печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27329/20-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" жовтня 2023 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Новака Р.В.
при секретарі судових засідань Бурячок А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР», Товариства з обмеженою відповідальністю «Є-КЕШ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРЗА», Товариства з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансока компанія «Є ГРОШІ КОМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «СОС Кредит», треті особи: Приватне акціонерне товариство «ВФ УКРАЇНА», Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», про захист прав споживачів, визнання недійсними договорів та захист персональних даних, -
ВСТАНОВИВ:
01.07.2020 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, того ж дня визначено суддю для розгляду справи та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі судді згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою суду від 02.07.2020 у справі за вказаним позовом відкрито провадження та призначено підготовче засідання.
13.08.2021 через канцелярію суду від представника позивача була подана заява про відмову від позову в частині вимог до ТОВ "СОС Кредит".
13.04.2022 через канцелярію суду від представника позивача була подана заява про відмову від позову в частині вимог до ТОВ "Качай Гроші"
03.04.2023 через канцелярію суду від представника позивача була подана заява про відмову від позову в частині вимог до ТОВ "Укр Кредит Фінанс".
06.04.2023 ухвалою суду було відмовлено представнику відповідача- ТОВ "СС ЛОУН" про роз'єднання позовних вимог.
06.04.2023 протокольною ухвалою суду було замінено неналежного відповідача ТОВ "КФ.ЮА" на належного відповідача ТОВ "ФК "ФОРЗА".
Ухвалою суду від 05.06.2023 у справі за вказаним позовом було закрито підготовче провадження та призначено спарву до розгляду по суті.
В судове засідання, призначене на 07.08.2023, учасники судового розгляду повторно не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомлялись вчасно та належним чином.
Суд, вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Встановлено, що в судове засідання, призначене на 17.10.2023 позивач також не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За змістом ч. 3 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з правовою позицією Верховного суду в постанові від 21.09.2020 справа № 658/1141/18, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року в справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року в справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року в справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року в справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року в справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року в справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року в справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року в справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року в справі № 522/22303/14-ц.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно з положеннями, визначеними в постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» №11 від 17.10.2014, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
Як встановлено вище, позивач неодноразово в судові засідання не з'являвся, хоча щоразу повідомлявся судом про місце, дату та час розгляду справи належним чином, однак жодного разу не повідомив суд про причини такої своєї неявки.
Крім того, суд вказує, що зазначена справа перебуває в провадженні судді з липня 2020 року, тобто більше трьох років.
За вищевикладених обставин суд, вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача та його представника в судове засідання, яким не надано будь-яких доказів на підтвердження підстав його неявки, відповідно яких суд міг би з'ясувати поважність причин такої неявки, у зв'язку із чим, суд позбавлений можливості з'ясувати дійсну волю позивача щодо змісту заявлених вимог, оскільки останній зайняв пасивну позицію щодо розгляду його справи.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст.44, 158, 223, 257 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР», Товариства з обмеженою відповідальністю «Є-КЕШ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРЗА», Товариства з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансока компанія «Є ГРОШІ КОМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «СОС Кредит», треті особи: Приватне акціонерне товариство «ВФ УКРАЇНА», Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», про захист прав споживачів, визнання недійсними договорів та захист персональних даних - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Р.В. Новак