РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року справа № 580/7685/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) подав до Черкаського окружного адміністративного суду позов до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська 57, далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо не проведення виплати суми компенсації у місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості згідно рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 по справі № 580/1956/23, та не здійснення виплати суми компенсації по даний час;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за період 01.03.2016 по 20.07.2023 відповідно до положень статті 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”.
Позов мотивовано тим, що відповідач порушив вимоги Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”, якою встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), за період з 01.03.2016 по 20.07.2023.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені.
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив в якому зазначив, що доплата за службу в нічний час та індексація грошового забезпечення, нараховані та стягнуті за рішенням суду, не є грошовим забезпеченням (заробітною платою) у розумінні, як Закону України “Про оплату праці”, так і Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”, а тому не підлягає компенсації.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді помічник чергового чергової частини штабу батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Черкаської області в період з 07.11.2015 по 04.12.2019.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 у справі №580/1956/23 зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.03.2016 по 31.10.2017.
На виконання вимог вищезазначеного рішення суду від 07.07.2023 у справі №580/1956/23, відповідач 26.07.2023 здійснив нарахування та виплату позивачу заборгованість по грошовому забезпеченню у сумі 3307,92 грн.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не проведення виплати суми компенсації у місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 Закону №2050-ІІІ визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Суд зазначає, що використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу” за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин, у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ, дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі №803/1423/17, від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від 27 квітня 2020 року у справі №803/1314/17.
Судом також встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 у справі №580/1956/23 зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.03.2016 по 31.10.2017.
Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено несвоєчасність виплати відповідачем частини грошового забезпечення позивача (з індексації та доплати за службу у нічний час).
Разом з тим, судом враховано, що вищевказані суми індексації не нараховувались позивачу у період його служби, та були спірними, право на їх виплату підтверджено рішенням суду у справі №580/1956/23.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що до 08.08.2023 (дати набрання законної сили рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 у справі №580/1956/23), у відповідача фактично не виникло обов'язку із нарахування та виплати позивачу спірної компенсації, однак враховуючи, що ГУПН в Черкаській області після прийняття рішення суду від 07.07.2023 у справі №580/1956/23 та до моменту набрання ним законної сили здійснило саме 26.07.2023 виплату суми індексації грошового забезпечення за період 01.03.2016 по 31.10.2017 у розмірі 3307,92 грн, тому відсутні правові підстави для нарахування і виплати позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за період 01.03.2016 по 20.07.2023 відповідно до положень статті 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”.
Таким чином, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА