Справа № 565/1811/23
Провадження № 1-кп/565/209/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року м.Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022186050000206 від 10 листопада 2022 року, по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Олевськ Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, судимого вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19.07.2023 за ч.1 ст.263, ч.1 ст.309, 70 КК України до трьох років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком тривалістю один рік, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,
ВСТАНОВИВ:
З обвинувального акту вбачається та учасниками судового провадження не оспорюється, що на початку листопада 2022 року ОСОБА_3 , перебуваючи в районі смт.Іванків Київської області, точного місця під час дізнання не встановлено, умисно, незаконно, без спеціального дозволу, без мети збуту, шляхом привласнення знайденого придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін масою 0,4504 г, яку умисно, незаконно, без спеціального дозволу, без мети збуту 10 листопада 2022 року перевіз, маючи при собі, на власному автомобілі до м.Вараш Рівненської області, де продовжив умисно, незаконно, без спеціального дозволу, без мети збуту зберігати її до 11:45 год. 10 листопада 2022 року, коли психотропну речовину у ОСОБА_3 було виявлено та вилучено працівниками поліції.
Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України як незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини без мети збуту.
Згідно з ч.2 ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.
Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Частиною 4 ст.107 КПК України визначено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Разом з обвинувальним актом прокурор подав до суду письмову заяву ОСОБА_3 , складену за участі його захисника адвоката ОСОБА_4 , з якої вбачається, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, не оспорює встановлені в ході досудового розслідування обставини, викладенні в повідомленні про підозру за ч.1 ст.309 КК України, згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні за його відсутності. Цією ж заявою ОСОБА_3 підтвердив роз'яснення йому наслідків, встановлених ч.2 ст.302 КПК України, щодо здійснення судового розгляду у спрощеному провадженні, зокрема, обмеження права на оскарження вироку суду.
Таким чином, суд переконався, що обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, обвинуваченим не оспорюються, про що свідчить додана до обвинувального акту його письмова заява.
На підставі викладеного, виходячи з положень ст.337 КПК України, здійснюючи судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_3 в межах висунутого йому обвинувачення відповідно до обвинувального акта, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, оцінивши зібрані у кримінальному провадженні докази у їх сукупності, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та приходить до висновку, що органом досудового розслідування такі його дії кваліфіковані вірно як незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини без мети збуту.
При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки злочину, особу винного та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставини, що обтяжують його покарання, відсутні.
Суд бере до уваги дані, що характеризують особу обвинуваченого, зокрема, враховує, що на диспансерному обліку у наркологічному кабінеті ОСОБА_3 не перебуває, до події кримінальних правопорушень не вчиняв.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу. Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для його виправлення та перевиховання, а також для попередження вчинення ним нових злочинів.
Вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 липня 2023 року, який набрав законної сили 21.08.2023, ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст.263, ч.1 ст.309, 70 КК України до трьох років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. За правилами, передбаченими в чч.1-3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
З огляду на вищезазначену норму, основне покарання у виді штрафу, що призначається ОСОБА_3 судом за вчинення даного кримінального правопорушення, підлягає виконанню самостійно.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Процесуальні витрати на залучення експерта склали 2265,36 грн. Вартість проведення судової експертизи підлягає стягненню з обвинуваченого на підставі ст.124 КПК України.
Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.369, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
На підставі ч.3 ст.72 КК України вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 липня 2023 року щодо ОСОБА_3 виконувати самостійно.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 2265 (дві тисячі двісті шістдесят п'ять) грн. 36 коп.
Речові докази - скляну лінзу та дві пластикові трубки з нашаруванням психотропної речовини амфетамін загальною масою 0,0015 г, два згортки з фольги та складену по контуру грошову купюру номіналом 20,00 грн. з психотропною речовиною амфетаміном загальною масою 0,3256 г, полімерний пакет зеленого кольору з психотропною речовиною амфетаміном загальною масою 0,1233 г у сейф-пакеті «Експертна служба МВС України» № 2181617 - знищити.
На вирок суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області з урахуванням особливостей, передбачених ч.1 ст.394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст.381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1