УХВАЛА
31 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №260/90/22
адміністративне провадження № К/990/34465/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року
у справі №260/90/22
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
про визнання дій протиправними, скасування наказу в частині, зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
10 січня 2022 року Закарпатським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року адміністративні справи за №260/90/22 та №260/312/22 об'єднані в одне провадження.
Як вбачається із об'єднаних позовних вимог ОСОБА_1 просив суд першої інстанції: визнати протиправним дії відповідача щодо виключення позивача наказом від 16 грудня 2020 року №276 (по стройовій частині) зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в порушення вимог пункту 2 частини 9 статті 23 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ; визнати протиправним дії відповідача щодо виключенні зі списків особового складу частини позивача наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 16 грудня 2020 року №276 (по стройовій частині) за пп. «ж» пункту 2 частини 5 статті 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», в особливий період з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації; скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 16 грудня 2021 року № 276 (по стройовій частині) в частині виключення зі списків особового складу частини ОСОБА_1 ; скасувати пункти 9 та 12 наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 16 грудня 2021 року № 276 (по стройовій частині) в частині виключення зі списків особового складу частини ОСОБА_1 ; визнати протиправним наказ командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 276 від 16 грудня 2021 року (по стройовій частині) в частині виключення з усіх видів забезпечення ОСОБА_1 з 31 грудня 2018 року; скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 276 від 16 грудня 2021 року (по стройовій частині) в частині виключення з усіх видів забезпечення ОСОБА_1 з 31 грудня 2018 року; визнати протиправним дії відповідача щодо виключення позивача наказом командира частини НОМЕР_1 НГУ від 16 грудня 2021 року № 276 (по стройовій частині) зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в порушення вимог абз. 3 пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України без усіх необхідних розрахунків; зобов'язати відповідача утриматись від видання наказів про виключення позивача зі всіх видів забезпечення з 31 грудня 2018 року; зобов'язати відповідача утриматись від видання наказів про виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення позивача без проведення усіх необхідних розрахунків по всім видам забезпечення; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України утриматись від видання в майбутньому наказів про виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_1 з військової посади: кулеметника 3-го відділення 1-го взводу 8-ї стрілецької роти 4-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо виключення солдата ОСОБА_1 наказом від 16 грудня 2020 року № 276 (по стройовій частині) зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та виключення його з усіх видів забезпечення. Визнано протиправними та скасовано пункт 9 та пункт12 наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 276 від 16 грудня 2021 року в частині виключення зі списків особового складу частини з 16 січня 2020 року та всіх видів забезпечення солдата ОСОБА_1 з 31 грудня 2018 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із цим судовим рішенням, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України").
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Разом з цим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень слідує, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді, яка не відноситься до посад, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби, а отже в розумінні частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності.
Таким чином, враховуючи предмет позову, в силу вимог пункту першого частини шостої статті 12 КАС України дана справа законом віднесена до справ незначної складності.
Враховуючи, що ця справа є справою незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі не обґрунтовано фактів наявності значного суспільного інтересу, а також виняткового випадку й того, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають самобутню своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява №21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95).
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Разом з тим, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява №26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Суд -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року у справі №260/90/22.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіА.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк