ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/6670/23 Справа № 211/1379/23 Суддя у 1-й інстанції - Юзифович І.О. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
головуючого - Тимченко О.О.,
суддів: Зубакової В.П., Остапенко В.О.,
учасники справи:
заявник - Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль»,
боржник- ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторінв приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг цивільну справу № 211/1379/23 за заявою Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту житлово-комунальну послугу з централізованого опалення,
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», в інтересах якого діє Цвинда Владислав Володимирович,
на ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 травня 2023 року, (суддя Юзефович І.О.), постановлену в приміщенні Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, -
ВСТАНОВИВ:
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАЯВИ
У березні 2023 року АТ «Криворізька теплоцентраль», в інтересах якого діє Цвинда В.В., звернулося до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту житлово-комунальну послугу з централізованого опалення.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 травня 2023 року АТ «Криворізька теплоцентраль» відмовлено у видачі судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту житлово-комунальну послугу з централізованого опалення.
Ухвала суду мотивована тим, що з моменту виникнення у заявника права вимоги до ОСОБА_1 пройшов строк, який перевищує позовну давність. Посилання заявника на те, що між сторонами було укладено договір про реструктуризацію, дія якого закінчувалась 12 січня 2022 року, не може бути поставлене в основу рішення про видачу судового наказу, оскільки, під час розгляду заяви про видачу судового наказу, судом не підлягають дослідженню матеріально-правові особливості застосування позовної давності (переривання, зупинення перебігу позовної давності, застосування позовної давності до частини вимог, тощо).
КОРОТКИЙ ЗМІСТВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, АТ «Криворізька теплоцентраль», в інтересах якого діє Цвинда В.В., посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо звернення заявника із заявою про видачу судового наказу з пропуском строків позовної давності. Просить ухвалу суду скасувати, матеріали справи направити до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області для продовження розгляду.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що 12 січня 2021 року між АТ «Криворізька теплоцентраль» та ОСОБА_1 (за її особистою заявою) укладено договір реструктуризації заборгованості за послугу з централізованого опалення та гарячого водопостачання № 2091, згідно до пункту 4.1. якого визначено, що Договір набуває чинності з 12 січня 2021 року та діє до 12 січня 2022 року. Нормою частини 5 статті 261 ЦПК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо звернення заявника із заявою про видачу судового наказу з пропуском строків позовної давності. Крім того, наразі суд не вправі розглядати обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема відмови у видачі судового наказі, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
12 січня 2021 року між АТ «Криворізька теплоцентраль» та ОСОБА_1 укладено договір реструктуризації заборгованості за централізоване опалення та гаряче водопостачання.
Відповідно до пункту 1 Договору підприємство надало боржнику розстрочку у погашенні заборгованості за централізоване опалення та гаряче водопостачання, що утворилось станом на 01 січня 2021 року та становить 31 464, 40 грн.
Щомісячна сума платежу з погашення реструктуризованої заборгованості на період з 12 січня 2021 року по 12 січня 2022 року становить 2 622,03 грн.
06 березня 2023 року АТ «Криворізька теплоцентраль» звернулось до суду з заявою видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту житлово-комунальні послуги з централізованого опалення.
ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Апеляційна скарга АТ «Криворізька теплоцентраль», в інтересах якого діє ОСОБА_2 , підлягає задоволенню.
МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною 1 статі 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону, ухвала суду першої інстанції не відповідає.
Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу судового наказу, суд першої інстанції, виходив з того, що з моменту виникнення у заявника права вимоги до ОСОБА_1 пройшов строк, який перевищує позовну давність. Посилання заявника на те, що між сторонами було укладено договір про реструктуризацію, дія якого закінчувалась 12 січня 2022 року, не може бути поставлене в основу рішення про видачу судового наказу, оскільки, під час розгляду заяви про видачу судового наказу, судом не підлягають дослідженню матеріально-правові особливості застосування позовної давності (переривання, зупинення перебігу позовної давності, застосування позовної давності до частини вимог, тощо).
Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Порядок вирішення справ в наказаному провадженні законодавцем визначено в Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України(статті 160-173).
Відповідно до вимог статті 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
У статті 161 ЦПК України наведений вичерпний перелік підстав, за якими може бути виданий судовий наказ, а саме: заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно частини 1 статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; заяву подано особою, яка немає процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка немає права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу; з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою; судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги,за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; заяву подано з порушенням правил підсудності.
Відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статі 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Наявність обставин, які вказують на перевищення позовної давності, що є підставою для відмови у видачі судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із обґрунтованості заявленої вимоги і документів, доданих до заяви.
З матеріалів заяви вбачається, що заявник, звернувшись до суду 06 березня 2023 року, пред'явивши вимогу до боржника про стягнення заборгованості у розмірі 25 868,11 грн., в обґрунтування зазначив, що 12 січня 2021 року між АТ «Криворізька теплоцентраль» та ОСОБА_1 укладено договір реструктуризації заборгованості за централізоване опалення та гаряче водопостачання
Відповідно до пункту 1 Договору підприємство надало боржнику розстрочку у погашенні заборгованості за централізоване опалення та гаряче водопостачання, що утворилось станом на 01 січня 2021 року та становить 31 464,40 грн. Щомісячна сума платежу з погашення з погашення реструткуризованої заборгованості за період з 12 січня 2021 року по 12 січня 2022 року становить 2 622,03 грн.
Боржник протягом всього строку виникнення заборгованості періодично вчиняв дії, що свідчать про визнання ним заборгованості перед заявником шляхом сплати сум, які перевищували щомісячні суми платежу.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частиною 1 статті 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, загальна тривалість якої встановлюється у три роки.
Згідно до частин 2,5 статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня,коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
У випадку укладення договору про реструктуризацію заборгованості за комунальні послуги строк позовної давності обчислюється не від кінцевої дати договору, а від кожної конкретної дати розрахунку згідно зі схемою реструктуризації.
Строк позовної давності за наявності договору про реструктуризацію боргу обчислюється виходячи з кожної конкретної дати розрахунку, погоджених сторонами.
Відповідно, позовна давність за вимогами кредитора про повернення несплачених коштів повинна обчислюватись з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Пунктом 1 Договору, сторони погодили, що сума щомісячної оплати становить 2 622,03 грн.
Відтак, після невиконання відповідачем обумовлених положень договору, позивач у встановленому порядку, у межах строку позовної давності заявив відповідну вимогу про стягнення заборгованості. .
Так, із долученого до матеріалів справи розрахунку, вбачається, що заборгованість за послуги з теплопостачання щомісячна сума платежу з погашення реструткуризованої заборгованості за період з 12 січня 2021 року по 12 січня 2022 року, становить 2 622,03 грн. Останній платіж ОСОБА_1 здійснений у квітні 2021 року на суму 2 706,42 грн., що свідчить про те, що АТ «Криворізька теплоцентраль» , звертаючись до суду з завою про видачу судового наказу в межах строку позовної давності.
Проте суд першої інстанції на вищевикладене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі пункту 5 частини 1 статті 165 ЦПК України, у зв'язку з порушенням строку позовної давності.
Відповідно до статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набула чинності для України з 11 вересня 1997 року, Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
У справі «Bellet у. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відтак, відмовляючи у видачі судового наказу без законних на те підстав, суд першої інстанції фактично обмежив права АТ «Криворізька теплоцентраль» у доступі до правосуддя, що гарантовано Конституцію України.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Колегія суддів вважає, що ухвала про відмову у видачі судового наказу постановлена з порушенням норм процесуального права та є такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи для продовження розгляду, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами, передбаченими процесуальним законом.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», в інтересах якого діє Цвинда Владислав Володимирович, задовольнити.
Ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 травня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий О.О. Тимченко
Судді В.П. Зубакова
В.О. Остапенко