УХВАЛА
01 листопада 2023 року
м. Київ
справа №380/3548/23
адміністративне провадження № К/990/34287/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Губської О.А.,
перевіривши касаційну скаргу Львівської митниці
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року
у справі № 380/3548/23 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Львівської митниці, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці від 09 січня 2023 року №10-дс "Про застосування дисциплінарного стягнення";
- визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці від 26 січня 2023 року №75-0 "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформленні №1 митного поста "Рава-Руська" Львівської митниці;
- стягнути з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Рава-Руська" Львівської митниці та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року у справі №380/3548/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року у справі № 380/3548/23 скасовано та прийнято постанову, якою задоволено позовні вимоги. Визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці від 09 січня 2023 року №10-дс "Про застосування дисциплінарного стягнення". Визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці від 26 січня 2023 року №75-0 "Про звільненні ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Рава-Руська" Львівської митниці з 27 січня 2023 року. Стягнуто з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 січня 2023 року по 15 серпня 2023 року у розмірі 93434,77 грн (дев'яносто три тисячі чотириста тридцять чотири грн 77 коп). Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Рава-Руська" Львівської митниці з 27 січня 2023 року, а також в частині стягнення з Львівської митниці середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, Львівська митниця звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2023 року касаційну скаргу Львівської митниці повернуто скаржнику.
12 жовтня 2023 року скаржник повторно звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року відкрито провадження у справі, та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 2 ч. 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до ч. 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Крім того, згідно з ч. 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання протиправним та скасування наказів відповідача про застосування дисциплінарного стягнення та про звільнення позивача, поновлення позивача на посаді, та стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний відповідачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судове рішення, яке ухвалено у справі за позовом ОСОБА_1 , розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягає касаційному оскарженню.
Оскаржуючи судове рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
При цьому, суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови застосував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26 травня 2022 року у справі № 420/6190/20, у якій Суд звернув увагу, що припинення державної служби за порушення Присяги може застосовуватися тільки у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення, на переконання уповноваженої вирішувати питання про відповідальність посадової особи, є недостатніми чи попереднє їхнє вжиття не дало бажаного результату.
Водночас, скаржник, звертаючись із касаційною скаргою, просить відступити від вказаного висновку, викладеного у зазначеній постанові № 420/6190/20.
Разом з тим, відступ - це інший підхід до застосування тієї ж норми права у подібних правовідносинах, щодо якої такий висновок сформовано.
Крім того, необхідність відступу від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду має виникати з певних визначених об'єктивних причин і такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані скаржником.
Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо.
Також причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, помилковість тощо).
А тому посилання скаржника про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду є необгрунтованим.
Незважаючи на повернення касаційної скарги Верховним Судом із роз'ясненнями щодо приведення її змісту до вимог процесуального закону, відповідачем не враховані такі зауваження.
Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи та цитування норм права з посиланням на невірну оцінку судами попередніх інстанцій доказів у справі, однак, у силу частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської митниці на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року у справі № 380/3548/23 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
О. А. Губська