179/1444/23
1-кп/179/99/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року смт. Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, яке внесене до ЄРДР за №12023041470000088 від 05.04.2023 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Дмухайлівка Магдалинівського району Дніпропетровської області, громадянки України, із середньою освітою, не працевлаштованої, не заміжньої, яка має на утриманні малолітню дитину, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан (строк дії воєнного стану в Україні продовжено відповідно до Указу Президента України №254/2023 від 01.05.2023).
Водночас, 04 квітня 2023 року близько 10 годин 00 хвилин (більш точного часу досудовим розслідуванням не надалось можливим встановити) ОСОБА_4 , пішки прибула до місця мешкання свого сусіда, ОСОБА_5 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , щоб попрохати в останнього в борг грошові кошти.
Прибувши за вищевказаною адресою, ОСОБА_4 помітила, що на прилеглій території житлового будинку нікого не має, зайшла через незачинені вхідні двері до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та помітила, що в будинку ОСОБА_5 відсутній. Після чого ОСОБА_4 помітила в одній із кімнат будинку на підвіконнику мобільний телефон марки «SUMSUNG J7», який належить ОСОБА_5 . В цей час та місці у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану.
В подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи таємно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, переконавшись, що її дії залишаються таємними для оточуючих, бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, шляхом вільного доступу, викрала належний ОСОБА_5 мобільний телефон марки «SUMSUNG J7», вартістю 2980 грн. 00 коп., після чого місце вчинення кримінального правопорушення покинула, розпорядившись телефоном на власний розсуд.
Своїми неправомірними діями ОСОБА_4 спричинила потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 2980 грн. 00 коп.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою провину в обсязі пред'явленого обвинувачення по ч.4 ст. 185 КК України визнала в повному обсязі, визнавши всі обставині встановлені в обвинувальному акті, пояснила, що дійсно вчинила крадіжку мобільного телефону, про що дуже шкодує. Пояснила, що 04 квітня 2023 року приблизно о 10 годині вона прийшла до сусіда, ОСОБА_5 , оскільки на той час проживала зі співмешканцем, якому постійно необхідні були гроші. Двері у будинку були відчинені, сусіда вдома не було. Вона через незачинені двері зайшла до будинку, звідки викрала мобільний телефон. Мобільний телефон вона принесла додому та віддала співмешканцю, який користувався ним та у подальшому його розбив. Вона дуже розкаюється у скоєному, придбала потерпілому новий мобільний телефон замість викраденого.
Також обвинувачена підтвердила, що цілком розуміє зміст обставин інкримінованого їй кримінального правопорушення, їх не оспорює та повністю визнає свою вину, така її позиція є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших негативних обставин.
Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має, просив призначити покарання на розсуд суду.
Прокурор та обвинувачена не заперечували проти розгляду кримінального провадження за відсутності потерпілого. Тому суд на підставі ст. 325 КПК України, враховуючи думку учасників судового провадження, можливість за відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини під час судового розгляду для прийняття рішення, ухвалив про проведення судового розгляду без участі потерпілого.
Згідно до ч. 3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
У судовому засіданні суд з'ясував, що обвинувачена ОСОБА_4 правильно розуміє зміст обставин вчинення кримінального правопорушення, добровільно визнає себе винною у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, і роз'яснив, що погодившись на визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обвинувачена і прокурор будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи показання обвинуваченої ОСОБА_4 , її повне визнання своєї винуватості, а також те, що остання не оспорює фактичні обставини справи, зазначені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, і не наполягає на дослідженні інших доказів по справі, то у відповідності до положень ч. 3 ст.349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченої ОСОБА_4 у його вчинені.
Оскільки сторони кримінального провадження вважають, що фактичні обставини кримінального провадження доведені зібраними доказами, які не вимагають дослідження в ході судового розгляду, суд також визнає їх доведеними.
До таких фактичних обставин відносяться обставини щодо дати, часу, місця, способу здійснення кримінального правопорушення, форми вини, заподіяної шкоди.
Досліджена у судовому засіданні правова кваліфікація кримінального правопорушення відповідає дійсним обставинам скоєного діяння.
На підставі викладеного, суд визнає доведеною винуватість ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення і кваліфікує її дії за ч. 4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд враховує, що обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України кваліфікується як тяжкий злочин, не судима, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, не заміжня, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштована, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра за місцем мешкання не перебуває, групи інвалідності не має, за місцем проживання характеризується задовільно, в судовому засіданні негативно оцінила власну протиправну поведінку та готова понести передбачене законом покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченої, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Згідно висновку досудової доповіді Новомосковського районного сектору Філії Державної установи «Центр пробації у Дніпропетровській області», орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
З урахуванням ступені тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченої та враховуючи обставини, які пом'якшують покарання, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченої і запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, встановленому санкцією ч.4 ст.185 КК України.
Разом з цим, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченої, висновки досудової доповіді органу пробації, а також думку прокурора в судових дебатах, який просив призначити покарання з випробуванням, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання, та вважає можливим на підставі ст.75 КК України звільнити її від відбуття покарання з випробуванням, якщо обвинувачена протягом зазначеного судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки, передбачені ст.76 КК України, що відповідатиме меті покарання, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст.ст.122,124 КПК України з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи №2987 від 28.06.2023 року у сумі 200 грн., що підтверджується звітом про фактичні затрати на проведення експертизи.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні відносно обвинуваченої не обирався. Цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст. ст. 349, 368-370, 373- 374, 392 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо протягом зазначеного строку вона не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Контроль за поведінкою засудженої ОСОБА_4 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання останньої.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати, пов'язані із залученням експерта для проведення судової експертизи у розмірі 200 (двісті) грн.
Речові докази: два DVD-R диски з відеозаписами огляду місця події та слідчого експерименту - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1