Справа № 569/18651/23
УХВАЛА
31 жовтня 2023 року Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючої судді Панас О.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав, - в с т а н о в и в:
На розгляд до Рівненського міського суду надійшла позовна заява позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав.
Ухвалою Рівненського міського суду від 11.10.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: додаткові дані стосовно відповідача ОСОБА_2 (уточнити останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача) .
На виконання ухвали суду представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Щербяк Ю.В. подала заяву про усунення недоліків. До заяви долучила протоколи опитування фізичних осіб. Будь-яких офіційних документів на підтвердження місця реєстрації проживання відповідача, реєстрації перебування відповідача, суду не надано.
Відповідно до положень ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радрю України.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. (ст.12 ЦПК).
Так, відповідно до ч.10 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача , який не має в Україні місця проживання чи перебування , можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.
Відповідно до ст. 5 Закону ( Законні підстави перебування на території України іноземців та осіб без громадянства), законними підставами перебування на території України іноземців та осіб без громадянства для реалізації своїх прав на свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні є підстави, встановлені Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" або Законом України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".
Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, мають право вільно та безперешкодно за своїм бажанням пересуватися територією України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, крім обмежень, встановлених статтею 12 цього Закону.
Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, мають право на вибір місця проживання, крім обмежень, встановлених статтею 13 цього Закону.
Отже, громадянин Російської Федерації може проживати в Україні у разі дотримання певних положень ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV.
Відповідно до ст. 5 ЗУ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах першій та сімнадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на постійне проживання. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п'ятнадцятій, вісімнадцятій та двадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.
Частина третя статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2058-VIII від 23.05.2017, № 2743-VIII від 06.06.2019
4. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (крім іноземців та осіб без громадянства, які згідно із законодавством України мають право на працевлаштування без отримання такого дозволу) та зобов'язання роботодавця або резидента ОСОБА_3 повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу, про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту), гіг-контракту з таким іноземцем або особою без громадянства, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України.
Суду не подано будь якої інформації щодо підтвердження посилань позивачки на проживання (постійне,тимчасове) громадянина росії ОСОБА_2 у м.Рівному, інформації з можливого місця роботи у м.Рівному, що дає їй право як позивачці позиватися до відповідача ( спір з іноземним елементом) , звертатися до суду у м.Рівному в Україні, де має постійне місце проживання дитина, прав та обов'язків якої стосується спір. Подані до суду протоколи опитування ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 адвокатом Щербяк Ю.В., не може розцінюватися як допустимий доказ на підтвердження зареєстрованого місця проживання відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. За таких обставин і у відповідності до ч.3 ст. 185 ЦПК приходжу до висновку, що позивачем не виконана ухвала суду, відтак позовна заява підлягає до повернення позивачці.
При цьому роз'яснюю позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви.
Проведення оплати судового збору підтверджується квитанцією від 28.09.2023 на суму 1073, 60 грн. За таких обставин суд прийшов до висновку, що сплачений позивачем судовий збір при подачі позову до суду, підлягає до повернення позивачу.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353, 354, 355 ЦПК України суд, - у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір у цивільній справі за позовом до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав, згідно квитанції від 28.09.2023 р. на суму 1073 (одна тисяча сімдесят три ) грн. 60 коп.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В.Панас