 з примусово виконання постанови № 216/3813/19 від 20.03.2020 року виданого Центрально - Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення судового збору в розмірі 480,25 гри зі ОСОБА_1 па користь КПТМ "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА". Керуючись вимогами п.9 частини першої ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»,державним виконавцем 18.10.2023 року було закінчено виконавче провадження. Копію постанови направлено сторонам та органу чи посадовій особі, що видав виконавчий документ.
П. 9 ч. 2 ст. статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Зазначене конституційне положення відображено й у статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 передбачено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця, в якій зазначається: сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом; стягнення виконавчого збору, витрати виконавчого провадження, штрафи, накладені на боржника під час виконавчого провадження; основна винагорода приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що на які накладається арешт, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання»,статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10,15 частини першої статті 34 цього Закону.
Пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, чинної на момент виникнення даних правовідносин, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника в банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Як вбачається із постанови про арешт коштів боржника, державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.
Тобто постанова містить вказівку про нерозповсюдження її дії на спеціальні рахунки, арешт яких забороняється.
Таким чином, після отримання цієї постанови, саме банк зобов'язаний відповідно до вимог ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на такому рахунку.
З викладеного вбачається, що у разі зарахування боржнику соціальних виплат на зазначений поточний рахунок, на який накладено арешт, банк зобов'язаний повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту відповідних коштів.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09 лютого 2021 року в справі № 2010/2-1565/11 (провадження № 61-997ск21) та узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року в справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20).
Однак, АТ КБ «Приватбанк», на яке нормами ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов'язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника виконало.
Зазначене свідчить про те, що банк не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
З матеріалів справи вбачається, що АТ КБ «ПриватБанк» не повідомив державного виконавця про наявність передбачених ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» обставин, які унеможливлюють накладення арешту на належні скаржнику рахунки.
Отже, державний виконавець не мав документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, суду такі докази також не надані.
Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» на картку (рахунок) яку скаржник отримує соціальні виплати, також може бути зарахована будь-яка виплата (переказ), що свідчить про те, що рахунок, на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є рахунком боржника, який використовується для зарахування, зберігання грошових коштів і здійснення різних розрахунково-касових операцій.
Отже, під час винесення оскаржуваної постанови державним виконавцем не було порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки частиною третьою статті 52 цього Закону встановлено, що саме на банк покладено обов'язок перевірити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання. Оскаржуваною постановою не порушено права скаржника, оскільки у постанові про арешт коштів боржника є застереження про те, що арешт не накладається на кошти, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.
У разі перерахування боржнику коштів на рахунок який має спеціальний режим використання, на який накладено арешт, то такий підлягає зняттю. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих зарахування таких виплат та їх розміру на відповідний рахунок.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
Судом не встановлено відомостей, що на момент винесення оскаржуваної постанови державний виконавець мав інформацію, що рахунок боржника в АТ КБ «Приватбанк», на який накладено арешт, має спеціальний режим використання.
Крім того, станом на 18-20 жовтня 2023 року зведене виконавче провадження щодо стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 закінчено, арешти з усіх рахунків скаржника зняті.
За таких обставин відсутні підстави для задоволення вимог скарги.
Керуючись ст. 258, 260, 261, 447-451 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити повністю у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії, бездіяльність, рішення державного виконавця, Центрально-міського відділу ДВС у м. Кривому Розі Криворізького району дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягувач: КП «Криворіжтепломережа».
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя М.В. БУТЕНКО