ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
01 листопада 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/6984/23-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
30 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 72938185 від 03.10.2023; постанову від 11.01.2023 року ВП № 70647892 про стягнення з виконавчого збору в сумі 1350670,60 грн;
- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виключити всі відомості Єдиного реєстру боржників шляхом винесення постанов про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників щодо виконання постанов про стягнення виконавчого збору, винесених при виконані рішення Першотравневого районного суду від 06.04.2009 у справі № 2-873/2009 про солідарне стягнення боргу з ОСОБА_1 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановлений статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України “Про судовий збір”.
Зокрема, за подання до адміністративного суду фізичною особою позову майнового характеру, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684 гривень.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, вона фактично містить одну вимогу майнового характеру (скасування постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 1350670,60 грн від 11.01.2023 року) та дві вимоги немайнового характеру (скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2023 року та зобов'язання відповідача виключити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників).
Оскільки безпосереднім наслідком прийняття рішення про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору є зміна складу майна позивача, то суд приходить до висновку, що вимоги про визнання протиправною та скасування такої постанови є майновими.
Зважаючи на те, що 1 відсоток розміру вказаної майнової вимоги становить 13506,70 грн (1350670,60*1/100), що є більшим 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір судового збору за дану майнову вимогу у позові становитиме 13420,00 грн.
Окрім цього, зі змісту позовної заяви також слідує, що позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №72938185 від 03 жовтня 2023 року та зобов'язати відповідача виключити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників.
За одну таку вимогу немайнового характеру позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн (2684,00 грн*0,4), а за дві вимоги, відповідно - 2147,20 грн (1073,60 грн + 1073,60 грн).
Таким чином, за подання адміністративного позову у даній справі позивачу необхідно було сплатити судовий збір за одну вимогу майнового характеру та дві вимоги немайнового характеру, що разом становить 15567,20 грн (13420 грн + 2147,20 грн).
Натомість позивачем сплачено судовий збір лише у розмірі 3220,80 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 26-993251/1 від 26 жовтня 2023 року.
Отже, недоплата розміру судового збору складає 12346,40 грн (15567,20 грн - 3220,80 грн).
Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач Чернівец.ГУК/Чернівецька ТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); номер рахунку.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця передбачені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавцем встановлено строк, протягом якого особа, чиї права, свободи чи інтереси порушуються рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця або приватного виконавця може звернутися до суду із позовом про їх оскарження.
Зі змісту доданої до позову ухвали Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 червня 2023 року по справі №725/3281/23 щодо розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлюка А.Г. у виконавчому провадженні ВП №70647892 від 11.01.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 у лютому 2023 року ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №70647892.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що про існування постанови про стягнення виконавчого збору від 11.01.2023 року у виконавчому провадженні №70647892, яка є предметом оскарження в цій справі, позивачу стало відомо ще в лютому 2023 року.
Отже, у лютому 2023 року позивач дізнався або, принаймні, повинен був дізнатися про порушення прав, на захист якого спрямований цей позов.
Відтак, суд критично оцінює твердження у позові про те, що про указану постанову та про порушення своїх прав позивачу стало відомо лише 18.10.2023 року після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №72938185 на його звернення від 12.10.2023 року.
Оскільки з позовною вимогою про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 11.01.2023 року ВП №70647892 ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду лише 30 жовтня 2023 року (згідно відбитку штампу вхідної кореспонденції), то суд приходить до висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого пунктом 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте всупереч наведеним нормам позивачем до позову не було додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною вимогою про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 11.01.2023 року ВП №70647892 із зазначенням підстав пропуску цього строку та не надано відповідних доказів.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 123, 161, 169, 171, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання:
1) документа про сплату судового збору у розмірі 12346,40 грн;
2) заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 11.01.2023 року ВП №70647892 з наданням доказів поважності причин його пропуску.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк