Справа №:755/10949/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" жовтня 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарі Локотковій І.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач подав до суду сформовану через систему «Електронний суд» 28 липня 2023 року позовну заяву про розірвання шлюбу, що зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції м. Києва від 28.04.2007 року.
Заява мотивована тим, що 28 квітня 2007 року позивач і відповідач уклали шлюб. Фактично сім'я припинила своє існування і нинішні стосунки абсолютно не відповідають поняттю сім'ї. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливо. Шлюб по суті носить формальний характер. Примирення між нами також неможливо.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 серпня 2023 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання, призначене на 30 жовтня 2023 року не з'явився. На адресу суду надіслав через представника ОСОБА_3 заяву, відповідно до змісту якої на задоволенні позовних вимогах наполягає та просить проводити розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 серпня 2023 року роз'яснено відповідачу, що п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову. Ухвалу про відкриття провадження від 23.08.2023 року була направлена відповідачу на адресу зазначену у позові, однак конверт повернувся на адресу суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання».
У строк, встановлений відповідачу відзиву на позов не надано, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрували шлюб, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції м. Києва зроблено відповідний актовий запис № 501, серія НОМЕР_1 від 28 квітня 2007 року. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_4 , дружина: ОСОБА_5 . (а. с. 3)
Від даного шлюбу народилися спільні діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до свідоцтва про народження виданного Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, серії НОМЕР_2 з відповідним актовим записом 2203 та син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 свідоцтво про народження виданного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві серії НОМЕР_3 з відповідним актовим записом 1630. (а.с.7,10)
Як зазначає позивач, що підставою для розірвання шлюбу є відсутність взаєморозуміння і взаємоповага. Фактичні шлюбні відносини припинені та збереження сім'ї неможливе.
Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України)
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Статтею 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання. А згідно з вимогами ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оскільки шлюбні відносини фактично припинені, проживають окремо та таке перебування суперечить волі та інтересам один до одного, шлюбні стосунки не підтримують, примирення між сторонами неможливе, а тому зберегти сім'ю не надається можливим і шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так як, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1073 гривень 60 копійок.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. 24, 55, 56, 104, 105, 112 СК України, ст. 1-13, 77-83, 89, 95, 142, 200, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції м. Києва від 28.04.2007 року, актовий запис № 501, свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_1 від 28 квітня 2007 року - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 30 жовтня 2023 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Яровенко Н.О.