ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/7743/23 Справа № 216/5980/22 Суддя у 1-й інстанції - Чирський Г.М. Суддя у 2-й інстанції - Кішкіна І. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Кішкіної І.В.,
суддів Агєєва О.В., Корчистої О.І.,
за участю секретаря судового засідання Шумило І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №216/5980/22 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, розірвання кредитного договору та перерахунку заборгованості за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 20 червня 2023 року (суддя Чирський Г.М.),
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, розірвання кредитного договору та перерахунку заборгованості, свої вимоги обґрунтовував тим, що між ним та АТ КБ «Приватбанк» було укладено договір кредитування на підставі анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, відповідно до якого позивачу надано кошти у вигляді кредитної лінії. 01 жовтня 2022 року на електронну адресу банку позивач направив заяву про надання кредитного договору, анкети-заяви, умов та правил надання банківських послуг та заяву про врегулювання кредитної заборгованості. Відповіді на заяви позивачем не отримано. Посилаючись на зниження заробітку, значну інфляцію та введення військового стану, що негативно вплинуло та знизило рівень економічної стабільності громадян окремо і країни в цілому, зазначив, що подальше виконання зобов'язань за умовами кредитора є неможливим та суттєво погіршує його становище як споживача фінансових послуг. Позивач просив суд зобов'язати АТ КБ «Приватбанк» здійснити перерахунок заборгованості шляхом зарахування суми сплачених ним коштів в рахунок погашення кредитного ліміту та розірвати кредитний договір, укладений між ним та відповідачем.
Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 червня 2023 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, розірвання кредитного договору та перерахунку заборгованості задоволено частково.
Зобов'язано Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, укладеного у виді анкети-заяви до договору про надання банківських послуг SAMDNWFC00013935728 від 23 січня 2015 року (поточний рахунок № НОМЕР_1 ), з огляду на незаконність нарахування та списання відсотків протягом часу дії зазначеного договору з 23 січня 2015 року по 06 грудня 2022 року.
В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
З вказаним рішенням не погодився відповідач АТ КБ «Приватбанк» та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 червня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції належним чином не встановлено, що банк в односторонньому порядку зупинив правовідносини з позивачем та закрив його рахунки, а не заблокував. Позивач не звертався до банку із заявою про повернення йому залишку коштів, що свідчить про те, що банк не чинить перешкоди в користуванні позивачем грошовими коштами за відсутності договірних відносин. Відповідач вважає, що банківська виписка по рахунку позичальника є належним та допустимим доказом, який підтверджує укладення договору між сторонами, видачу кредиту, часткового виконання боржником умов договору, нарахування заборгованості (процентів, пені). З виписки по рахунку вбачається, що позивач мав заборгованість у значному розмірі ще до початку воєнного стану, що спростовує доводи позовної заяви щодо неможливості погашати заборгованість за зобов'язаннями у зв'язку з війною, оскільки виходячи з виписки можна дійти до висновку про відсутність бажання сплачувати за кредитним договором.
Позивач справи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» у судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, про що свідчать довідки про доставку електронного листа та повідомлення.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку повідомлення.
Згідно із частиною 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що від 24 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил банківських послуг Приватбанку (а.с. 115-116).
Згідно із випискою за договором б/н за період з 09 січня 2016 року по 01 січня 2023 року ОСОБА_1 має заборгованість перед АТ КБ «Приватбанк» в розмірі 26092,21 грн станом на 01 січня 2023 року. З виписки також вбачається, що позивач активно користувався карткою, зокрема: знімав грошові кошти, здійснював переказ на інші платіжні картки, поповнював свою картку, оплачував товари через Приват24 за вказаний період (а.с. 38-63).
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з нарахування та списання кредитором з боржника відсотків протягом часу дії кредитного договору з 23 січня 2015 року по 06 грудня 2022 року, тому вважав обґрунтованими вимоги позовної заяви щодо зобов'язання банку здійснити перерахунок заборгованості позивача. Також суд вважав, що позивачем не надано доказів в обґрунтування наявності підстав для розірвання спірного договору в порядку статті 652 ЦК України, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Рішення суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам та вимогам закону.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до частини 1, 2, 3 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення у наведеній частині не відповідає, з огляду на наступне.
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Анкета-заява до договору про надання банківських послуг у відповідності із частиною 1 статті 634 ЦК України є договором приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Судом встановлено, що 24 квітня 2012 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» укладено кредитний договір шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил банківських послуг Приватбанку, яким надав згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Позивач не заперечує факту користування послугами наданими відповідачем на підставі вказаної анкети-заяви.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Частинами 1 та 2 статті 76 ЦПК України установлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
З огляду на наведене, колегія суддів, на підставі оцінених доказів в межах заявлених позовних вимог, дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання АТ КБ «Приватбанк» здійснити перерахунок заборгованості позивачу за кредитним договором, укладеного у виді анкети-заяви до договору про надання банківських послуг SAMDNWFC00013935728 від 23 січня 2015 року (поточний рахунок № НОМЕР_1 ), з огляду на незаконність нарахування та списання відсотків протягом часу дії зазначеного договору з 23 січня 2015 року по 06 грудня 2022 року, оскільки відповідачем надано належні та допустимі докази укладення між сторонами договору про надання банківських послуг, а тому у суду відсутні підстави для зобов'язання АТ КБ «Приватбанк» здійснити перерахунок заборгованості.
Стосовно посилань ОСОБА_1 на суттєве погіршення його становища через зниження заробітку, інфляцію та введення військового стану, як на підставу для розірвання кредитного договору, апеляційний суд відхиляє такі доводи позивача у зв'язку з їх безпідставністю та зазначає наступне.
Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Новий закон змінює низку правил роботи банків та небанківських фінансових установ, зокрема тих, що надають послуги з кредитування.
Зокрема, законом передбачено, що на час дії воєнного стану та в тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування споживач не буде нести відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов'язань за споживчим кредитом: споживач звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання споживачем зобов'язань за таким договором; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, які нараховані після 24 лютого 2022 року сплата яких передбачена договором про споживчий кредит підлягають списанню; у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачено кредитним договором чи договором про споживчий кредит; є правомірним збоку кредитора не скасовувати відсотки за користування кредитними коштами.
Отже, штрафні санкції та інші платежі, сплата яких передбачена у договорі, нараховані за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) договору включно з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню кредитодавцем.
Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок про відсутність підстав для розірвання кредитного договору з підстав зазначених у позовній заяві.
За таких обставин, під час ухвалення судового рішення суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову в частині позовних вимог про зобов'язання Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» здійснити перерахунок заборгованості шляхом зарахування суми сплачених ним коштів в рахунок погашення кредитного ліміту.
За таких обставин, рішення суду першої інстанцій не відповідає вимогам закону та суперечать обставинам, що мають значення для справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції на підставі статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Також, відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено розподіл судових витрат, понесених в зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з частиною 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Від сплати судового збору за подання позивача звільнено на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги АТ КБ «Приватбанк», тому банку має бути компенсовано за рахунок держави судові витрати пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 744,30 грн.
Керуючись статтями 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.
Рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 20 червня 2023 року в частині позовних вимог про зобов'язання Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» здійснити перерахунок заборгованості шляхом зарахування суми сплачених ним коштів в рахунок погашення кредитного ліміту та стягнення судового збору скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в частині зобов'язання Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» здійснити перерахунок заборгованості шляхом зарахування суми сплачених ним коштів в рахунок погашення кредитного ліміту та стягнення судового збору відмовити.
В іншій частині рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 20 червня 2023 року залишити без змін.
Компенсувати Акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, за рахунок держави судові витрати пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 744,30 гривень.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 01 листопада 2023 року.
Судді І.В. Кішкіна
О.В. Агєєв
О.І. Корчиста