Справа № 209/3709/23
Провадження № 2/209/977/23
РІШЕННЯ
Іменем України
26 жовтня 2023 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Багбая Є.Д.,
за участю секретаря Полухіної Г.О.
позивача ОСОБА_1 , її представника адвоката Новик М.С., які приймали участь в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього сина - ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Гаврилюк Олег Ігорович, про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього сина - ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Гаврилюк Олег Ігорович, про встановлення факту, що має юридичне значення, в якому просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що з 11 травня 2022 року перебуває з ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_4 він загинув в бою, факт смерті підтверджено Свідоцтвом про смерть від 04.07.2022 року. Після смерті чоловіка позивач звернулась до нотаріуса щодо включення її до кола спадкоємців з подальшою видачею свідоцтва про право на спадщину, отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії. Нотаріус обґрунтував відмову у вчиненні нотаріальної дії посилаючись на пропуск шестимісячного строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, також у постанові здійснено посилання на відповідь із Управління «Центру надання адміністративних послуг» Виконавчого комітету Калуської міської ради Івано- Франківської області де було підтверджено, що адресою реєстрації спадкодавця є адреса АДРЕСА_2 , що відрізняється від її місця реєстрації проживання. В травні 2023 року вона звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігів із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просила «встановити факт постійного проживання її, за адресою АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини». Ухвалою Деснянського районного суду від 30.05.2023 року заяву залишено без розгляду, у зв'язку з наявністю заперечень з боку заінтересованої особи та роз'яснено право звернутися до суду в рамках позовного провадження. За час спільного проживання позивачу стало відомо, що у ОСОБА_4 є малолітній син, який народився у цивільному шлюбі із ОСОБА_2 , батьківство ОСОБА_4 було встановлено рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області. Оскільки чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту родинних відносин, проживання осіб однією сім'єю та виникнення між ними майнових прав, а встановлення факту проживання однією сім'єю за однією адресою разом зі спадкодавцем породить юридичні наслідки для ОСОБА_1 , а встановити його іншим шляхом немає можливості, позивач змушена звертатися до суду саме із позовною заявою.
Ухвалою суду від 24 серпня 2023 року справу прийнято до провадження та призначено проведення судового засідання в порядку спрощеного провадження.
Представник позивача ОСОБА_1 та її адвокат Новик М.С., які приймали участь в режимі відеоконференції, заявлені вимоги в позовній заяві та письмові пояснення підтримали, просять позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник- адвокат Осипенко А.В. долучила відзив на позовну заяву /а.с.73- 146/, згідно якого зазначають, що звернення до суду із позовною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини, є передчасним та не підтверджується долученими до позовної заяви матеріалами, а доводи, викладені у такій позовній заяві свідчать про не доведеність факту спільного проживання, оскільки долучені письмові докази: акт про спільне проживання осіб на день смерті від 23.12.2022, довідка від 24.05.2023, свідоцтво про шлюб, не засвідчують та не підтверджують факт спільного проживання позивача із загиблим ОСОБА_4 , оскільки він постійно приймав участь у бойових діях, в період часу з 20 березня 2022 року по момент його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 (Бородянка, Ірпінь, Миколаївська область), відповідно він перебував за межами Чернігівської області, а тим паче за межами м. Чернігів. Доводи позивача в цій частині щодо його проживання в АДРЕСА_3 є безпідставними. Крім того, факт постійного проживання із загиблим ОСОБА_4 та ОСОБА_1 заперечується навіть Міністерством оборони України. Так, у постанові Івано-Франківського апеляційного суду від 16.03.2023 (справа №) на аркуші №3 зазначено наступне: «із заяви вбачається, що загиблий ОСОБА_4 одружився в травні 2022 року із ОСОБА_1 , однак фактично жодного дня не проживав із дружиною, оскільки проходив військову службу».
Позивач залучила письмові пояснення по справі/а.с.163-201/, згідно яких зазначила, що на відміну від заперечень відповідача, що стверджують, що перебування в лавах ЗСУ унеможливлювало проживання ОСОБА_4 із ОСОБА_1 , факт того, що загиблий проходив службу в добровольчих формуваннях та регулярних військових частинах, не може слугувати безспірним фактом відсутності у подружжя спільного побуту, бюджету сім'ї, спільних планів на майбутнє та ведення домашнього господарства.
Представником відповідача - адвокатом Осипенко А.В. долучено заперечення проти письмових пояснень позивача /а.с.211-219/, згідно яких зазначають, що позивач та її представник порушили вимоги чинного законодавства України, щодо надсилання копії письмових пояснень представнику відповідача тому їх взагалі не слід враховувати при розгляді справи, так як вони подані з численними порушеннями. Письмові пояснення представника позивача та долучені додатки (фотознімки, скриншоти листування, квитанції) жодним чином не підтверджують та не засвідчують факт спільного проживання позивача із загиблим ОСОБА_4 . Долучені фотокартки з весілля не підтверджують цього факту. А факт одруження не оспорюється. Просять закрити провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Калузького районного нотаріального округу Івано-Франківської області Гаврилюк О.І., про встановлення факту, шо має юридичне значення, а саме: факт постійного проживання необхідно відмовити.
Третя особа по справі - приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Гаврилюк Олег Ігорович в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.
Дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
11.05.2022 року між ОСОБА_1 та
ОСОБА_4 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданим
відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Південно-Західного
міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) /а.с. 10/.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 04.07.2022 року /оберт а.с.10/.
ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано- Франківської області із заявою про прийняття спадщини /а.с.7/, згідно Постанови від 23.02.2023 року за № 27/02-14 /а.с.8-9/ їй було відмовлено у включення її у коло спадкоємців за законом через пропуск шестимісячний строку, встановлений для прийняття спадщини, передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України.
Відповідно акту про спільне проживання осіб на день смерті, складений 23.12.2022 року у присутності майстра дільниці по благоустрою та експлуатації житлового фонду КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради, встановлено, що громадянка ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , на день смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживали разом та вели спільне господарство з квітня 2022 року но липень 2022 року за адресою АДРЕСА_1 /а.с.15/.
Згідно довідки за вих. № 12 від 06.03.2023 року, виданою ТОВ «Санаторій « Кришталеве Джерело» в період з 10 по 16 травня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували в санаторії та проходили курс санаторно-курортного оздоровлення / оберт а.с.15/.
Відповідно до довідки про спільне проживання осіб на день смерті, складений 24 травня 2023 року встановлено, що громадянка ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , на день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_3 проживали разом та вели спільне господарство з квітня 2022 року по липень 2022 року за адресою АДРЕСА_1 /а.с.16/.
07 жовтня 2022 року ОСОБА_1 надала приватному нотаріусу Чернігівського міського округу Чернігівської області Артеменко Н.Г. заяву про відмову від прийняття спадщини на користь спадкоємця п'ятої черги племінниці спадкодавця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 /а.с.107,108/.
В травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігів із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини. Ухвалою Деснянського районного суду від 30.05.2023 року заяву залишено без розгляду, у зв'язку з наявністю заперечень з боку заінтересованої особи, таким чином позивач позбавлена можливості звернутися до суду із заявою в порядку окремого провадження.
Згідно рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 серпня 2022 року по справі 209/1418/22 було встановлено факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Постановою Івано- Франківського апеляційного суду від 16 березня 2023 року апеляційна скарга ОСОБА_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_9 та представника ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_10 на рішення Калуського міськрайонного суду від 30.11. 2022 року у справі заявою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_7 про встановлення юридичного факту спільного проживання однією сім'єю із загиблим військовослужбовцем була задоволена частково, рішення Калуського міськрайонного суду Івано- Франківської області від 30 листопада було скасовано. Провадження у справі за заявою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_7 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю із загиблим військовослужбовцем- закрито /а.с.137-145/.
Згідно платіжних інструкцій від 24 червня 2022 року та 14 червня 2022 року ОСОБА_4 здійснював перерахування власних коштів розмірі 12525,05 гривень та 5025,13 гривень на користь ОСОБА_1 /а.с.180, оберт а.с.180/.
Відповідно до скриншотів особистої переписки між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від 06 травня 2022 року по 02 липня 2022 року /а.с.183-оберт а.с.201/ вони підтримували подружні стосунки, планувати спільний побут та домашнє господарство.
Згідно з частиною 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
За положеннями ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини він не заявив про відмову від неї.
Згідно з ст. ст. 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняли спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. З, ст. 4 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства
Відповідно до ч. 4 ст. З СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов'язковими умовами для визнання особи членом сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5- рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.
За змістом ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово, а відповідно до частини шостої даної статті фізична особа може мати кілька місць проживання.
У відповідності до роз'яснень, наданих судам у пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Згідно з пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (у редакції на момент відкриття спадщини), спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що її прийняв, що відповідає п.3.21, 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (у редакції на момент відкриття спадщини).
Частина третя статті 1268 ЦК України, вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом. Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 10 січня 2019 року в справі № 484/747/17, від 07 червня 2022 року у справі № 175/4514/20.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов'язковими умовами для визнання особи членом сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.
Ознакою проживання спадкоємця однією сім'єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї.
Із долучених позивачем доказів вбачається, що з моменту реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 з 11 травня 2022 року до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 сторони підтримували подружні стосунки, ОСОБА_4 приймав участь в матеріальному забезпеченні родини, надаючи позивачу матеріальну підтримку, здійснював витрати на придбання спільного майна, про що до матеріалів справи долучені відповідні докази. ОСОБА_4 звільнявся у відрядження з лав ЗСУ та використовував свої відпустки для спілкування з дружиною та для спільного відпочинку з нею, відповідні факти засвідчують реальність їх сімейних відносин. Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що оскільки ОСОБА_4 постійно приймав участь у бойових діях в населених пунктах Бородянка, Ірпінь, Миколаївська область, в період з березня 2022 року по 02 липня 2022 року, тому відсутнє підтвердження факту постійного місця проживання за місцем реєстрації позивача за адресою в АДРЕСА_3 , оскільки відсутність реєстрації його місця проживання за місцем реєстрації позивача не є доказом того, що вона не проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджено іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.
Посилання відповідача на зміст постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 16.03.2023 року, де зазначається, що загиблий ОСОБА_4 одружився в травні 2022 року із ОСОБА_1 , однак фактично жодного дня не проживав із дружиною, оскільки проходив військову службу суд не враховує, оскільки дане ствердження було здійснено на обгрунтування апеляційної скарги, поданої представником Міністерства оборони України Шведа О.Б., яке не знайшло свого підтвердження в постанові суду.
Суд не погоджується із твердженням відповідача, що позовні вимоги позивача пов'язані із визнанням за нею певного соціально-правового статусу, не пов'язаною з будь- якими цивільними права та обов'язками, їх виникненням, існуванням та припиненням, а отже вони підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Встановлення факту проживання ОСОБА_1 спільно із загиблим чоловіком ОСОБА_4 за однією адресою на час відкриття спадщини необхідне позивачу не лише для включення її до кола спадкоємців та подальшого оформлення права на спадщину в порядку спадкування за законом, а також на отримання відповідних державних пільг, як дружини загиблого захисника, якою вона і являється. Позивачем доведено систематичне ведення з померлим ОСОБА_4 спільного господарства, існування спільного бюджету між ними та планування спільного побуту, тобто позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього сина - ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Гаврилюк Олег Ігорович, про встановлення факту, що має юридичне значення підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1168 ЦК України, ст.ст. 3, 13, 76, 82, 258, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього сина - ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Гаврилюк Олег Ігорович, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлений 31 жовтня 2023 року.
Суддя
Дніпровського районного суду
м. Дніпродзержинська Є.Д. Багбая