ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 171/1988/23
Провадження № 3/210/2298/23
ПОСТАНОВА
іменем України
"01" листопада 2023 р.
Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Скотар Р.Є., розглянувши матеріал, який надійшов з Відділення поліції №8 КРУП ГУНП у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу на підставі постанови Дніпровського апеляційного суду від 04.09.2023 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП.
Згідно з протоколом серії ВАВ №721909 від 08 серпня 2023 року, громадянка ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ст.150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання своєї доньки ОСОБА_2 , внаслідок чого остання систематично тікає з дому АДРЕСА_2 , останній раз факт мав місце 04.08.2023 року.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.184 КУпАП.
В судові засідання, призначені на 09.10.2023, 01.11.2023 ОСОБА_1 не з'явилася, заяв про відкладення, перенесення розгляду справи не надавала, про дату судового засідання була повідомлена належним чином.
Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки суду не повідомлені, клопотань про розгляд справи за відсутністю чи відкладення розгляду справи не надано, присутність особи згідно статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є обов'язковою, а тому її неявка не може бути перешкодою для розгляду судом справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права. Процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права.
Таким чином, ОСОБА_1 не позбавлена обов'язку цікавитись щодо того, на якому етапі розгляду перебуває справа відносно неї, отже нехтування ним своїми процесуальними обов'язками об'єктивними причинами не обумовлено, а тому суддя вважає такі дії позицією захисту, спрямованою на уникнення від відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, а тому вважає за можливим проводити розгляд справи без її участі.
Статтею 184 ч. 1 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року, № 2402-III, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Згідно зі ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є не правозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Об'єктом правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена у ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх.
Згідно з протоколом серії ВАВ №721909 від 08 серпня 2023 року, громадянка ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ст.150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання своєї доньки ОСОБА_2 , внаслідок чого остання систематично тікає з дому АДРЕСА_2 , останній раз факт мав місце 04.08.2023 року.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:
- обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №721909 від 08 серпня 2023 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 08.08.2023 року, яка зазначила, що має двох доньок - ОСОБА_3 (15 років) та ОСОБА_4 (9 років), які проживають окремо від неї. ОСОБА_1 зазначила, що неналежним чином доглядає за дітьми, постійно свариться зі старшою донькою ОСОБА_2 та остання йде з дому, не може знайти з донькою ОСОБА_2 спільну мову і ображає її. Свою провину визнає у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд вбачає у діях ОСОБА_1 склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Приймаючи до уваги викладене, суд робить висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Обставин, передбачених ст. 34,35 КУпАП, судом не встановлено.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, всі обставини справи в їх сукупності, бере до уваги особу правопорушника, та застосовує до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ст. 184 ч. 1 КУпАП, що буде достатнім для виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення та здійснення виховного впливу на правопорушника.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 536,80 гривень.
Керуючись ст. ст. 34, 35, 40-1, 184, 245, 280, 283 КУпАП,суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) на користь держави.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя: Р. Є. Скотар