179/1513/23
2/179/490/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року смт. Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
в складі:головуючого - судді Чорної А.О.,
секретаря судового засідання Хорольської І.П.,
справа № 179/1513/23
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради про надання додаткового строку для прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
24 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Магдалинівської селищної ради про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_2 . ОСОБА_2 залишила на ім'я позивача заповіт, посвідчений секретарем виконкому Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області Удовик Н.І. 11.07.2003 року за реєстром № 91, в якому заповіла позивачці земельну ділянку площею 1,910 га згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 № 142829.
За життя мати не повідомляла позивачку про складання на її користь заповіту. Про наявність заповіту позивач дізналася випадково, після спливу шестимісячного строку, перебираючи речі померлої матері, серед документів, знайшла заповіт, який було складено 20 років тому.
Одразу після цього, позивач звернулася до приватного нотаріуса та нотаріусом було роз'яснено, що оскільки пропущений строк для прийняття спадщини, тому неможливо вчинити нотаріальні дії та необхідно звертатися до суду.
Позивачка просить надати їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном два місяці.
Ухвалою від 28 серпня 2023 року позовна заява прийнята до розгляду та по ній було відкрито загальне позовне провадження та призначене підготовче судове засідання. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 26 вересня 2023 року витребувано від приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Щоки В.О. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , закрито підготовче провадження та цивільна справа призначена до судового розгляду.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача - Магдалинівської селищної ради у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність. Рішення просить прийняти згідно вимог Закону (а.с. 15).
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як передбачено ст.ст.12 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26.12.2022 року (а.с. 8).
Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянки площею 1,910 га, розташована на території Жданівської сільської ради Новомосковського (Магдалинівського) району Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 (а.с. 7).
Відповідно до заповіту від 11.07.2003 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та зареєстрованого в реєстрі за № 91, ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,910 га, яка належить їй на праві приватної власності, заповіла ОСОБА_1 (а.с. 6).
З інформаційної довідки зі спадкового реєстру спадкової справи від 04.10.2023 року та відповіді нотаріуса вбачається, що спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3 не заводилася, спадкова справа відсутня (а.с. 22-24).
Згідно листа Приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Щоки В.О. від 21.08.2023 року позивачці ОСОБА_1 роз'яснено, що строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 сплив 23.06.2023 року, оскільки заяву про прийняття спадщини не було подано в встановлений строк, у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини позивачці роз'яснено про право звернення до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с. 9).
Отже, судом встановлено, що із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріальної контори спадкоємці не зверталися, спадкова справа не заводилася, відповідне повідомлення ОСОБА_1 не надсилалося та не розміщувалася в пресі інформація про наявність заповіту ОСОБА_2 .
Строк для подання заяви про прийняття спадщини у позивачки минув 23.06.2023 року, з вказаним позовом позивачка звернулася до суду 24.08.2023 року, тобто минув незначний проміжок часу між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви.
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Разом з тим, позивач наведених вище вимог закону не дотрималася та після відкриття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначала, що про існування заповіту їй стало відомо лише після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини.
Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, і відтворено у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 629/1886/18 (провадження № 61-11600св19), від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17-ц (провадження № 61-49121св18), від 20 листопада2019 року у справі № 209/1795/18 (провадження № 61-14842св19), від 21 листопада 2019 року у справі № 626/2055/18 (провадження № 61-17906св19).
Верховний Суд України та Верховний Суд у своїх висновках неодноразово зазначали, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини.
Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року в справі № 6-496цс17 та постановах Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17 (провадження № 61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17 (провадження № 61-18261св18), від 07 серпня 2019 року у справі № 629/1886/18 (провадження № 61-11600св19), від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17-ц (провадження № 61-49121св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 209/1795/18 (провадження № 61-14842св19), від 21 листопада 2019 року у справі № 626/2055/18 (провадження № 61-17906св19), від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц (провадження № 61-5609св19), від 09 квітня 2020 року у справі № 648/703/17 (провадження№ 61-41669св18), від 15 квітня 2020 року у справі № 190/106/18 (провадження № 61-41455св18) від 26 березня 2020 року у справах № 517/82/19 (провадження № 61-1340св20) та №642/2539/18-ц провадження № 61-5609св19), від 10 червня 2020 року у справі № 640/13714/17 (провадження № 61-44478св18), від 01 липня 2020 року у справі № 131/192/19 (провадження № 61-22639св19), від 24 липня 2020 року у справі № 729/559/18 (провадження № 61-1099св19) та від 07 вересня 2020 року у справі № 389/3108/18 (провадження № 61-17050св19) та інших.
Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.
Отже, Закон пов'язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов'язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.
Встановивши в судовому засіданні, що ОСОБА_1 була необізнана про наявність заповіту, складеного на її користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, а тому, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ суд перевіряє наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
За положеннями ст. ст. 12,81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах,передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.
Суд приймає до уваги наведені позивачкою причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті матері та вважає їх поважними, враховуючи принцип верховенства права та дотримуючись розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.
Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з визначенням двомісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Суд вважає такий строк достатнім для реалізації позивачем права на подання заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити .
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк - два місяці з дня набрання рішенням законної сили, для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Аникієво Висковського району Кіровоградської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Магдалинівська селищна рада, ЄДРПОУ 04338405, юридична адреса: 51100, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт.Магдалинівка, вул.Центральна, 32.
Суддя А.О. Чорна