Справа № 638/14860/23
Провадження № 1-кс/638/2777/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова клопотання слідчого Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023221200002572 від 13.10.2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Мерефа, Харківської області, українця, громадянина України, одруженого, зі слів має неповнолітню дитину, з вищою освітою, не працевлаштованого, військовослужбовець, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.15 п.12 ч.2 ст.115 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
До Дзержинського районного суду м.Харкова надійшло клопотання слідчого за погодженням з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що у провадженні СВ Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221200002572 від 13 жовтня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 13.10.2023 року приблизно о 08 год. 05 хв., ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , достовірно знаючи розпорядок дня та маршрут руху потерпілого, перебували поблизу буд. АДРЕСА_3 , де очікували на останнього. Побачивши ОСОБА_8 , який рухався у бік ОСОБА_5 та невстановленої в ході досудового розслідування особи, виконуючи ранкову пробіжку, ОСОБА_5 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, імітуючи також ранкову пробіжку, рушили йому назустріч. Порівнявшись із ним, ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи реальну можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті людини, свідомо допускаючи та бажаючи їх настання, внаслідок нанесення ударів по життєво - важливим органам ОСОБА_8 , використовуючи фактор раптовості, зненацька наніс один удар кулаком в область обличчя останнього, внаслідок якого ОСОБА_8 впав на асфальтове покриття. Після чого, ОСОБА_5 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, користуючись тим, що ОСОБА_8 не може чинити опір їх злочинним діям, продовжили наносити удари кулаками та ногами по різним частинам тіла, кількістю більше десяти, основна частина з яких була нанесена по життєво - важливим органам, а саме: по голові, тулубу та грудної клітини. ОСОБА_5 та невстановлена в ході досудового розслідування особа не довели умисел до кінця, оскільки були помічені випадковими свідками. Після чого, ОСОБА_5 та невстановлена в ході досудового розслідування особа з місця вчинення кримінального правопорушення - злочину втекли.
Спільними злочинним діями ОСОБА_5 та невстановленої в ході досудового розслідування особи, ОСОБА_8 відповідно до довідки з КНП «МКЛШНМД ім. проф. Мещанінова» були спричинені наступні тілесні ушкодження: важка відкрита черепно - мозкова травма, забій головного мозку важкого ступеню з формуванням контузійного вогнища лівої скроневої долі. Пластинчаті субдуральні крововиливи на рівні конвексу обох гемісфер. Епідуральний крововилив правої скроневої області. Перелом своду та основи черепу в зоні СЧЯ справа. Перелом правої виличної кістки. Закрита травма грудної клітини. Забій легень, серця. Забій правої нирки. Забої м'яких тканин голови, обличчя.
Також в обґрунтування клопотання слідчий та прокурор посилаються на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та вказують на необхідність запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування або суду, впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор, слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та заявлених прокурором ризиків. Захисник обвинуваченого просив застосувати домашній арешт. Обвинувачений підтримав думку захисника.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступне.
Кримінальним процесуальним Кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, п.4 ч.2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, встановлено, що слідчим відділом Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023221200002572 від 13 жовтня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023221200002572 вбачається, що13.10.2023 року до ХРУП №3 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що 13.10.2023 року близько 08:00 год. невстановлені особи чоловічої статі, перебуваючи по АДРЕСА_3 , нанесли удари у життєво важливі частини громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зокрема, по голові, після чого зникли у невідомому напрямку, в результаті чого ОСОБА_8 з тілесними ушкодженнями було доставлено до КНП «МКЛШНМД ім.проф. О.І.Мещанінова» ХМР за адресою: м.Харків, пров.Балакірєва 3-А.
01.11.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
01.11.2023 року о 07 год. 31 хв. ОСОБА_5 отримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, що підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого, протоколами допитів свідків, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколами оглядів предметів, інформаційними довідками з вказанням діагнозу ОСОБА_8 з КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І.Мещанінова» ХМР.
Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: у разі перебування підозрюваного на волі він може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадження, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, вважаю за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, яке є особливо тяжким злочином. Санкція вказаної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, а отже очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховування від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 ..
При цьому, слідчий суддя також враховує, що на даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання суду, останній може зокрема незаконно перетнути державний кордон України з метою уникнення кримінальної відповідальності, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного.
Крім того, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, а також продовжити вчинення кримінальних правопорушень, а тому слідчий суддя вважає встановленими ризики, передбачені п.п.3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 раніше не судимий, не працевлаштований, одружений, зі слів має неповнолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту, проте в даному конкретному випадку слідчий суддя приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків та прийнятих рішень у справі.
Враховуючи існування вищезазначених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у злочині, у вчиненні якого підозрюється; враховуючи особу підозрюваного, суд вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Даних щодо неможливості застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я підозрюваного слідчому судді не надано.
Згідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З огляду на викладене, суд вважає необхідним не визначати розмір застави.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 (шістдесят) днів - до 30 грудня 2023 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1