ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року
м. Київ
справа №400/3922/20
адміністративне провадження № К/9901/6155/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2021 (головуючий суддя: Стас Л.В., судді: Шеметенко Л.П., Турецька І.О.) у справі №400/3922/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
У вересні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУПФУ в Миколаївській області або відповідач), в якому просив:
визнати протиправними дії щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати у 2018 році 50%, у 2019 році - 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року, з 01 січня 2018 року;
зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 01 січня 2018 року по 04 березня 2019 року, однією сумою протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду у даній справі, з урахуванням виплачених сум;
Одночасно позивач просив встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 20.11.2020 позов задовольнив частково:
визнав протиправними дії ГУПФУ в Миколаївській області щодо невиплати позивачу з 05.03.2019 100% суми підвищення пенсії;
зобов'язав ГУПФУ в Миколаївській області перерахувати та виплатити позивачу з 05.03.2019 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 11.02.2021, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15.04.2021, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково; скасував рішення суду першої інстанції від 20.11.2020, та закрив провадження у справі.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану постанову, а справу передати на продовження розгляду.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 12.04.2021 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103).
Пунктом 2 цієї Постанови Уряд визначив, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом)) проводити з 1 січня 2018 року в таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
На виконання Постанови № 103 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018.
Розмір підвищення згідно із постановою Уряду № 103 становить 3417,74 грн. Розмір пенсії до виплати становить з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 4469 грн; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 5324,31 грн; з 01.01.2020 - 6178,74 грн.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиплати перерахованої суми пенсії у розмірі 100% за період 01.01.2018 по 04.03.2019, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що відповідач протиправно зменшив його розмір пенсії за рахунок виплати з 2018 року у розмірі 50%, з 2019 року у розмірі 75% підвищення пенсії, оскільки такі дії суперечать чинному законодавству та погіршують становище позивача.
Позивач також зазначив, що у грудні 2019 року звертався до суду із схожим позовом і судовим рішенням у справі №400/4394/19 визнано протиправними дії ГУПФУ в Миколаївській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати у 2019 році - 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, з 05.03.2019 року та зобов'язано пенсійний орган перерахувати і виплатити йому пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 05.03.2019 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Водночас судове рішення у справі № 400/4394/19 відповідачем повністю не виконано (перерахунок зроблено, а виплату не проведено).
Таким чином, за твердженнями позивача, невиплата пенсії у розмірі 100% суми підвищення у розмірі 50% з 01.01.2018 по 31.12.2018 та у розмірі 75% з 01.01.2019 по 04.03.2019 у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та за практикою Європейського суду з прав людини становить втручання у право на мирне володіння майном.
Також позивач зазначив про сприятливу зміну судової практики у цій категорії справ, викладену, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №2040/7219/18.
Відповідач позов не визнав. Стверджує, що розмір пенсії встановлено відповідно до вимог чинного законодавства. Окремо відповідач наголосив, що рішення у справі №400/4394/19 ним виконано в повному обсязі.
Одночасно відповідач стверджує про відсутність законодавчо визначених підстав для проведення невідкладно та однією сумою перерахованого розміру пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 01.01.2018.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що після скасування у судовому порядку (справа №826/3858/18) пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №103, з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, перерахованої з 01.01.2018, а тому дії відповідача щодо невиплати з 05.03.2019 100% суми підвищення пенсії перерахованої з 01.01.2018 є протиправними.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 06.08.2019 за результатами розгляду зразкової справи № 160/3586/19, залишеною без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020.
Одночасно суд першої інстанції констатував, що позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо виплати з 01.01.2018 50% та 75% суми підвищення та зобов'язання нарахувати та виплатити 100% суми підвищення з 01.01.2018 задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача виплатити однією сумою недоплаченої пенсії, суд першої інстанції зазначив, що жодним нормативним актом не передбачено обов'язок відповідача невідкладно здійснити перерахунок пенсії та виплатити заборгованість по перерахованій пенсії одним платежем. Відтак, у задоволенні цієї вимоги суд першої інстанції також відмовив.
Закриваючи провадження у справі суд апеляційної інстанції виходив з того, що є таке, що набрало законної сили, рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Суд апеляційної інстанції установив, що предметом спору у цій справі є протиправність дій пенсійного органу щодо невиплати позивачу з 2018 року 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Апеляційний суд констатував, що фактично, за своїм змістом позовні вимоги у справі, що розглядається, є тотожні позовним вимогам, заявленим у межах справи №400/4394/19, за наслідками розгляду якої 12.02.2020 рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020, визнано протиправними дій ГУПФУ в Миколаївській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати у 2019 році - 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, з 05 березня 2019 року та зобов'язано ГУПФУ в Миколаївській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з 05 березня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум. У решті позовних вимог відмовлено.
Сторонами у зазначених справах № 400/4394/19 та № 400/3922/20 є ОСОБА_1 - позивач, ГУПФ України в Миколаївській області - відповідач.
Підставами позову у вказаних справах є твердження позивача про наявність права на перерахунок та виплату пенсії, та допущення відповідачем протиправної бездіяльності в частині нездійснення такого перерахунку.
Одночасно суд апеляційної інстанції констатував, що посилання позивача на інший часовий період, з якого потрібно здійснити перерахунок пенсії (з 01 січня 2018 року по 04 березня 2019 року), а не як він просив у межах розгляду справи № 400/4394/19 (з 01 січня 2018 року), вищенаведеного не спростовує.
Також суд апеляційної інстанції зауважив, що звертаючись до суду із позовом у справі, що розглядається, позивач фактично просить суд повторно розглянути справу за позовними вимогами, у задоволенні яких відмовив Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 12.02.2020 у справі № 400/4394/19.
Суд апеляційної інстанції також зауважив, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту фактично направлений на перегляд рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі № 400/4394/19, яке набрало законної сили, і з яким позивач не погоджується, оскільки судом було встановлено відсутність обов'язку ГУПФ України в Миколаївській області перерахувати та виплачувати позивачу пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року, у період з 01 січня 2018 року по 04 березня 2019 року, однією сумою, з урахування раніше виплачених сум, протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що в оскаржуваній постанові апеляційний суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі. Скаржник стверджує, що підстави позову у справі, що розглядається і у справі № 400/4394/19 не є тотожними.
У справі, що розглядається, на відміну від справи №400/4394/19, позов обумовлений зміною судової практики Верховного Суду (постанова від 23.04.2020 у справі №2040/7219/18) у вирішенні аналогічних спорів. У подальшому суди почали приводити свою судову практику у відповідність до постанови Верховного Суду у справі № 2040/7219/18.
Отже, за твердженнями скаржника, закриваючи провадження у цій справі суд апеляційної інстанції фактично позбавив його права та можливості отримати суми підвищеної пенсії за період з 01.01.2018 по 04.03.2019.
На думку скаржника недопустимим є закриття провадження у справі під час зміни правового регулювання спірних правовідносин Верховним Судом та подання нової позовної заяви до того ж відповідача тим же самим позивачем з підстав таких змін.
Також за позицією скаржника, оскільки суд першої інстанції не відмовив у відкриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, то відповідно обґрунтованим є висновок про те, що підстави позовів у справі, що розглядається і у справі №400/4394/19 не збігаються і не є тотожними.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому із посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Наполягає, що новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет та із тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам скаржника, висловленим у касаційній скарзі, та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Водночас відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
У практиці Верховного Суду, сформованій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 9901/432/18, постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 340/869/19, від 30.01.2020 у справі № 2а-161/11, від 30.04.2020 у справі № 813/4138/17, від 26.05.2020 у справі № 805/1963/17-а, від 16.07.2020 у справі № 182/3773/15-а, умовами застосування цієї підстави для закриття провадження є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду (про відмову у відкритті провадження чи закриття провадження); набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих самих підстав.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що предмет, підстави і сторони у справі № 400/4394/19 повністю збігаються із справою, що розглядається.
Колегія суддів з такими висновками суду апеляційної інстанції погоджується з огляду на таке.
Так, звертаючись до суду із позовом у справі № 400/4394/19 ОСОБА_1 просив:
визнати протиправними дій ГУПФУ в Миколаївській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати у 2018 році - 50%, у 2019 році - 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, з 01.01.2018 року;
зобов'язати ГУПФУ в Миколаївській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018, однією сумою, з урахуванням раніше виплачених сум, в тому числі з урахуванням з 05.03.2019 року (дати набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18) додаткових видів грошового забезпечення, що враховувались в розрахунку розміру пенсії до прийняття постанови КМУ № 103: надбавка за виконання особливо важливих завдань - 45%, надбавка за оперативно-розшукову діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення - 19%, премія - 24%;
зобов'язати ГУПФУ в Миколаївській області здійснити доплату недоплачених з 01.01.2018 сум пенсії та провести однією сумою протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі №400/4394/19, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020, позов задоволено частково:
визнано протиправними дії ГУПФ України в Миколаївській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати у 2019 році - 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, з 05 березня 2019 року;
зобов'язано ГУПФ України в Миколаївській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з 05 березня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Одночасно суд у справі № 400/4394/19 дійшов висновку про відсутність підстав для здійснення ГУПФУ в Миколаївській області перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року, у період з 01 січня 2018 року по 04 березня 2019 року, однією сумою, з урахування раніше виплачених сум, протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Своєю чергою, у справі, що розглядається, позивач просить визнати протиправними дії ГУПФУ в Миколаївській області щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати у 2018 році 50%, у 2019 році - 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року, з 01 січня 2018 року та зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 01 січня 2018 року по 04 березня 2019 року, однією сумою протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду у даній справі, з урахуванням виплачених сум.
Отже фактично, за своїм змістом позовні вимоги у справі, що розглядається, є тотожні позовним вимогам, заявленим в межах справи № 400/4394/19. Сторонами у вказаних справах № 400/4394/19 та № 400/3922/20 є ОСОБА_1 - позивач, ГУПФ України в Миколаївській області - відповідач. Підставами позову у вказаних справах є твердження позивача про незаконність поетапної виплати підвищеної пенсії.
У контексті обставин цієї справи, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 9901/433/18 та від 12.07.2021 у справі №520/793/2020.
Отже суд апеляційної інстанції обґрунтовано констатував, що зазначення у цій справі іншого періоду (з 01 січня 2018 року по 04 березня 2019 року), а не як ОСОБА_1 просив у межах розгляду справи № 400/4394/19 (з 01 січня 2018 року), не дає підстав стверджувати, що предмети позову у цих справах не збігаються.
Колегія суддів зазначає, що фактично звернення із цим позовом обумовлено зміною судової практики (позивач посилається на правову позицію Верховного Суду у постанові від 23.04.2020 у справі № 2040/7219/18).
Водночас, колегія суддів наголошує, що зміна або викладення іншої (протилежної) правової позиції суду у подібних правовідносинах в інших справах не обумовлює виникнення нового спору та відповідно не може свідчити про наведення інших підстав позову.
Також колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що пред'явленням нового позову із зазначенням фактично тотожного предмету спору у справі № 400/4394/19, позивач намагається змінити результат розгляду зазначеної справи, з яким не згодний (в частині відмови у задоволенні позову).
Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушення норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови про закриття провадження у справі.
VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі №400/3922/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
Я. О. Берназюк
А. А. Єзеров