Справа № 932/119/22
Провадження № 2/932/85/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кондрашова І.А., за участі секретаря судового засідання Мотуз Я.А., представника позивача - адвоката Бочкарь Р.В., представників відповідача - адвокатів Алєксєєнко Р.Ю., Москаленко Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву судді Кондрашова І.А. про самовідвід у цивільній справі за позовом Південного регіонального виробничо - комерційного відділу концерну «УКРАГРОТЕХСЕРВІС» до ОСОБА_1 , про відшкодування збитків, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом Південного регіонального виробничо - комерційного відділу концерну «УКРАГРОТЕХСЕРВІС» до ОСОБА_1 , про відшкодування збитків.
Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кудрявцевої Т.А. від 06 січня 2022 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2022 року ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 січня 2022 року, про відмову у відкритті провадження, залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 21 грудня 2022 року скасовані Постанова Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2022 року та Ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 січня 2022 року, про відмову у відкритті провадження. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2023, справу передано судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кондрашову І.А.
Однак під час підготовки справи до судового розгляду головуючим суддею встановлено, що мало місце порушення порядку передачі справи раніше визначеному складу суду.
Так, відповідно п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Згідно п. 2.3.43. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, судові справи, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, передаються раніше визначеному у судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу), ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа.
У разі відсутності раніше визначеного в судовій справі головуючого судді (судді-доповідача) у випадках, передбачених підпунктами 2.3.44-2.3.46 пункту 2.3 цього Положення, такі судові справи та матеріали підлягають автоматизованому розподілу за правилами, визначеними Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду.
Судова справа підлягає повторному автоматизованому розподілу у разі, якщо суддя, в провадженні якого перебувала судова справа, зазначена в підпункті 2.3.43 пункту 2.3 цього Положення, на момент повернення її із суду апеляційної чи касаційної інстанцій не працює в цьому суді або таку судову справу неможливо передати судді з підстав, зазначених у пункті 2.3.3 цього Положення.
Отже, Положенням унормовано, що всі справи, які надходять із судів апеляційної або касаційної інстанції після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду, за загальним правилом, повинні передаватись судді, який раніше розглядав поточну справу, і лише у виключних випадках повинні бути передані на повторний авторозподіл.
За таких обставин, з метою усунення будь-яких сумнівів у правильності автоматизованого розподілу справи, вважаю за необхідне заявити самовідвід від розгляду справи № 932/119/22 за позовом Південного регіонального виробничо - комерційного відділу концерну «УКРАГРОТЕХСЕРВІС» до ОСОБА_1 , про відшкодування збитків.
Окрім того, після передання справи у моє провадження, представник позивача - адвокат Бочкарь Р.В. почав чинити тиск на суд, зокрема, повідомив, що ним подана скарга до Вищої ради правосуддя на дії судді Кондрашова І.А., які, на його думку, мали місце в інших аналогічних справах. З цих підстав також був заявлений відвід головуючому, який залишений без задоволення іншим складом суду.
Відповідно до абзацу другого частини другої резолютивної частини рішення Ради суддів України від 8 червня 2017 року № 34 із внесеними змінами, подання учасником судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України.
У зв'язку із такими обставинами, у головуючого судді Кондрашова І.А. склалось упереджене ставлення до учасника процесу, а саме представника позивача - адвоката Бочкаря Р.В., а також до керівника Південного регіонального виробничо - комерційного відділу концерну «УКРАГРОТЕХСЕРВІС», яким була підписана заява про відвід судді та заявлено безпідставний відвід.
Положеннями статей 36, 37, 39 ЦПК України унормовані підстави для відводу та самовідводу суддів. Цей перелік підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому в силу ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, дотримуватись правил суддівської етики. Згідно зі статтею 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли своє відображення в статті 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку конкретного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Крім того, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
Також ЄСПЛ звертав увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Водночас у приписах Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року (Схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року № 2006/23) вказано, що об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення. Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи.
З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення. Тому коли сторони стверджують про брак об'єктивності в суддів, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про самовідвід (відвід), значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
У пункті 20 Рекомендації СМ/Rес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, вказано, що судді не можуть ефективно здійснювати правосуддя без довіри громадськості, адже вони є частиною суспільства, якому служать. Їм слід бути обізнаними щодо очікувань громадськості від судової системи та скарг на її функціонування.
У справі «Мироненко і Мартиненко проти України» (заява № 4785/02, рішення від 10.12.2009, п. 69-71) Європейський суд, констатуючи порушення вимог п.1 ст.6 Конвенції, зазначив, що застосовуючи об'єктивний критерій неупередженості судді, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності.
З огляду на викладене, суд вважає правильним задовольнити клопотання про самовідвід судді за суб'єктивним критерієм з метою того, щоб з боку сторін не виникали сумніви в неупередженості судді під час вирішення справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 36, 39-40 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву судді Кондрашова Ігоря Альбертовича про самовідвід від розгляду цивільної справи № 932/119/22 за позовом Південного регіонального виробничо - комерційного відділу концерну «УКРАГРОТЕХСЕРВІС» до ОСОБА_1 , про відшкодування збитків, задовольнити.
Відвести суддю Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кондрашова І.А. від розгляду цивільної справи № 932/119/22 за позовом Південного регіонального виробничо - комерційного відділу концерну «УКРАГРОТЕХСЕРВІС» до ОСОБА_1 , про відшкодування збитків.
Матеріали цивільної справи № 932/119/22 передати до канцелярії Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська для повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого головуючого судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ігор КОНДРАШОВ