ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10115/23
провадження № 1-кп/753/1563/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" жовтня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023105020001066 від 01.05.2023 року, по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сквири Київської області, громадянина України, з середньою освітою, який працює механіком транспортних засобів у ФОП ОСОБА_4 , одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України,
учасники кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
законні представники потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 , 30.04.2023 року приблизно о 15 год. 20 хв., перебував на території скейт-парку у парку «Партизанської Слави», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тростянецька 58-А, де у цей же час та місці знаходились малолітні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після цього, ОСОБА_3 , підійшов до ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 , де між ними виник словесний конфлікт, на фоні раптово виниклих неприязних відносин.
Надалі, ОСОБА_3 , будучи незадоволений поведінкою ОСОБА_8 , керуючись раптово виниклим кримінально протиправним умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень останньому, діючи умисно, протиправно, з метою нанесення тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, розуміючи, що за його діями спостерігають малолітні особи, долонею правої руки наніс два цілеспрямованих удари в область обличчя малолітнього потерпілого ОСОБА_8 .
Вказаними протиправними діями ОСОБА_3 , спричинив ОСОБА_8 , легкі тілесні ушкодження у вигляді - крововилива на слизовій лівої щоки.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України
Крім цього, ОСОБА_3 , 30.04.2023 року приблизно о 15 год. 20 хв., перебуваючи на території скейт-парку у парку «Партизанської Слави», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тростянецька 58-А, де у цей же час та місці знаходились малолітні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , в ході словесного конфлікту з малолітнім ОСОБА_9 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на нанесення побоїв малолітньому ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, розуміючи, що за його діями спостерігають малолітні особи, наблизився до ОСОБА_9 , де правою рукою штовхнув його в область грудної клітини, а лівою рукою схопив потерпілого за шию та почав нахиляти голову до низу.
Після чого, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, кулаком правої руки наніс один цілеспрямований удар в область тулуба ОСОБА_9 , а лівою рукою наніс один удар в область голови потерпілого.
Вказаними протиправними діями ОСОБА_3 , завдав ОСОБА_9 фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 , завдав побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України.
В суді ОСОБА_3 підтвердив обставини, які йому інкримінують, визнав факт нанесення ним умисно легкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_8 та побоїв потерпілому ОСОБА_9 та зазначив, що вказані дії були вчинені ним одночасно, з єдиним умислом та він дуже шкодує про вчинене, не раз вибачався перед потерпілими і вони його пробачили.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі ст. 46 КК України, оскільки він примирився з потерпілими. При цьому ОСОБА_3 пояснив, що розуміє, що вказана обставина не є реабілітуючою. ОСОБА_3 пояснив суду, що суть обвинувачення йому зрозуміла, він визнає свою вину у повному обсязі.
Законні представники потерпілих ОСОБА_11 - ОСОБА_6 та ОСОБА_8 - ОСОБА_7 підтримали клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження відносно нього на підставі ст. 46 КК України. Пояснили, що претензій до ОСОБА_3 щодо вказаних вище обставин вони ніяких не мають і мати не будуть, оскільки примирилися.
Прокурор не заперечувала проти задоволення заявленого клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з його примиренням з потерпілими, оскільки обвинувачений вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, вину свою визнав у повному обсязі.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України у судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених, зокрема, ч.2 ст. 284 КПК України, а саме у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Розглядаючи клопотання про закриття справи на підставі ст. 46 КК України, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
При цьому, з обвинувального акту вбачається, що органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України, тобто ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень.
Відповідно до усталеної судової практики, яка знайшла своє відображення у рекомендаціях, висловлених у п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04 червня 2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», згідно зі статями 45-48, ч.1 ст. 97 КК України однією з умов передбачених ними різновидів звільнення від кримінальної відповідальності є вчинення особою злочину відповідного ступеня тяжкості вперше. Тому особу, в діях якої вбачається повторність, реальна сукупність, рецидив злочинів або яка має непогашену чи не зняту судимість за попередній, у тому числі і необережний злочин, звільняти від кримінальної відповідальності на підставі цих статей не можна.
Згідно зі ст. 33 КК України сукупністю кримінальних правопорушень визнається вчинення особою двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жодне з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються кримінальні правопорушення, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.
У кримінальному праві розрізняють два види сукупності кримінальних правопорушень - ідеальну і реальну.
Виключно у разі ідеальної сукупності двох або більше кримінальних правопорушень відповідної тяжкості немає законодавчих перешкод для констатування передумови, передбаченої ст. 46 КК України, щодо вчинення правопорушення вперше. У такому випадку, дії особи не утворюють повторності кримінальних правопорушень. Особа вчиняє одне діяння, що лише кваліфікується одразу за двома статтями КК України.
Реальна сукупність має місце у тому випадку, коли особа вчиненими у різний час окремими діяннями скоює два або більше кримінальних правопорушення, які мають різні склади і кваліфікуються окремо. Реальна сукупність може мати місце і в ситуації, коли одне кримінальне правопорушення є умовою для вчинення іншого.
Як убачається з обвинувального акту, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України, вчинено 30.04.2023 року приблизно о 15 год. 20 хв., перебував на території скейт-парку у парку «Партизанської Слави», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тростянецька 58-А, тобто одночасно, в одному місці та в однаковий спосіб. При цьому, від його однакових дій, вчинених відносно двох потерпілих осіб, настали різні наслідки.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вчинені ОСОБА_3 кримінальні правопорушення у даному випадку утворюють ідеальну сукупність.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», - звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим. Суд має здійснювати його за правилами, встановленими ст. 8 КПК. При цьому необхідно зважати на те, що ч. 1 ст. 27 КПК також передбачено обов'язкове закриття справ, які порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, у зв'язку з примиренням останнього з обвинуваченим або підсудним.
Так, з пояснень законних представників потерпілих ОСОБА_11 - ОСОБА_6 та ОСОБА_8 - ОСОБА_7 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 примирився з потерпілими та жодних матеріальних та моральних претензій вони до обвинуваченого не мають.
Обвинувачений ОСОБА_3 розуміє наслідки закриття щодо нього кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.
Вирішуючи питання про закриття кримінального провадження, суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, офіційно працевлаштований, одружений, має на утриманні двох дітей, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вчинені ОСОБА_3 кримінальні правопорушення є кримінальними проступками, які утворюють ідеальну сукупність та вчинені обвинуваченим вперше, ОСОБА_3 щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, примирився з потерпілими та відшкодував їм завдану шкоду.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 слід задовольнити, звільнити його від кримінальної відповідальності в зв'язку з примиренням з потерпілими, а кримінальне провадження щодо нього закрити.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Судові витрати, пов'язані з проведенням експертиз, суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 .
На підставі ст. 46 КК України, керуючись ст. 284, 286, 288, 372, 376 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілими, а кримінальне провадження щодо нього закрити.
Речові докази: оптичний диск з відеозаписом - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 3996 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто шість) гривень за проведення судових експертиз.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи діб з дня її оголошення.
Суддя: