Справа № 724/1965/23
Провадження № 2-а/724/45/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді: Ковальчук Т.М.
за участі:
секретаря судових засідань: Федонюка В.В.
представника позивача Боднарюка В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хотин Чернівецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Боднарюк Віталій Іванович, звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги мотивує тим, що 28.08.2023 поліцейським Відділення поліції №2 (м.Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області старшим лейтенантом поліції Боднарюком А.С. було винесено постанову серії ЕНА №1019421 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень за порушення вимоги п.2.9 ПДР України, а саме: керував транспортним засобом у темну пори доби з неосвітленим заднім державним номерним знаком.
Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, винесена з порушенням порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення та підлягає скасуванню.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він 28.08.2023 року близько 21:00 год. будучи за кермом свого автомобіля, відвозив свою бабусю в сусіднє село. Перед початком руху ретельно перевірив належність роботи зовнішнього освітлення транспортного засобу, у тому числі і заднього номерного знаку. Конструкцією автомобіля не передбачено повідомлення водія про непрацююче освітлення номерного знаку, тому він не міг знати про можливу несправність. Після того, як позивач зупинив автомобіль на вимогу поліції дізнався від інспектора про непрацююче освітлення заднього номерного знаку, яке вочевидь вийшло з ладу саме в дорозі під час руху, враховуючи поганий стан доріг у сільській місцевості. Побачивши дану несправність, позивач мав наміри її усунути, проте інспектор поліції Боднарюк А.С. позбавив його цієї можливості, мотивуючи це тим, що вже виніс дану постанову, без роз'яснення його прав та обов'язків під час розгляду справи, цим самим проігнорувавши очевидну відсутність складу адміністративного правопорушення. При цьому зазначає, що відсутність освітлення номерного знаку не є перешкодою для подальшого руху автомобіля і не загрожує безпеці дорожнього руху.
Просить суд постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1019421 від 28.08.2023 року складену поліцейським Відділення поліції №2 (м.Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області старшим лейтенантом поліції Боднарюком А.С. скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю складу правопорушення.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 08 вересня 2023 року відкрито провадження по справі.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 18 вересня 2023 року задоволено клопотання представника відповідача ГУНП в Чернівецькій області Верешко І.В. про продовження строку для подання відзиву до 27.09.2023 року (а.с.26).
25.09.2023 року від представника ГУНП в Чернівецькій області Верешко І. до суду надійшов відзив, в якому просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Відзив обґрунтовує тим, що під час винесення оскаржуваного рішення інспектор поліції діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом та з огляду на встановлений факт порушення позивачем ПДР, обґрунтовано виніс постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Відповідач вказує на те, що керування транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений у темну пору доби, є порушенням п.2.9 (в) ПДР України та створює склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 121-3 КУпАП. Факт порушення позивачем вимог п.2.9 «в» ПДР, а саме керування транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений в темну пору доби підтверджується відеозаписом з бодікамери поліцейських, на якому чітко видно і чути, як позивач після зупинки транспортного засобу підійшов до заднього номерного знаку і сам підтвердив те, що номерний знак не освітлюється. Крім того, посилання позивача на приписи п. 31.5 ПДР України є безпідставним, оскільки інкриміноване позивачу правопорушення відсутнє в переліку несправностей, визначених п. 31.4 ПДР України. Позивачу було роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Коституції України та ст. 268 КупАП, а також право на оскарження постанови (а.с.29-33).
04.10.2023 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що оскаржувана постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис події, яку відповідач визначає, як керування позивачем автомобілем з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби. Тому, просить не приймати до розгляду такий доказ відповідача через його недопустимість. З долученого відеозапису не можливо встановити наявність події адміністративного правопорушення, оскільки відеозаписом не зафіксовано самого факту керування водієм транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком (а.с.44-45).
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання 25.10.2023 року о 10:00 год не з'явився, його представник Боднарюк В.І. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області Верешко І.В. в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно в установленому законом порядку, просив розглядати справу без участі представника відповідача (а.с.33, 41 зворот).
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1019421 від 28.08.2023 року винесеною поліцейським Відділення поліції №2 (м.Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області старшим лейтенантом поліції Боднарюком А.С. вбачається, що позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн. В оскаржуваній постанові вказується, що водій ОСОБА_1 28.08.2023 року о 21:11 год в с.Ворничани по вул.40-річчя Перемоги, 30, керував транспортним засобом ВАЗ 2104, державний номерний знак НОМЕР_1 , в темну пору доби із технічною несправністю зовнішніх світлових приладів, а саме неосвітлений державний номерний знак, чим порушив п.2.9 «в» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121-3 КУпАП (а.с.58).
Однак, з вказаною постановою позивач не згоден, так як вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення передбаченого частиною 1 статті 121-3 КУпАП.
Згідно ч.2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічні норми містяться в ч.1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію».
Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Приписами п.11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 року та ст.222 КУпАП встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі та розглядає справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
Правилами дорожнього руху України (далі - ПДР України) визначається порядок дорожнього руху на всій території України, за порушення якого особи несуть відповідальність передбачену законодавством.
Згідно із п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП настає за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно матеріалів справи оскаржувану постанову прийнято у зв'язку з тим, що позивач керував транспортним засобом у темну пору доби, у якого був неосвітлений задній державний номерний знак.
При цьому відповідачем надано до відзиву відеозапис, яким зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Дослідивши відеозапис, судом встановлено, що на ньому зафіксовано рух службового автомобіля 28.08.2023 в темну пору доби (21:18 год). Також на відео видно та чутно, як службовий автомобіль подав звуковий сигнал про зупинку транспортному засобу, після цього зупинився біля припаркованого автомобіля ВАЗ, за кермом якого був ОСОБА_1 .
Рух автомобіля, яким керував позивач, із неосвітленим заднім державним номерним знаком на відеозаписі не зафіксовано.
При цьому, суд приймає до уваги посилання позивача на обставини, за яких виникла несправність, вказана в постанові поліцейського, намагання позивача самостійно усунути таку несправність частково та повне її усунення при наявній можливості.
Вищевказане твердження позивача грунтується на вимогах п. 31.5 ПДР, де зазначено, що у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
Однак, відповідач не взяв вказане до уваги всупереч вимогам п. 31.5 ПДР, та виніс щодо позивача постанову про накладення на нього адміністративного стягнення.
Таким чином, наданий відповідачем до суду відеозапис не підтверджує вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 121-3 КУпАП.
Крім того, суд відхиляє доводи відповідача про те, що матеріали відеозапису з нагрудних відеокамер, відеореєстраторів, встановлених на службових транспортних засобах відповідно до ст. 251 КАС України можуть бути доказами у справах про адміністративні правопорушення, оскільки право поліцейських використовувати автоматичну фото та відеотехніку передбачене Законом України «Про Національну поліцію».
Так, згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 13.02.2020 у справі №524/9716/16-а, приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Суд наголошує, що в порушення вимог частини 3 статті 283 КУпАП в оскаржуваній постанові не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис.
Таким чином, відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд зазначає, що сам факт складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
Враховуючи, що обов'язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд дійшов висновку щодо недоведеності відповідачем під час судового розгляду справи правомірності прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП.
За змістом п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку що відповідачем не надані належні та допустимі докази, які свідчать про обґрунтованість прийняття оскаржуваної постанови в зв'язку з чим, позов підлягає задоволенню шляхом скасування постанови серії ЕНА №1019421 від 28.08.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно квитанції №0.0.3179992393.1 від 04.09.2023 року позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду в розмірі 536,80 грн (а.с.4).
За таких обставин, судовий збір в розмірі 536,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області.
Керуючись ст.ст.243-245, 286 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Постанову серії ЕНА № 1019421 від 28.08.2023 року, винесену інспектором Відділення поліції №2 (м.Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області старшим лейтенантом поліції Боднарюком Артуром Сергійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 статті 121-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень - скасувати та закриту справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40109079) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду (21050, м.Вінниця, вул.Соборна,48) шляхом подання до суду апеляційної інстанції через Хотинський районний суд Чернівецької області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 30 жовтня 2023 року.
Суддя Т. М. Ковальчук