ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________
Справа № 636/5838/23 Провадження 3/636/3042/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.11.2023 місто Чугуїв
Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Оболєнська С.А., розглянувши матеріали, які надійшли з ВСП смт Великий Бурлук ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , солдата, номер обслуги військової частини НОМЕР_1 ,
встановила:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ДНХІ-2 № 10979 від 23.10.2023, 23 жовтня 2023 року о 22-45 годині солдат ОСОБА_1 в приміщенні групи АДРЕСА_2 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду (воєнного стану) в присутності двох свідків, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
З вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що правопорушення мало місце в н.п. Великий Бурлук Куп'янського арйону Харківської області, що територіально відноситься до Великобурлуцького районного суду Харківської області.
Згідно рішення Вищої ради правосуддя № 399/0/15-23 від 20.04.2023 «Про зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Харківської області» з 1 травня 2023 року територіальна підсудність судових справ Великобурлуцького районного суду Харківської області змінена та наразі відноситься до Чугуївського міського суду Харківської області.
Вивчивши матеріали зазначеної справи, приходжу до наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Так, частина 3 статті 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Аналогічні положення фактично висловлені Європейським судом з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 у справі «Михайлова проти України», який зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред'явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.
Згідно п.4 розділу ІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення від 23.10.2021 за № 329, затвердженої наказом Міністерства оборони України 14.12.2021 року за № 1622/37244, у протоколі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, імена, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена та по батькові (за наявності), адреси свідків, понятих і потерпілих (якщо вони є); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п.7 розділу ІІ зазначеної Інструкції до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про військове адміністративне правопорушення покладається на уповноважену посадову особу, яка складає протокол.
В порушення зазначених вимог інструкції в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення від 23 жовтня 2023 року не конкретизовано об'єктивну сторону інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, оскільки з наданого до суду протоколу не вбачається наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, так як не вказано факту виявлення особи з ознаками алкогольного сп'яніння та відмова такої особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння під час виконання ним обов'язків військової служби.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом. До того ж, за правилами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Сумніви щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, суд, керуючись принципом презумпції невинуватості, тлумачить на його користь.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вони не містять беззаперечних доказів, на підставі яких можна зробити висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -
постановила:
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк з дня оголошення постанови скарги про апеляційне оскарження.
Суддя: С.А. Оболєнська