СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
пр. № 2/759/2281/23
ун. № 759/10973/22
02 листопада 2023 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С., за участю секретаря судового засідання Марченко В.В., представника позивача Будової Я.М., відповідача ОСОБА_1 , її представника - адвоката Куделі В.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду, в приміщенні Святошинського районного суду міста Києва заяву представника відповідача - адвоката Куделі В.В. про відвід головуючого судді Ключника А.С., подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення боргу зі спадкоємця боржника, шляхом звернення стягнення на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебувала вищезгадана цивільна справа.
02 листопада 2023 року у підготовчому судовому засіданні представником відповідача - адвокатом Куделею В.В. подано заяву про відвід судді Ключника А.С., обґрунтовану тим, що головуючим 15.06.2023 року у справі (ун.№759/5211/16-ц) розглянуто скаргу ОСОБА_1 на дії: головного державного виконавця Святошинського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинського Р.В.; стягувач ОСОБА_2 ; у виконавчому провадженні НОМЕР_1.
Зазначеною скаргою ОСОБА_1 оскаржувала неправомірні дії головного державного виконавця Святошинського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинського Р.В. щодо обчислення заборгованості зі сплати аліментів на підставі виконавчого листа №759/5211/16-ц від 23.06.2021 року виданого Святошинським районним судом м. Києва.
Дана заборгованість стала підставою для звернення з цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення боргу зі спадкоємця боржника, шляхом звернення стягнення на спадкове майно.
Таким чином, для уникнення будь-яких сумнівів щодо неупередженості або об'єктивності судді, є підстави для відводу головуючого судді Ключка А.С. в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення боргу зі спадкоємця боржника, шляхом звернення стягнення на спадкове майно.
У підготовчому судовому засіданні 02.11.2023 року відповідач ОСОБА_1 підтримала думку свого адвоката.
У підготовчому судовому засіданні 02.11.2023 року представник позивача - адвокат Будова Я.М. надала пояснення, що оскільки скарга ОСОБА_1 головуючим залишена без розгляду то на її думку можна продовжувати розгляд даної справи у цьому ж складі суду.
Представник третьої особи у підготовче судове засідання 02.11.2023 року не з'явився та подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Вислухавши пояснення учасників судового процесу, оцінивши наведені заявником підстави для відводу судді, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно положень ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватись з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до пункту 1 статті 6 в якій зазначено, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України», від 28 жовтня 1998 року «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.
У відповідності до пункту 46 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гаусшильдта (Hauschildt Case)», номер 11/1987/134/188, зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді в даній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (серед інших прецедентів, рішення у справі «Де Каббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium) від 26 жовтня 1984 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб'єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь-які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об'єктивне рішення у справі.
Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
У § 81 рішення у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що «неупередженість» в сенсі статті 6 Конвенції має визначатися суб'єктивною оцінкою на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справах «Bulut v. Austria» від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 256, § 31 та «Thomann v. Switzerland» від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 815, § 30). У межах об'єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів.
Підстави для відводу судді можуть мати об'єктивний чи суб'єктивний характер.
Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов'язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.
Якщо заяву про відвід з цих підстав подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість та необ'єктивність. Крім того, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Разом з тим, відповідно до п. 5) ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Як вбачається із матеріалів справи, 15.06.2023 року у справі (ун.№759/5211/16-ц) головуючим суддею Ключником А.С. розглянуто скаргу ОСОБА_1 на дії: головного державного виконавця Святошинського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинського Р.В.; стягувач ОСОБА_2 ; у виконавчому провадженні НОМЕР_1.
Зазначеною скаргою ОСОБА_1 оскаржувала неправомірні дії головного державного виконавця Святошинського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинського Р.В. щодо обчислення заборгованості зі сплати аліментів на підставі виконавчого листа №759/5211/16-ц від 23.06.2021 року виданого Святошинським районним судом м. Києва.
Дана заборгованість стала підставою для звернення до суду з цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення боргу зі спадкоємця боржника, шляхом звернення стягнення на спадкове майно.
Таким чином, оскільки суддя Святошинського районного суду м. Києва Ключник А.С. виклав в ухвалі суду від 15.06.2023 року у справі (ун.№759/5211/16-ц) позицію щодо наявної заборгованості зі сплати аліментів, яка є підставою для звернення позивача з позовом до суду в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення боргу зі спадкоємця боржника, шляхом звернення стягнення на спадкове майно, з метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів в неупередженості або об'єктивності судді при розгляді справи, вважаю необхідним задовольнити заяву представника відповідача про відвід.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-19, 33, 36, 40, 41, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника відповідача - адвоката Куделі В.В. про відвід головуючого судді Ключника А.С., подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення боргу зі спадкоємця боржника, шляхом звернення стягнення на спадкове майно - задовольнити.
Цивільну справу (ун.№759/10973/22, провадження №2/759/2281/23) за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення боргу зі спадкоємця боржника, шляхом звернення стягнення на спадкове майно передати до відділу організаційного забезпечення з розгляду цивільних та адміністративних справ Святошинського районного суду міста Києва для виконання вимог статті 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ключник А.С.