ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/5798/23
31 жовтня 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті пенсії без обмеження її максимальним розміром;
- зобов'язати відповідача проводити виплату пенсії без обмеження максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При здійсненні перерахунку пенсії з 01.03.2023 ГУ ПФУ в Тернопільській області обмежив її максимальним розміром, з врахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 та з урахуванням раніше проведених виплат. У відповідь на заяву позивача про перерахунок пенсії, відповідач відмовив, так як пенсійна виплата позивача перевищує визначений законодавством максимальний розмір, а тому виплата пенсії буде обмежена десятьма прожитковими мінімумами, що становить 20930,00 грн., що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
З огляду на вказане позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії в належному розмірі, однак отримав листа відповідача, яким його повідомлено про обґрунтованість застосування обмеження пенсії максимальним розміром.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач відзиву у встановлений судом строк не подав.
Суд, повно та всебічно розглянувши матеріали справи, проаналізувавши подані докази, встановив наступні факти.
Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за вислугу років, яка йому призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та забезпечення деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 у справі №500/2431/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", починаючи з 01.03.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду по справі №500/2431/23 від 05.07.2023, яке набрало законної сили, розмір пенсії позивача після перерахунку становить 20930,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виконання вищезазначеного рішення суду.
Відповідач, листом від 28.08.2023 повідомив позивача, що пенсійна виплата на даний час становить 21330,55 грн. З 01.09.2023, на виконання рішення суду від 05.07.2023 по справі №500/2431/23, виплата пенсії проводитиметься в розмірі, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, тобто 20930,00 грн.
Тобто в даному випадку орган ПФУ виконуючи рішення суду про перерахунок пенсії позивача, внаслідок яких розмір пенсії мав би збільшитись мінімум на 2000 грн, фактично провів такий перерахунок внаслідок якого розмір пенсії позивача взагалі не змінився.
Позивач, не погоджуючись із такими діями відповідача, звернувся із даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Перерахунок призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій визначений ст.63 (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії), відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З матеріалів справи видно, що розмір пенсії позивача обмежено (а.с.11).
Так, ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, з 20.12.2016 нечинною є ч.7 ст.43 в Законі №2262-ХІІ.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-ХІІ відсутня ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію у подібних правовідносинах в постановах від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 21.12.2021 у справі №120/3552/21-а.
Крім наведеного, виходячи з розділу Перехідних положень Закону №3668-VI, були внесені зміни щодо обмежень пенсії максимальним розміром у ряд законів та зокрема в Закон №2262-XII, проте це мало місце до рішення Конституційного Суду України від №7-рп/2016 від 20.12.2016, яким ч.7 ст.43 вказаного Закону разом із внесеними змінами визнано неконституційною. Відтак, застосування положень Закону №3668-VI по відношенню до військовослужбовців фактично зводить нінащо наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає ст.17 Конституції України.
Висновки по даній справі не спростовують можливість застосування норм Закону №3668-VI по відношенню до осіб, щодо яких положення про обмеження виплати пенсії в максимальному розмірі встановлено іншими спеціальними Законами, які у встановленому порядку неконституційними не визнано.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 09.12.2020 у справі №813/678/18 та від 09.02.2021 у справі №640/2500/18.
Щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром з 01.09.2023, то суд зазначає наступне.
Як вбачається з відповіді Головного управління ПФУ в Тернопільській області від 28.08.2023, на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 по справі №500/2431/23, відповідачем з 01.09.2023 нараховано ОСОБА_1 пенсію в розмірі 21330,55 грн. Однак, виплата буде проводитися в розмірі 20930,00 грн.
Тому, суд вважає доцільним зобов'язати Головне управління ПФУ в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.09.2023 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
За сукупністю наведених обставин, суд приходить до висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії позивачу, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, при перерахунку пенсії 01.09.2023 на виконання рішення у справі №500/2431/23 та необхідність відновлення порушених прав та інтересів позивача шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.09.2023, без обмеження її максимального розміру.
Крім того, суд звертає увагу ГУ ПФУ в Тернопільській області на те, що рішення суду яким встановлено виплату пенсії позивача без обмеження застосовується до всіх наступних перерахунків пенсій, які будуть здійснюватися в майбутньому. При цьому обмеження розміру пенсії пенсіонерів Міністерства оборони України буде можливим тільки внаслідок зміни законодавчого врегулювання даного питання або внесення відповідних змін до Конституції України.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.
Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судових витрат по справі немає.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2023 максимальним розміром.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області проводити з 01.09.2023 виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 31 жовтня 2023 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: майдан Волі, 3,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769);
Головуючий суддя Осташ А.В.