Справа № 204/14532/23
Провадження № 1-в/204/1401/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника закладу ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
особи, відносно якої розглядається заява ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро, в режимі відеоконференції, заяву представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України» про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у закладі з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ВСТАНОВИВ:
До Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» про продовження застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_7 .
До заяви додано висновок комісії лікарів психіатрів № 981 від 16.107.2023 згідно якого ОСОБА_7 за своїм психічним станом потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.
У судовому засіданні представник Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України» ОСОБА_4 підтримав вищевказану заяву, просив її задовольнити. Пояснив, що в психічному стані пацієнтки превалюють емоційна лабільність, неврівноваженість, різкі полярні коливання настрою, протестно-опозиційна поведінка. Емоційно-вольові процеси незрілі, недостатньо сформовані. Спостерігається порушення когнітивних функцій, немає здатності до планування та прогнозування. Через недорозвиненість мислення та інтелекту не може адекватно оцінити свій психічний стан, тяжкість скоєного, що свідчить про особливу небезпеку пацієнтки для оточуючих. За своїм психічним станом ОСОБА_7 на теперішній час потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просила продовжити застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом стосовно ОСОБА_7 .
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 залишила вирішення заяви представника установи на розсуд суду.
Особа, до якої застосовані примусові заходи медичного характеру - ОСОБА_7 , в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про продовження стосовно неї застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом.
Обговоривши заяву, заслухавши думку учасників процесу і перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України» підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюються судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів. Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. У разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу медичного характеру. У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження застосування примусового заходу медичного характеру. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців. Питання про зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров'я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу або виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру.
Згідно ч. 4 ст. 94 КК України, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах посиленого нагляду.
Згідно ч. 1 ст. 95 КК України, продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
За змістом статті 95 КК України та статті 19 ЗУ «Про психіатричну допомогу» зміна примусового заходу медичного характеру може полягати лише в його пом'якшенні у зв'язку з поліпшенням психічного стану особи (наприклад, у переведенні її з психіатричного закладу з посиленим наглядом до закладу зі звичайним наглядом) чи у скороченні строку перебування у психіатричному закладі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 514 КПК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування. Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру. Розгляд питання про зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру може також здійснюватися за письмовою заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, або її захисника чи законного представника у разі, якщо така особа за своїм станом здоров'я не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними, в тому числі не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра.
Відповідно до п. п. 18, 19 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» від 03.06.2005 № 7 статтею 95 КК України, зокрема, введено положення про можливість продовження застосування примусових заходів медичного характеру, яке, як і зміна або скасування (припинення) їх застосування, здійснюється за заявою представника психіатричного закладу, що надає особі психіатричну допомогу, з долученням до цієї заяви висновку комісії лікарів-психіатрів. Судам необхідно мати на увазі, що продовжувати застосування примусових заходів медичного характеру можна кожного разу на строк, який не перевищує шість місяців. Це правило поширюється і на випадки надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку. За змістом ст. 95 КК України, ст. 19 Закону N 1489-ІІІ зміна примусового заходу медичного характеру може полягати лише в його пом'якшенні у зв'язку з поліпшенням психічного стану особи (наприклад, у переведенні її з психіатричного закладу з посиленим наглядом до закладу зі звичайним наглядом) чи у скороченні строку перебування у психіатричному закладі.
Згідно п. 2 Правил застосування примусових заходів медичного характеру в спеціальному закладі з надання психіатричної допомоги, затверджено Наказом Міністерства охорони здоров'я України 31 серпня 2017 року за № 992 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.11.2017 року за № 1408/31276 ПЗМХ (далі Наказ № 992 від 31.01.2017) за рішенням суду застосовуються до осіб, які скоїли суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України (далі - СНД), для надання їм психіатричної допомоги з метою інтеграції їх в суспільство та запобігання вчиненню ними повторних СНД.
Судом встановлено, що ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21.04.2023 року до ОСОБА_7 застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.
При вирішенні питання, щодо продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні з посиленим наглядом, судом враховано висновок комісії лікарів - психіатрівщодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру №981 від 16.10.2023 року, з якого вбачається, що в психічному стані ОСОБА_7 превалюють емоційна лабільність, неврівноваженість, різкі полярні коливання настрою, протестно-опозиційна поведінка. Емоційно-вольові процеси незрілі, недостатньо сформовані. Мислення суто конкретне, торпедне. Малорухливе. Судження примітивні, поверхневі, легковажні. Спостерігається порушення когнітивних функцій, не має здатності до планування та прогнозування. Через недорозвиненість мислення та інтелекту не може адекватно оцінити свій психічний стан, тяжкість скоєного, що свідчить про особливу небезпеку ОСОБА_7 для оточуючих. ОСОБА_7 потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні з посиленим наглядом.
Враховуючи викладене суд вважає, що заява представника закладу про продовження застосування примусових заходів медичного характеру підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_7 за своїм психічним станом потребує відповідного лікування в умовах закладу з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах посиленого нагляду.
Керуючись ст. 95 КК України, ст. 514 КПК України, статтями 19, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 10.06.2018 року, -
ПОСТАНОВИВ:
Продовжити застосування примусових заходів медичного характеру, призначених ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21.04.2023 року, стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Повний текст ухвали складено 02 листопада 2023 року.
Суддя ОСОБА_1