ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3086/23
провадження № 2/753/3287/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Гусак О.С.
з секретарем - Уляницькою М.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1 , представник позивача - адвоката Саламахи Р.Р.,
представника відповідача - адвоката ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, та встановлення способів участі батька у вихованні дитини шляхом встановлення графіку спілкування,
ВСТАНОВИВ:
у лютому 2023 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подана в його інтересах адвокатом Саламахою Ростиславом Руслановичем до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач), третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, та встановлення способів участі батька у вихованні дитини шляхом встановлення графіку спілкування.
Позовна заява вмотивована наступним чином. ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Матір'ю ОСОБА_3 є ОСОБА_2 . Рішенням Дарницького районного суду міста Києва у справі № 753/11678/22 від 7 грудня 2022 року, шлюб укладений між сторонами розірвано. Рішення суду набрало законної сили. Станом на момент пред'явлення позовної заяви відповідач разом з малолітнім сином знаходиться за межами території України. 20 серпня 2022 року відповідач перетнула державний кордон України разом з малолітнім сином та жодного разу не поверталась на територію України, країна її постійного перебування разом сином Німеччина. 3азаначає, що з моменту пред'явлення відповідачем позову про розірвання шлюбу до Дарницького районного суду міста Києва, вона почала чинити перешкоди позивачеві у реалізації його батьківських прав. Відповідач не забезпечує регулярну можливість у спілкуванні позивача з малолітніми сином, часто і протягом тривалого періоду часу не виходить на зв'язок, ігнорує телефонні дзвінки і повідомлення. Прохання позивача організувати принаймні короткий сеанс зв'язку у абсолютній більшості випадків відхиляються відповідачем. Сторонам не вдається спільно вирішити питання щодо участі у вихованні сина чи досягти домовленості про побачення з дитиною. Повідомляє суд, що належним чином виконує свої батьківські обов'язки, наскільки це можливо за умови територіальної віддаленості малолітнього сина, здійснює банківські перекази коштів, докладає зусиль для матеріального облаштування побуту дитини. Також звернув увагу на те, що між сторонами було укладено договір про визначення місця проживання дитини та про порядок здійснення прав та обов'язків батьків від 1 липня 2022 року, однак відповідач вказану домовленість ігнорує та порушує умови договору.
Посилаючись на наведенні обставини, просить зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 та надати ОСОБА_1 інформацію про наявні засоби зв'язку (номер телефону, адреса електронної пошти, дані про програмні застосунки для миттєвого обміну електронними повідомленнями тощо) для спілкування позивача з дитиною та визначити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано судді Гусак О.С.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 3 травня 2023 року. Одночасно витребувано у Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації висновок щодо участі у вихованні дитини та встановлення графіку спілкування з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батька ОСОБА_1
2 травня 2023 року до суду надійшов відзив від представника відповідача - адвоката ОСОБА_7, я якому останній просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та встановити графік спілкування батька з дитиною кожну неділю з 16 до 20 год. Зазначив, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження викладених в позові обставин. Відповідач незважаючи на своє знаходження разом з неповнолітньою дитиною за межами України, щотижня у вихідні дні (суботу та неділю) з 10 до 20 год, надає можливість спілкуватися дитині з позивачем засобами телефонного зв'язку. В робочі дні таке спілкування ускладняється тим, що відповідач має своє особисте життя і відвідує обов'язкові для неї курси іноземної мови, проходить навчання по отриманню професійної освіти згідно вимог держав Євросоюзу, працює для забезпечення своєї дитини належними умовами життя, а дитина ОСОБА_3 з 9 по 19 год знаходиться у дитячому садочку з метою повноцінного виховання і соціалізації в суспільстві, відповідно мати та дитина не мають можливості бути постійно на зв'язку. Відповідач в повному обсязі та відповідально ставиться до покладених на неї обов'язків в утриманні, вихованні та забезпеченні безпеки дитини. Звернула увагу суду, що неодноразово з дитиною страждала від насильства психологічно, фізичного та економічного характеру зі сторони позивача. Відповідач вважає, що виконати вимоги позивача, не можливо у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 у своєму віці, не має засобів особистого телефонного та комп'ютерного зв'язку, не вміє писати повідомлення. Відповідач та дитина мають власне життя, щодня з 9 до 18 год відвідують різні розвиваючі курси, ігрові майданчики, дитячі заклади та обов'язковий для виховання дитини дитячий садок і під час відвідування цих закладів користуватися засобами зв'язку заборонено правилами держави перебування матері та дитини. Окрім того, на думку відповідача, вимоги позовної заяви є неприйнятними, виявляють відверте посягання на недоторканість особистого життя матері малолітньої дитини, звуженням її прав та незаконним розширенням обов'язків. Щодо укладеного між сторонами договору, то його виконання стало неможливим через форс-мажорні обставини на які відповідач не може вплинути жодним чином - воєнний стан в Україні.
3 травня 2023 року до суду з'явились представник позивача - адвокат Саламаха Р.Р. та представник відповідача - адвокат ОСОБА_7. Підготовче засідання відкладено на 7 червня 2023 року.
6 червня 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача - адвоката Саламахи Р.Р. Зазначив, що відповідач приховує від позивача інформацію про своє життя у Німеччині, не повідомляє його про те, які саме дошкільні заклади чи гуртки відвідує ОСОБА_3 та який у нього графік, прохання надати інформацію про графік занять та активностей сина у закладі дошкільної освіти ігнорує, посилаючись на те, що вона має право не розголошувати таку інформацію. Наполягав на тому, що для визначення графіку спілкування батька з дитиною пріоритетно слід враховувати саме інтереси дитини, а не заклопотаність матері у її особистих справах, принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини за своєю природою та важливістю переважає інтереси батьків, в тому числі інтерес матері до влаштування особистого життя. Звернув увагу суду, що не бачив свого сина більше дев'яти місяців, спілкування відбувається вкрай рідко, а інколи заповідач не виходить на зв'язок тижнями. Під час спільного проживання однією сім'єю, позивач разом з сином проводили багато часу разом, а припинення спілкування неодмінно призведе до втрати емоційного зв'язку сина з батьком. Зазначив, що жодного разу не притягувався до адміністративної чи кримінальної відповідальності за домашнє насильство, неналежне виконання батьківських обов'язків, вживання наркотичних засобів, регулярно надає відповідачу матеріальну допомогу, а докази долученні відповідачем до відзиву вважає неналежними та неправдивими. Просив суд позов задовольнити.
7 червня 2023 року підготовче засідання відкладено на 5 липня 2023 року.
22 червня 2023 року від адвоката ОСОБА_7 надійшли заперечення на відповідь на відзив. Просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що позивач незаконно збирає особисту інформацію про відповідача, його поведінка є асоціальною, він вживає наркотичні речовини, зловживає алкогольними напоями, вчиняв домашнє насильство, навіть після розірвання шлюбу позивач продовжує образливо спілкуватися із відповідачем, його поведінка не сприяє нормальному налагодженню відносин з відповідачем, у зв'язку з чим остання відмовляється надавати будь-які інформацію про її місце перебування та дитини.
5 липня 2023 року у підготовчому засіданні представники позивача та відповідача не заперечували проти закриття підготовчого засідання. Протокольною ухвалою від 5 липня 2023 року постановлено закрити підготовче засідання та перейти до розгляду справи по суті. Судове засідання призначено на 30 серпня 2023 року.
5 липня 2023 року від Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації надійшов висновок про визначення участі батька, ОСОБА_1 , у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_3
30 серпня 2023 року представник позивача - адвокат Саламаха Р.Р. просив позовні вимоги задовольнити. Позивач ОСОБА_1 позицію представника підтримав, зазначив, що хоче спілкуватись з сином, проте йому перешкоджає відповідач. Представник відповідача - адвокат ОСОБА_7. заперечував проти задоволення позовних вимог, вважав їх безпідставними та недоведеними належними доказами. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. В судовому засіданні оголошено перерву до 11 жовтня 2023 року.
11 жовтня 2023 року судом досліджувалися докази та відбулися судові дебати учасників справи.
Вислухавши доводи сторін, наявні у матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі у подружжя народився син ОСОБА_3 , що підтверджують свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 7 березня 2019 року (а.с. 14).
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 7 грудня 2022 року шлюб між сторонами розірвано (а.с. 27-28).
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За статтею 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до частин першої-третьої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
У постанові Верховного Суду від 9 червня 2022 року у справі № 569/18837/19 (провадження № 61-1728св22) вказано, що визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини. Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
У статті 7 Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Ні міжнародні, ні національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання, спілкування та виховання з дітьми.
Системний аналіз наведених вище норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дітей, також має право на особисте спілкування з ними, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, і таке спілкування відбувається саме в інтересах дітей.
У постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 753/15487/18 (провадження № 61-18994св19) Верховний Суд зазначив, що «відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. Суд, встановивши, що між сторонами склалися стосунки, які позбавляють позивача можливості регулярно спілкуватися з дітьми, відповідач чинить перешкоди у спілкуванні батька з дітьми, які проживають з матір'ю, дійшов правильного висновку про доцільність спілкування батька з дітьми без присутності матері».
З матеріалів справи вбачається, що 1 липня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про визначення місця проживання дитини та порядку здійснення прав та обов'язків батьками, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С., зареєстровано в реєстрі за № 403 (а.с. 25-26).
Відповідно до п. 3 договору сторони дійшли згоди, що місце проживання сина визначається за місцем проживання матері, а саме: АДРЕСА_1 . При цьому сторони домовились про те, що син буде проводити з кожним із батьків рівну кількість часу.
Після ведення воєнного стану в Україні, відповідачка з серпня 2022 року змінила з дитиною своє місце проживання і на час ухвалення рішення проживає за кордоном.
Таким чином, виїзд дитини за кордон разом із матір'ю зумовлений введенням в України воєнного стану.
У судовому засіданні, ОСОБА_1 , пояснив, що його колишня дружина заблокувала його у месенджерах, після того, як 20 серпня 2022 року відповідач із сином виїхали за кордон він мав можливість декілька місяців спілкуватись з сином засобами телефонного зв'язку, однак з грудня 2022 року після офіційного розірвання шлюбу, відповідач перешкоджає його спілкуванню із сином, на зв'язок через засоби телефонного зв'язку не виходить, свого місцезнаходження не повідомляє, позбавила можливості навіть привітати сина на його день народження. Відповідач не забезпечує можливість у спілкуванні позивача з малолітніми сином, протягом тривалого періоду часу не виходить на зв'язок, ігнорує телефонні дзвінки і повідомлення.
Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що позивач зловживає алкогольними напоями, вживає наркотичні засоби, погрожує колишній дружині, тому ОСОБА_2 з метою забезпечення своєї безпеки дійсно не повідомляє про міцезнаходження дитини.
Встановлені судом обставини свідчать про наявність між батьками сталих неприязних відносин, зокрема, наявний спір щодо участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з ним.
Таким чином, обставини справи свідчать про наявність перешкод у батька в спілкуванні дитиною.
У витязі з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» міститься інформація про те, що ОСОБА_1 станом на 2 червня 2023 року до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с. 69).
ОСОБА_1 зареєстрований як ФОП, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 70).
Позивач ОСОБА_1 психіатричних та наркологічних проблем не має, що підтверджується медичними довідками та сертифікатами (т. 1 а. с. 79-80).
Позивач перераховує кошти на утримання дитини, на підтвердження чого до відповіді на відзив надав відповідні квитанції, 26 квітня 2023 року ОСОБА_1 перераховано на утримання ОСОБА_3 4000 грн, 29 березня 2023 року - 4000 грн, 1 листопада 2022 року - 8 000 грн, 20 травня 2023 року - 4 000 грн, 27 лютого 20223 року - 4 000 грн, 27 січня 2023 року - 4000 грн (а.с. 71-73).
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_7 , який є батьком відповідача та її представником у справі, що є предметом розгляду, звертався до правоохоронних органів із заявою про погрозу фізичною розправою ОСОБА_2 її чоловіком ОСОБА_1 .
Однак, дані факти підтверджені не були. Відповідно до листа до заступника начальника дізнання Дарницького УП ГУ НП у місті Києві станом на 15 квітня 2023 року ОСОБА_1 не мав статусу підозрюваного (а.с. 78).
Доказів про те, що ОСОБА_1 притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності за вчинення фізичного чи психічного насильства в матеріалах справи відсутні.
З висновку Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації про визначення участі батька, ОСОБА_1 , у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною, ОСОБА_3 вбачається, що з метою забезпечення прав та інтересів дитини райдержадміністрація як орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити участь батька, ОСОБА_1 , у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за наступним графіком:
- під час перебування ОСОБА_2 з ОСОБА_3 за межами України щовівторка та щочетверга з 19:00 год до 20:00 год та щонеділі в період з 12:00 год до 18:00 год спілкування засобами мобільного, поштового, електронного зв'язку, в т.ч. із застосуванням мобільних та інших застосунків;
- після повернення ОСОБА_2 з ОСОБА_3 в Україну кожний другий та четвертий тиждень місяця з 11:00 год суботи до 17:00 год неділі;
- щовівторка, щоверга з 17:00 год до 19:00 год;
- щорічне оздоровлення за домовленістю між батьками.
Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками.
На переконання суду, стороною відповідача не надано суду належних та допустимих доказів, у тому числі відомостей компетентних державних органів, які б давали підстави стверджувати про наявність негативного впливу зі сторони батька на виховання та розвиток дитини.
Досліджене у судовому засіданні відео, яке надано представником відповідача про небажання трьохрічної дитини (липень-серпень 2022 року) їхати до батька, суд до уваги не бере, оскільки враховуючи вік дитини, вона не в змозі вирішувати питання щодо участі батька у її вихованні, та чи відповідатиме це її інтересам. Крім того, дитина в будь-якому віці може бути емоційно залежною від родичів і їхня присутність може впливати на висловлювання нею думки.
Оцінка дитиною поведінки своїх батьків, життєвих обставин може бути необ'єктивною та зумовленою різними важелями впливу. У зв'язку з цим, законодавець передбачив право суду постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Фактично спірні правовідносини щодо дитини, виникли між батьками на ґрунті особистої неприязності один до одного.
Позивач та відповідачка мають рівні права та обов'язки щодо дітей. Жодних переваг, пріоритету у спілкуванні та вихованні дітей відповідачка не має, хоч дитина проживає з нею.
Наслідки особистого конфлікту між батьками негативно впливають на дитину. Існування між сторонами неприязних стосунків ускладнює погодження ними форм та методів спілкування з дитиною, тож зобов'язання матері не чинити відповідні перешкоди батькові дітей, визначене сприятиме розумінню з її боку того, що права кожного з батьків є рівними. Діти повинні спілкуватися як з матір'ю, так і з батьком.
Отже, на підставі оцінки сукупності досліджених доказів і пояснень сторін суд дійшов переконання, що, незважаючи на складні стосунки між сторонами, регулярне спілкування батька з дитиною не лише не перешкоджатиме її нормальному розвитку і вихованню, а і буде сприяти цьому, оскільки дитині потрібна любов і увага обох батьків, а роль батька у вихованні хлопчика є надзвичайно важливою.
Більше того, суд вважає, що усунення батька від виховання дитина може негативно вплинути на його розвиток як особистості, статево-рольову ідентифікацію та подальші стосунки з представниками протилежної статі.
Крім того, за час перебування матері з дитиною за кордоном за відсутності спілкування батька з дитиною хоча б засобами телефонного чи електронного зв'язку, може призвести до втрати емоційного зв'язку батька та сина.
Виходячи із прохальної частини позовної заяви, позивач із врахування форс мажорної обставини (введення в Україні воєнного стану), просить визначити його участь у вихованні дитини під час перебування відповідача із сином за кордоном засобами телефонного та електронного зв'язку, а після закінчення воєнного стану та повернення дитини до України, шляхом встановлення графіку спілкування.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Зважаючи на викладене, суд з врахуванням запропонованого графіку позивачем, з врахуванням пояснень представника відповідача та висновку служби, вирішив встановити наступний графік спілкування: на час воєнного стану в Україні та перебування дитини у цей період за кордоном, зобов'язати матір дитини ОСОБА_2 організувати спілкування дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 особисто засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв'язку через мережу Інтернет за допомогою програмних застосунків та додатків Skype, Zoom, WhatsApp, Viber, Telegram, Signal, щовівторка, щочетверга та щонеділі у період часу з 18 год. до 21 год. протягом 30 хвилин з врахуванням режиму дня дитини. Після повернення ОСОБА_2 з дитиною на територію України (після закінчення воєнного стану), а у разі повернення дитини до країни постійного місця проживання - України до закінчення воєнного стану, визначити ОСОБА_1 наступний графік спілкування та виховання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- щовівторка та щочетверга з 16 год. до 19 год.;
- у першу та третю суботу місяця з 12 год. до неділі 15 год.;
- у день народження сина ОСОБА_3 з 14:00 до 17:00 щороку за адресою проживання батька та/або в місцях сприятливих для відпочинку та розвитку дітей;
- щороку спільний відпочинок влітку під час літніх канікул тривалістю 14 календарних (двадцять) днів, та під час зимових канікул тривалістю 5 (п'ять) календарних днів для оздоровлення дитини та погодження періоду та місця з матір'ю дитини.
На думку суду, такий графік є справедливими по відношенню до учасників справи, з врахуванням введеного в Україні воєнного стану.
З огляду на конфліктні відносини сторін, суд вбачає підстави для зобов'язання відповідача не чинити позивачу перешкод у вихованні дитини, надавати інформацію про наявні засоби зв'язку (номер телефону, адреса електронної пошти, дані про програмні застосунки для обміну електронними повідомленнями), для спілкування з дитиною.
Позивач та відповідач мають рівні права та обов'язки щодо дітей. Жодних переваг, пріоритету у спілкуванні та вихованні дітей відповідач не має, хоч дитина проживає з нею.
Оскільки участь батька у вихованні дитини та спілкуванні з ним відповідатиме інтересам дитини, забезпечує справедливу рівновагу між інтересами дитини та батьків, а також рівність прав батьків щодо дитини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 264-268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, та встановлення способів участі батька у вихованні дитини шляхом встановлення графіку спілкування, задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та надати ОСОБА_1 інформацію про наявні засоби зв'язку (номер телефону, адреса електронної пошти, дані про програмні застосунки для обміну електронними повідомленнями), для спілкування з дитиною.
На час воєнного стану в Україні та перебування дитини у цей період за кордоном, зобов'язати матір дитини ОСОБА_2 організувати спілкування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 особисто засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв'язку через мережу Інтернет за допомогою програмних застосунків та додатків Skype, Zoom, WhatsApp, Viber, Telegram, Signal, щовівторка, щочетверга та щонеділі у період часу з 18 год. до 21 год. протягом 30 хвилин з врахуванням режиму дня дитини.
Після повернення ОСОБА_2 з дитиною на територію України (після закінчення воєнного стану), а у разі повернення дитини до країни постійного місця проживання - України до закінчення воєнного стану, визначити ОСОБА_1 наступний графік спілкування та виховання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- щовівторка та щочетверга з 16 год. до 19 год.;
- у першу та третю суботу місяця з 12 год. до неділі 15 год.;
- у день народження сина ОСОБА_3 з 14:00 до 17:00 щороку за адресою проживання батька та/або в місцях сприятливих для відпочинку та розвитку дітей;
- щороку спільний відпочинок влітку під час літніх канікул тривалістю 14 календарних (двадцять) днів, та під час зимових канікул тривалістю 5 (п'ять) календарних днів для оздоровлення дитини та погодження періоду та місця з матір'ю дитини.
У задоволенні інших вимог відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 14, каб. 1, код ЄДРПОУ 37448223).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.С. Гусак