Справа № 209/55/23
Провадження № 2/209/356/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2023 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Решетник Т.О.,
за участю секретаря судового засідання - Ухліної В.О.,
розглянувши в залі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
10.01.2023 позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_2 (далі- Позичальник) звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 22.06.2010 року, згідно з якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позичальник при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», складає між ним та Банком Договір про надання банківських. Позичальник був ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети - заяви, що підтверджується підписом Позичальника у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення Позичальника щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження. Зазначає, що підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України). Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом, який у подальшому збільшився до 19000 грн. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п.2.1.1.2.3 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни (збільшення або зменшення) за рішенням та ініціативою Банку. АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов'язання за Договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме надав Позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого ліміту. В порушення умов кредитного договору та законодавства України, Позичальник ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконала, а саме не здійснювала погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 13.01.2021. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 . Позивачем 10.09.2021 до спадкоємців позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред'явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. З метою досудового врегулювання спірних правовідносин, враховуючи приписи статей 1281, 1282 ЦК України позивачем на адресу відповідної нотаріальної контори та відповідача направлялись претензії кредитора, які на були задоволені.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд: стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н 22.06.2010 року у розмірі 7350,04 грн., а також судовий збір у розмірі 2481 грн.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02.02.2023 судом позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження; а також витребувано від Другої кам'янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області витяг зі Спадкового реєстру щодо наявності (відсутності) спадкової справи/свідоцтва про право на спадщину померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , від Другої кам'янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області інформаційну довідку зі Спадкового реєстру щодо наявності (відсутності) спадкової справи/свідоцтва про право на спадщину померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , від Центру надання адміністративних послуг м. Кам'янське інформацію щодо місця проживання померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15.06.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30.10.2023 постановлено провести заочний розгляд справи та вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.
Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи від представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Шабанян А.А. міститься клопотання про розгляд справи за його відсутністю, в якій він зазначає що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, та не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутністю не надала, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталася, а також не скористалася правом надання відзиву на позовну заяву та доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Горкун Д.О. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином; 30.10.2023 на електронну адресу суду надіслав заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку із його зайнятістю в іншому судовому процесі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вирішуючи заявлене представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог частини першої - третьої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
В силу положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Суд враховує, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.
Судом встановлено, що представником відповідача - адвокатом Горкун Д.О. до заяви про відкладення розгляду справи у зв'язку із його зайнятістю в іншому суді, не додано належних доказів на підтвердження даної обставини.
У справі зібрано достатньо доказів, містяться достатні дані про права та взаємовідносини сторін. У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подала. Строки для подання відзиву закінчились.
З метою недопущення надмірної тривалості судового провадження, враховуючи, що сторони повідомлені належним чином про час і місце судового засідання, правових підстав для подальшого відкладення розгляду справи суд не вбачає.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд доходить таких висновків.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 (далі - Позичальник) звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету- заяву № б/н від 22.06.2010 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, згідно якої отримала кредитну картку із встановленим кредитним лімітом на картковий рахунок.
Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито позичальнику ОСОБА_2 картковий рахунок із кредитним лімітом, який у подальшому змінювався, що підтверджується довідкою.
Згідно наданої позивачем довідки, позичальнику ОСОБА_2 було видано платіжну картку, останній раз перевипускалася 05.02.2018 року строком дії до 01/22 року, що підтверджується довідкою.
Відповідно п.п. 2.1.1.2.3 Договору відповідач при укладанні Договору надав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни (збільшення або зменшення) за рішенням та ініціативою Банку.
Позивач зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які були надані йому для ознайомлення у письмовій формі, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Згідно виписки по особовому рахунку, позичальник ОСОБА_2 користувалася кредитними коштами.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 16.10.2019 Дніпровським районним у м. Кам'янське ВДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 22.06.2010 року становить 7350 грн. 04 коп., яка складається з наступного: 7350 грн. 04 коп. заборгованість за тілом кредита, в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 7350 грн. 04 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, згідно ст. 625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія.
Позивачем 10.09.2021 до спадкоємця позичальника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред'явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.
На вимогу ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02.02.2023 від Другої кам'янської державної нотаріальної контори надійшла спадкова справа № 631/2019, з якої вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , із заявою про прийняття спадщини 30.10.2019 до нотаріуса звернулася донька спадкодавця ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , із заявою про відмову від спадщини на користь доньки померлої звернулася мати спадкодавця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . Дана спадкова справа містить претензію кредитора АТ КБ «Приватбанк», подану 05.02.2021.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.04.2020, реєстр.№ 2-362 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 успадкувала після смерті ОСОБА_2 наступне майно, а саме: автомобіль марки GEELY, модель EMGRAND 7, ЛЕГКОВИЙ-КОМБІ-В, 2014 року випуску, колір - світло-сірий, номер шасі (кузова, рами) VIN- НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований Центром ДАІ 1212 УМВС України в Дніпропетровській області, 29 березня 2014 року, (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_4 , видане Центром ДАІ 1212 УМВС України в Дніпропетровській області, 29 березня 2014 року).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.04.2020, реєстр.№ 2-361 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 успадкувала після смерті ОСОБА_2 наступне майно, а саме: 1/3 частки квартири під номером АДРЕСА_1 , загальною площею 71,9 м2, житловою площею 40,8 м2, яка належала померлій на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Фондом комунальної власності м. Дніпродзержинська, 08 червня 1999 року, зареєстрованого Дніпродзержинським БТІ, номер запису: 22158, в книзі: 152, що підтверджується реєстраційним написом Дніпродзержинського БТІ.
Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.
Згідно з приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1216, 1218 ЦК України).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша-друга статті 1220 ЦК України).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частини перша, третя статті 1268 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦПК України).
Крім того, відповідно до частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Аналіз норм статей 1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України дає підстави для висновку про те, що спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно (право володіння, користування).
Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентовані приписами статей 1281 і 1282 ЦК України.
Статтею 1281 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
За змістом статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов'язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців в межах вартості отриманої спадщини є справедливим по відношенню до законних інтересів та правомірних очікувань кредитора.
При вирішенні спору про стягнення з спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов'язані із з'ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, спадкової маси, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором встановленого законом строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника.
За чинним законодавством спадкоємці, які прийняли спадщину, повинні виконати боргові зобов'язання спадкодавця в межах дійсної вартості майна, одержаного ними у спадщину. Вартість спадщини визначається на час відкриття спадщини. Отже, умовою відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця є факт прийняття спадщини.
Для всіх спадкоємців, як за законом, так і за заповітом, існує однакова межа відповідальності за боргами спадкодавця. За наявності декількох спадкоємців настає частковий обов'язок виконання зобов'язань: кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Таким чином, кредитори спадкодавця можуть пред'явити вимоги до будь-якого спадкоємця, але обсяг виконання боргового зобов'язання спадкоємцем не може перевищувати дійсної вартості отриманої ним спадщини і розміру боргів, що пропорційно припадають на його частку.
Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач пред'явив вимоги до спадкоємця боржника не своєчасно, з порушенням встановленого частиною другою статті 1281 ЦК України строку, про що свідчить його письмова вимога направлена спадкоємцю, у зв'язку із цим позов не підлягає задоволенню.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, тому відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 527, 530, 608, 1218, 1219, 1220, 1221, 1223, 1268, 1270, 1281, 1282 ЦК України, ст. ст. 4, 13, 76-89, 223, 258-265, 272, 280-283 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовної заяви Акціонерного Товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 1 «Д», м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), про стягнення боргу кредитором спадкодавця, - відмовити в повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дата складення повного судового рішення - 30 жовтня 2023 року.
Суддя Т.О. Решетник