справа № 691/514/23
провадження № 1-кп/691/277/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 рокуГородищенський районний суд Черкаської області
в складі :
судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городище кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Вільшана Городищенського району Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 125 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 , 02.04.2023 року близько 12 години 00 хвилин, перебуваючи в кімнаті будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в ході конфлікту з ОСОБА_5 , який виник на ґрунті раптових неприязних відносин, маючи прямий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшов до останньої та правою рукою наніс їй один удар в область обличчя зліва. Надалі, ОСОБА_4 , продовжуючи свої протиправні дії, перебуваючи біля входу у вищевказаний будинок, підійшов до ОСОБА_5 та правою рукою наніс один удар в область обличчя потерпілої, внаслідок чого остання впала на землю.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді синця на нижній повіці лівого ока, синця на нижній щелепі зліва та синця в поперековій ділянці, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Тобто, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 1 ст. 125 КК України,кваліфікуючими ознаками якого є умисне легке тілесне ушкодження.
Він же, 03 червня 2023 року, приблизно о 19:00 годині, перебуваючи біля магазину «Світ продуктів», що розташований за адресою: вул. Калабердіна, 2, смт. Вільшана Звенигородського району Черкаської області на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи прямий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, кулаком правої руки наніс один удар в область лівого ока потерпілого ОСОБА_6 , чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді синця на нижній повіці лівого ока, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 08.06.2023 року № 05-9-01/222, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Тобто, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є умисне легке тілесне ушкодження.
Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_4 , винним себе у скоєні вказаних кримінальних правопорушень, в яких йому було повідомлено про підозру, визнав повністю, в скоєному розкаявся, та дав детальні пояснення щодо його обвинувачення, які повністю узгоджуються з обставинами скоєння правопорушень, наведених у обвинувальних актах.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд, за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінальних правопорушень, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами та оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , мали місце.
Оскільки, ОСОБА_4 , наніс умисне легке тілесне ушкодження ОСОБА_5 , суд кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України.
Оскільки, ОСОБА_4 , наніс умисне легке тілесне ушкодження ОСОБА_6 , суд кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України.
Призначаючи вид та розмір покарання, суд враховує:
- приписи ст. 50 КК України щодо того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення злочинів як засудженими, так і іншими особами;
- вимоги ст. 8 Конституції України, згідно якої в Україні діє принцип верховенства права;
- загальні засади призначення покарання, закріплені в ст. 65 КК України;
- роз'яснення, наведені в п. 1 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» щодо реалізації принципу законності, справедливості та індивідуалізації покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного;
- практику ЄСПЛ, зокрема рішення «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року про те, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає співмірним.
Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених правопорушень, які законодавцем віднесені до проступків, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 вчинив два кримінальних правопорушення, відповідальність за які, передбачена ч.1 ст.125 КК України (умисно наніс легкі тілесні ушкодження ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ), тобто яка передбачена нормою однієї і тієї ж частини статті Особливої частини Кримінального кодексу України.
Відповідно до п.7 постанови Пленуму ВС України від 04.06.2010 року № 7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», якщо ж злочини, які утворюють повторність, відповідають одному і тому самому складу злочину (наприклад, три крадіжки, поєднані з проникненням у житло, п'ять розбоїв, вчинених організованою групою, тощо), їх кваліфікація здійснюється за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК. У таких випадках повторність злочинів повинна зазначатись у процесуальних документах, які стосуються обвинувачення особи, як кваліфікуюча ознака відповідних злочинів.
Враховуючи вище викладене, за окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті), які не мають самостійної санкції, окреме покарання не призначається, тому суд, враховуючи зазначені обставини в їх сукупності, бере до уваги те, що ОСОБА_4 вину у скоєному визнав, щиро кається, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, його характеристику, думку потерпілих, дійшов до висновку, що достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень ОСОБА_4 за двома епізодами з врахуванням приписів ст. 32 КК України, слід призначити одне покарання у виді штрафу.
Речові докази по справі відсутні.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільні позови не заявлялися.
Заходи забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування не обирались.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369 - 371, 373, 374 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день ухвалення вироку становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Речові докази по справі відсутні.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільні позови не заявлялися.
До вступу вироку в законну силу, заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_4 не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засудженому ОСОБА_4 та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1