ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про прийняття справи до провадження та залишення позовної заяви без руху після відкриття
01 листопада 2023 року м. ДніпроСправа № 360/2884/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши питання про прийняття до провадження адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УТЕК-МОД» до Головного управління ДПС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби у Луганській області про стягнення пені,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «УТЕК-МОД» (далі - позивач, ТОВ «УТЕК-МОД») звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі - перший відповідач, ГУ ДПС у Луганській області), Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі - другий відповідач, ГУ ДКСУ у Луганській області), в якому просило стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «УТЕК-МОД» пеню в сумі 157400,44 грн, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі не виконали свого обов'язку по бюджетному відшкодуванню ПДВ за періоди за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року.
Оскільки сума бюджетного відшкодування в розмірі 2023777,00 грн (крім суми відшкодування ПДВ за січень 2015 року, яка була відшкодована 12 березня 2021 року) не була відшкодована позивачу відповідно до вимог пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, вона є заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, на яку має бути нарахована пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії з 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року (крім пені за відшкодування ПДВ за січень 2015 року, де період її дії з 21 травня 2020 року по 11 березня 2021 року) в загальній сумі 157400,44 грн.
У зв'язку з зазначеним та з посиланням на пункт 200.23 статті 200 Податкового кодексу України позивач зазначає про наявність у нього права на пеню в розмірі 120 % облікової ставки НБУ за час затримки відшкодування з ПДВ за відповідні періоди та просить стягнути таку пеню на його користь.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року у справі № 360/2884/21, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2022 року, з урахуванням ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року про виправлення описок, допущених в рішенні від 01 вересня 2021 року у справі № 360/2884/21, позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «УТЕК-МОД» пеню в сумі 157400,44 грн у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з ПДВ за період 21 травня 2020 року по 01 червня 2021 року, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень-липень 2015 року, вересень-грудень 2015 року.
Постановою Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року касаційну скаргу ГУ ДПС у Луганській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, задоволено частково, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2022 року у справі №360/2884/21 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа 27 жовтня 2023 року надійшла до Луганського окружного адміністративного суду та за результатом автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Пляшкової К.О.
З огляду на вищевикладене, вважаю за необхідне прийняти зазначену адміністративну справу до свого провадження.
Оскільки ухвалою Луганського окружного адміністративного суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 09 червня 2021 року у справі № 360/2884/21 визначено розглядати справу у порядку загального позовного провадження, суддя вважає, що після прийняття справи до свого провадження, розгляд адміністративної справи має також здійснюватися у порядку загального позовного провадження.
Скасовуючи рішення суду першої та апеляційної інстанції, Верховний Суд у пункті 11 постанови зазначив таке:
«З обставин цієї справи вбачається, що право позивача на отримання суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень - липень 2015 року, вересень - грудень 2015 року у загальному розмірі 2 023 777,00 грн підтверджено контролюючим органом за наслідками проведених камеральних перевірок податкових декларацій Товариства за відповідні періоди.
У визначені законодавством строки позивачу не було відшкодовано відповідні суми ПДВ.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 у справі № 360/3762/18, що набрало законної сили 19.06.2019, визнано протиправною бездіяльність ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області в частині не складання та не направлення до органів державної казначейської служби висновків про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ за періоди січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень - липень 2015 року, вересень - грудень 2015 року та визнано протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Луганській області щодо не підготування висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та не подання його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у відповідь на заяву позивача від 21.09.2018 № 124. Крім того стягнуто пеню в сумі 1 115 947,33 грн нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ за вказані періоди, останнім днем за який стягнуто пеню у справі № 360/3762/18 є 15.11.2018. В подальшому позивачем також стягувалась пеня за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ, останнім днем за який стягнуто пеню - 23.07.2019.
Враховуючи, що суми ПДВ так і не були відшкодовані Товариству (окрім суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2015 року у розмірі 109 371,00 грн, яка була відшкодована - 12.03.2021), останнє з посиланням на пункт 200.23 статті 200 Податкового кодексу України звернувся з цим позовом про стягнення на його користь пені в сумі 157 400,44 грн за період з 21.05.2020 по 01.06.2021.
Контролюючий орган в касаційній скарзі вказує, що згідно сформованих висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах в першу чергу мають бути перевірені строки звернення до суду з відповідними позовними вимогами, позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого ПДВ з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України. Проте судами попередніх інстанцій строку звернення до суду не перевірено, дати початку перебігу строку звернення до суду не встановлено та не враховано, що строк для звернення до суду (1095 днів) з вимогою про нарахування та стягнення пені по вищевказаних податкових періодах сплинув.
Отже, враховуючи доводи касаційної скарги контролюючого органу ключовим питанням у цій справі є дотримання позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами про стягнення пені нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ і такі доводи колегія суддів вважає підставними з огляду на наступне.
До моменту ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанов від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19, від 16 лютого 2023 року у справі № 803/1149/18, від 13 квітня 2023 року у справі № 320/12137/20, фактично існувала практика з правозастосування, на яку зокрема посилається і контролюючий орган в касаційній скарзі.
Так, зокрема у постанові від 14.03.2019 у справі № 822/553/17 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював такий правовий висновок, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань, тобто протягом 1095 днів.
У постанові від 15.02.2021 у справі № 280/4452/18 Верховний Суд підтримав позицію про те, що і вимоги щодо стягнення заборгованості з бюджету, і вимоги щодо стягнення пені, нарахованої на весь час невиконання суб'єктом владних повноважень встановленого законом обов'язку можуть бути пред'явлені у межах 1095-денного строку, після спливу якого правовідносини стають стабільними.
Зазначені висновок також підтримані у постановах від 06.10.2020 у справі № 803/1149/18, від 30.11.2021 у справі № 280/2868/20, на які посилається скаржник в касаційній скарзі, та в яких також вказано, що при зверненні платника податків до суду в першу чергу судом мають бути перевірені строки звернення до суду з відповідними позовними вимогами. Крім того в зазначених справах Верховний Суд також визначив і початок перебігу вказаного строку, а саме такий має розпочинатись з дати виникнення бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ.
При цьому, судові рішення у цій справі ухвалені 01.09.2021 та 31.01.2022, однак з таких не вбачається, що суди врахували практику з правозастосування, яка склалась на той момент, зокрема не вбачається, що суди взагалі перевіряли строк звернення позивача до суду з позовними вимогами щодо стягнення пені. Рішення судів не містять ані посилань на постанови Верховного Суду з питання тривалості строку звернення до суду з позовними вимогами, початку його перебігу, ані обґрунтування неможливості застосування висновків, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема від 14.03.2019 у справі № 822/553/17, від 06.10.2020 у справі № 803/1149/18, від 15.02.2021 у справі № 280/4452/18, від 30.11.2021 у справі № 280/2868/20 чи інших постановах у подібних правовідносинах.
У подальшому, в постановах від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19, від 16.02.2023 у справі № 803/1149/18, від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 14.03.2019 у справі № 822/553/17, від 15.02.2021 у справі № 280/4452/18 та сформулювала наступні правові висновки.
Положення пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України не регулюють питань строків звернення до адміністративного суду, а встановлюють лише строк для подання платником податків заяви до контролюючого органу про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом. Стаття 102 Податкового кодексу України, у тому числі й пункт 102.5 цієї статті, не є тим «іншим законом», яким установлені спеціальні строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій передбачено загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Таким чином, платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Велика Палата Верховного Суду хоча і змінила правозастосування в частині строку звернення до адміністративного суду (шість місяців, а не 1095 днів) проте фактично констатувала (підтвердила) обов'язок суду першочергово перевіряти строк звернення до суду з відповідними позовними вимогами, зокрема щодо стягнення пені.
Тобто у спірних правовідносинах судам необхідно було спочатку перевірити строк звернення до суду з цим позовом, а потім, у разі необхідності (дотримано строк звернення або поновлено такий за наявності підтверджених поважних причин його пропуску), переходити до встановлення обставин щодо обґрунтованості заявлених вимог про стягнення пені на суму заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ.
Проте, як вже було зазначено вище судом першої інстанції не було перевірено строк звернення до суду з цим позовом, а судом апеляційної інстанції вказаного процесуального порушення суду першої інстанції не виправлено, що свідчить про недотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права з метою з'ясування усіх фактичних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.
Таким чином доводи контролюючого органу в зазначеній частині знайшли своє підтвердження.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постановах від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19, від 16.02.2023 у справі № 803/1149/18, від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 зауважила, що зміна правового регулювання, зміна Верховним Судом способу захисту порушеного права та підтверджені у встановленому порядку фактичні обставини щодо неможливості реалізації права особою, перелік спрямованих нею на досягнення цієї мети заходів підлягають оцінці судом за заявою позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в кожному конкретному випадку при з'ясуванні поважності причин пропуску цього строку.
Отже, у разі звернення до суду поза межами вказаного строку платник податків має право клопотати про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду і в кожному конкретному випадку суд має оцінити наведені у відповідній заяві фактичні обставини щодо неможливості своєчасної реалізації права особою та перелік спрямованих нею на досягнення цієї мети заходів.
Також слід зазначити, що при перевірці дотримання строку звернення до суду з позовом, зокрема про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого ПДВ, суди мають враховувати початок перебігу такого строку. Верховний Суд неодноразово у своїх постановах, зокрема від 06.10.2020 у справі № 803/1149/18, від 30.11.2021 у справі № 280/2868/20, на які посилається скаржник в касаційній скарзі, та інших, вказував на те, що початком перебігу строку звернення до суду з вимогою про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ є набуття статусу бюджетної заборгованості невідшкодованих сум ПДВ, тобто наступний день, який слідує за датою закінчення строку, визначеного пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, та з якого фактично і розпочинається нарахування такої пені.».
Відповідно до частини п'ятої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи наведене, суд зауважує, що у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 107354803) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
З матеріалів справи судом встановлено, що право позивача на отримання суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень - липень 2015 року, вересень - грудень 2015 року у загальному розмірі 2023777,00 грн підтверджено контролюючим органом за наслідками камеральних перевірок податкових декларацій ТОВ «УТЕК-МОД» за відповідні періоди, проведених в період з 29 квітня 2025 року по 19 лютого 2016 року, та набули статусу узгоджених з наступного дня після прийняття таких довідок.
Враховуючи правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 280/2868/20, що початок перебігу строку на звернення до суду з вимогами про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України має розпочинатись з дати виникнення бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ (що є також датою початку строку для нарахування пені, оскільки вимоги щодо відшкодування пені нерозривно пов'язані із фактом існування заборгованості бюджету), і такою датою є наступний день, який слідує за датою закінчення строку, визначеного пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, який обраховується від дати фактичного отримання контролюючим органом судового рішення, що набрало законної сили про задоволення позову позивача + 5 днів для підготовки висновку податковим органом та 5 операційних дні на відшкодування органами казначейства (зазначена кількість днів могла варіюватись в залежності періоду в якому заборгованість виникла та правового регулювання на той період, а саме пунктів 212, 213 Податкового кодексу України), а також що статусу бюджетної заборгованості невідшкодовані суми ПДВ набувають на наступний день, який слідує за датою закінчення строку, визначеного пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, тому з саме з вказаної дати платник податків набуває право на нарахування пені та звернення до суду про її стягнення, суд констатує недотримання позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом.
Положеннями статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, відповідно до частин тринадцятої-п'ятнадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
З урахуванням викладеного, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини другої статті 241 КАС України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Керуючись статтями 12, 122, 123, 171, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Прийняти адміністративну справу до провадження судді Луганського окружного адміністративного суду Пляшкової К.О.
Розгляд адміністративної справи здійснити у порядку загального позовного провадження.
Справа розглядатиметься суддею Пляшкова К.О. одноособово.
Позовну заяву залишити без руху.
Позивачу протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати до суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):
- заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
СуддяК.О. Пляшкова