Справа № 212/7283/23
2/212/2831/23
ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Козлова Д. О.,
при секретарі - Пижик В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказував, що ДП «Криворізька теплоцентраль» 16 березня 2017 року було перетворено у ПАТ «Криворізька теплоцентраль», а потім було перейменовано на Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», яке здійснює постачання теплової енергії населенню, яке відповідно до Житлового кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», Постанови Кабінету Міністрів України № 630 от 21 липня 2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» зобов'язано щомісячно здійснювати плату за послуги з теплопостачання. Позивачем надавались послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, від яких відповідач не відмовлявся та за користування якими проводились нарахування відповідно до встановлених тарифів. Натомість, через несплату за користування тепловою енергією відповідачами по АДРЕСА_1 за період з 01.02.2019 року по 31.07.2023 року утворилась заборгованість в сумі 23889,82 грн., а також за абонентське обслуговування в сумі 114,75 грн. Відповідно до ст. 625 ЦК через несвоєчасне виконання зобов'язання щодо сплати спожитих послуг відповідачі мають сплатити на користь позивача також 3% річних в сумі 271,32 грн. та інфляційні втрати в сумі 569,99 грн. На підставі переліченого просив суд стягнути з відповідачів солідарно суму боргу в загальному розмірі 24845,88 грн., а також витрати зі сплати судового збору.
Представник позивача, ОСОБА_4 , у судове засідання не з'явилась, надавши заяву з проханням розгляд справи провести за її відсутності, наполягаючи при цьому на задоволенні позову та не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у судове засідання за невідомих суду причин не з'явились повторно, будучи про час та місце розгляду справи повідомленими належним чином.
За ч. 4 ст. 223 ЦПК суд ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується надати послугу, яка споживається у процесі здійснення певної дії або здійснення певної діяльності, а інша сторона зобов'язується сплатити виконавцю дану послугу, якщо інше не встановлено договором.
На підставі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплову енергію та інші послуги) береться крім квартирної плати згідно затверджених у встановленому законом порядку тарифам.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2004 року) плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно із ст. 9, 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Ціни (тарифи) відповідно до закону встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2004 року) та ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
За ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) до комунальних послуг відносяться послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.
На підставі ч. 5 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
За ст. 16 Закону України «Про теплопостачання» до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, при регулюванні господарської діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання, належать розробка методик розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії та плати за її транспортування та постачання; забезпечення проведення єдиної тарифної політики у сфері теплопостачання.
На підставі п. 2 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, опалювана площа (об'єм) квартири (будинку садибного типу) - загальна площа (об'єм) квартири, а також будинку садибного типу без урахування площі лоджій, балконів, терас.
За п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» визначає, що плата за теплову енергію повинна вноситися щомісячно.
Як вбачається наданих суду розрахунків АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість споживачів з наданої останнім теплової енергії та гарячого водопостачання по АДРЕСА_1 за період з 01.02.2019 року по 31.07.2023 року становить 23889,82 грн., а також за абонентське обслуговування за період з 01.11.2021 року по 31.07.2023 року в сумі 114,75 грн.
Правильність нарахувань заборгованості з наданих відповідачам послуг з опалення та гарячого водопостачання підтверджується: Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг» від 17 жовтня 2014 року та від 31 березня 2015 року, до якої були внесені зміни постановами від 11 червня 2015 року, від 9 червня 2016 року, 28 грудня 2017 року.
Також суд зазначає, що за ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.
З огляду на юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 18 березня 2018 року по справі № 210/5796/16-ц.
Так на підставі наданих суду розрахунків представника позивача 3% річних та інфляційних витрат відповідно до ст. 625 ЦК за період прострочення погашення заборгованості споживачів вбачається, що останні заборгували за спірний період позивачу з 3% річних в розмірі 271,32 грн. та з інфляційних втрат у розмірі 569,99 грн.
Суд зауважує, що за ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції з 1 травня 2019 року) споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; а індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, (або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції з 1 травня 2019 року) індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Натомість, за ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції з 1 травня 2019 року) дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
За відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 26 вересня 2023 року вбачається, що інформація про власників квартири по АДРЕСА_1 відсутня.
Суд також зазначає, що за інформацією від 26 вересня 2023 року з Єдиного державного демографічного реєстру та з Реєстру Криворізької територіальної громади від 28 вересня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані в АДРЕСА_2 .
Натомість, за інформацією з Реєстру Криворізької територіальної громади від 20 вересня 2023 року вбачається, що ОСОБА_5 була зареєстрована в АДРЕСА_1 до 25 жовтня 2021 року, після чого вона є зареєстрованою в АДРЕСА_3 .
Враховуючи викладене вмотивування, суд зазначає, що відповідачі, будучи зареєстрованими по АДРЕСА_1 та користуючись житлово-комунальними послугами, несуть відповідальність за зобов'язаннями з їх оплати, отже повинні відповідати за пред'явленим АТ «Криворізька теплоцентраль» до них позовом.
Однак, суд зазначає, що ОСОБА_3 повинна відповідати за пред'явленими до неї позовними вимогами солідарно разом із іншими відповідачами саме в межах строку її реєстрації в АДРЕСА_1 , тобто за період з 01.02.2019 року по 25.10.2021 року, оскільки після цього вона не несе відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг за такою адресою, будучи вже зареєстрованою в АДРЕСА_3 .
В той же час за період з 25.10.2021 року по 31.07.2023 за даним позовом повинні солідарно відповідати лише відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстровані по АДРЕСА_1 .
При цьому суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин, який тривав до 30 червня 2023 року.
Законом України від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Врахувавши наведені норми, суд дійшов переконання, що для заявлених позивачем вимог за період з 01.02.2019 року по 31.07.2023 року строки загальної позовної давності не спливли, оскільки Законом України від 30 березня 2020 року було внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до ЦК, щодо продовження строків за ст. 257 ЦК на час дії карантинних обмежень, які діяли на території України до 30.06.2023 року.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 1 грудня 2021 року по справі № 373/651/20.
Отже, суд дійшов переконання, що заявлені та підтвердженні в судовому засіданні за період з 01.02.2019 року по 31.07.2023 року включно позовні вимоги АТ «Криворізька теплоцентраль» до відповідачів підлягають задоволенню шляхом солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період з 01.02.2019 року по 24.10.2021 року включно заборгованість з наданої теплової енергії в сумі 11163,49 грн. (23889,82 - 692,21 - 2351,34 - 3194,83 - 2369,09 - 2758,03 - 1360,83 = 11163,49), з 3% річних - 249,28 грн. (271,32 - 0,73 - 17,78 - 3,53 = 249,28), з інфляційних втрат - 551,03 грн. (569,99 - 3,73 - 15,23 = 551,03), що загалом становить 11963,80 грн., а також солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 25.10.2021 року по 31.07.2023 року включно заборгованість з наданої теплової енергії в сумі 12726,33 грн. (23889,82 - 11163,49 = 12726,33), з абонентської плати - 114,75 грн., з 3% річних - 22,04 грн. (271,32 - 249,28 = 22,04), з інфляційних втрат - 18,96 грн. (569,99 - 551,03 = 18,96).
На підставі ст. 141 ЦПК суд стягує з відповідачів також витрати позивача з оплати судового збору в розмірі 2684 грн. на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» відповідно до частки задоволених судом позовних вимог до кожного з них, тобто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 894,67 грн. (2684 / 3 = 894,67) з кожного, а з ОСОБА_3 відповідно 430,80 грн. ((11163,49 + 249,28 + 551,03) / 24845,88 х 2684 / 3 = 430,80).
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 280-282 ЦПК, -
ВИРІШИВ:
Позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за період з 01.02.2019 року по 24.10.2021 року включно за користування тепловою енергією в розмірі 11163,49 грн., з 3% річних в розмірі 249,28 грн., з інфляційних втрат в розмірі 551,03 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за період з 25.10.2021 року по 31.07.2023 року включно за користування тепловою енергією в розмірі 12726,33 грн., за абонентське обслуговування в розмірі 114,75 грн., з 3% річних в розмірі 22,04 грн., з інфляційних втрат в розмірі 18,96 грн.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» витрати з оплати судового збору по 894,67 грн. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» витрати з оплати судового збору в сумі 430,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте відповідачем шляхом подачі письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 2 листопада 2023 року.
Позивач: Акціонерне товариства «Криворізька теплоцентраль», ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Електрична 1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована в АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована в АДРЕСА_3 .
Суддя: Д. О. Козлов