№ 755/13281/23
№ 1-в/755/441/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" жовтня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 . Засуджений 26.11.2010 року вироком Печерського районного суду м. Києва за ч. 4 ст. 190 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке належить йому на праві власності та на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку засудженого ОСОБА_3 .
Клопотання мотивоване тим, що 04.01.2011 року до Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області надійшло розпорядження №1-717/10 від 26.11.2010 року про виконання вироку Печерського районного суду м. Києва за ч. 4 ст. 190 КК України від 26.11.2010 року відносно ОСОБА_3 , якого засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке належить йому на праві власності та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки. Зокрема, на підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покладено наступні обов'язки:не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції. 12 січня 2011 року ОСОБА_3 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді іспитового строку. Під час перебування на обліку, ОСОБА_3 обов'язки суду виконував. Згідно вимог УІАН, до адміністративної відповідальності не притягувався. Проте, відносно ОСОБА_3 03.10.2011 року органом податкової міліції Києво-Святошинського району Київської області відкрито кримінальне провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 10013-2-1-2011/138373 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 27, 28, ч. 2 ст. 205 КК України. Також, ОСОБА_3 засуджений 05.04.2016 року Апеляційним судом м. Києва та звільнений 05.07.2016 року із зали суду, згідно ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, під підписку про невиїзд. Крім того, у Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстроване кримінальне провадження за № 11054112007002195 від 25.09.2007 року та вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 17.01.2013 року ОСОБА_3 призначено покарання за ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. 09 грудня 2013 року ухвалою Апеляційного суду м. Києва вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 17.01.2013 року змінено та зазначено, що вироки Дніпровського районного суду м. Києва від 17.01.2013 року та Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2010 року відносно ОСОБА_3 - виконувати самостійно. 30 листопада 2015 року ОСОБА_3 звільнений з Державної установи «Київський слідчий ізолятор», згідно з ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.11.2015 року, із застосуванням ст. 2 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року.
Представник Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, прокурор та засуджений ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про розгляд клопотання повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України, неприбуття у судове засідання, осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Вивчивши матеріали особової справи, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, а матеріали особової справи підлягають поверненню до Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
При цьому, виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9, 13-3 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Зокрема, згідно зі ст. 163 КВК України, нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 164 КВК України, особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу.
Зокрема, згідно зі ч. 2 ст. 165 КВК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Як вбачається з дослідженої у судовому засіданні особової справи відносно ОСОБА_3 , до Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області надійшов на виконання вирок Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2010 року, яким останнього засуджено за ч. 4 ст.190 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке належить йому на праві власності. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки та покладено на нього обов'язки, а саме:не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції. Іспитовий строк закінчився 26.11.2013 року, а тому, до суду надійшло подання про звільнення ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.
Проте, як вбачається матеріалів особової справи, 17.01.2013 року ОСОБА_3 був засуджений Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 190, із застосування положень ч. 4 ст. 70 КК України, до 6 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09.12.2013 вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 17.01.2013 року змінено та засуджено ОСОБА_3 до покарання у виді 6 років позбавлення волі, вирок Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2010 року постановлено виконувати самостійно.
Крім того, судом встановлено, що матеріали особової справи містять відомості про те, що 03.10.2011 року органом податкової міліції Києво-Святошинського району Київської області відкрито кримінальне провадження, яке зареєстровано в ЄРДР за №10013-2-1-2011/138373 за ознаками злочину, передбаченого ст. 27, ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України. Водночас уповноваженим органом з питань пробації. При цьому, з матеріалів вбачається, що ОСОБА_3 засуджений вироком Апеляційного суду м. Києва від 05.07.2016 року,однак, матеріали особової справи не містять процесуального документу, що підтверджує це.
Таким чином, судом встановлено, що відносно ОСОБА_3 03.10.2011 року порушено кримінальну справу, що може свідчити про вчинення засудженим кримінального правопорушення в період іспитового строку, тобто порушення умов звільнення від відбування покарання з випробуванням. Разом з цим, вказані обставини можуть бути встановлені виключно вироком суду, ухваленим за результатами судового розгляду кримінальної справи.
Однак, суду не надано доказів того, що уповноваженим органом пробації вжито заходів щодо перевірки факту засудження особи та отримання копії відповідного судового рішення.
При цьому, суд позбавлений можливості перевірити таки відомості самостійно, враховуючи, що ані представник органу пробації, ані засуджений в судове засідання для надання пояснень не прибули.
Враховуючи наведене, суд вважає передчасним вирішення питання про звільнення ОСОБА_3 від раніше призначеного вироком суду покарання, оскільки наявні відомості, що останній міг вчинити новий злочин в період відбуття іспитового строку.
Враховуючи наведене, суд не знаходить підстав для задоволення подання Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.
На підставі викладеного та керуючись ст. 78 КК України, ст.ст. 372, 537, 539 КПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку засудженого ОСОБА_3 - відмовити.
Особову справу щодо ОСОБА_3 повернути до Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.
Суддя: