КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року № 640/21953/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту також відповідач, ГУ ПФУ, ідентифікаційний код: 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16), в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві від 04.11.2022 року про відмову в перерахунку судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання на підставі заяви від 28.10.2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві здійснити позивачу, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві №241 від 21 жовтня 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує довічне грошове утримання судді у відставці. Вказав, що враховуючи рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, судді України, які перебувають у відставці, мають беззаперечне право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання залежно від зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. Оскільки з 01.01.2020 змінились складові суддівської винагороди, то виникли правові підстави для проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проте відповідачем протиправно відмовлено позивачу у здійсненні такого перерахунку.
Вважаючи таку відмову відповідача у перерахунку щомісячного грошового утримання необґрунтованою та протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Питання про відкриття провадження у справі Окружним адміністративним судом міста Києва не вирішувалось.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/21953/22 до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/21953/22 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 відкрито провадження у справі №640/21953/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення на електронну адресу копії ухвали про відкриття провадження у цій справі, підписану кваліфікованим електронним підписом головуючого судді, що підтверджується звітом про доставку від 18.04.2023.
Відтак останнім днем на подання відзиву на позовну заяву було 03.05.2023.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 .
Постановою Верховної Ради України від 24.07.1998 №58-ХІV ОСОБА_1 призначено на посаду судді Дарницького районного суду міста Києва.
Наказом Начальника управління юстиції в місті Києві від 21.09.1998 №1763/7 позивача зараховано на посаду судді Дарницького районного суду міста Києва у зв'язку з обранням безстроково.
Постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 №1600-VIII позивача звільнено з посади судді Дарницького районного суду міста Києва у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Наказом Дарницького районного суду міста Києва від 07.11.2016 №15-ОС у зв'язку з виходом у відставку позивача з 07.11.2016 відраховано зі штату Дарницького районного суду міста Києва.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ.
У зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму та зміною розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 21.01.2022 №241 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в місті Києві.
Вказана довідка видана Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в місті Києві відповідно до Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, про те, що станом на 20.10.2022 суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці становить 134002,50 грн.
У зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму та зміною розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі означеної довідки.
Листом ГУ ПФУ від 04.11.2022 №2600-9606-8/144072 на заяву позивача щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відмовило позивачу у перерахунку довічного грошового утримання з тих підстав, що у 2022 році зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з якого встановлюється базовий розмір посадового окладу судді, не відбулися, а тому для перерахунку відсутні підстави.
Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статей21,22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Верховним Судом розглянуто зразкову справу №620/1116/20 за позовом особи до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та рішення від 05.03.2020 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з заявою від 25.02.2020; зобов'язання здійснити особі, як судді у відставці, перерахунок та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області від 25.02.2020 № 03/36-740, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01.01.2020.
Рішенням Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20 позов особи задоволено частково: визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 05.03.2020 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з заявою від 25.02.2020; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити особі, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області від 25.02.2020 № 03/36-740, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
За змістом рішення Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20, це рішення суду є зразковим для справ, у яких: позивачі мають статус судді у відставці та не проходили (не пройшли) кваліфікаційне оцінювання суддів під час перебування на посаді судді та (або) не пропрацювали на посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання; відповідачем у них є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи) територіальні органи Пенсійного фонду України - Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку з відмовою відповідним територіальним органом Пенсійного фонду України здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці після 18.02.2020 - дата ухвалення Рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020) з урахуванням розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; позивачі заявили аналогічні позовні вимоги по-різному висловлені, але однакові по суті - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови судді у відставці, який не проходив (не пройшов) кваліфікаційне оцінювання суддів та/або не пропрацював на відповідній посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді, у правовідносинах, що виникли після дати ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020.
Судом встановлено, що постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 №1600-VIII позивача звільнено з посади судді Дарницького районного суду міста Києва у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Листом ГУ ПФУ від 04.11.2022 №2600-9606-8/144072 на заяву позивача щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відмовило позивачу у перерахунку довічного грошового утримання з тих підстав, що у 2022 році зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з якого встановлюється базовий розмір посадового окладу судді, не відбулися, а тому для перерахунку відсутні підстави.
На думку суду, з урахуванням наведеного, застосовним до спірних відносин є рішення Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20. Водночас суд ураховує, що позивач не проходив кваліфікаційного оцінювання.
З огляду на встановлені обставини та предмет спору, адміністративна справа №640/8114/21 є типовою справою, оскільки відповідає ознакам зразкової справи №620/1116/20.
Даючи правову оцінку спірним відносинам, Верховний Суд у рішенні від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20 зазначив таке.
Згідно з пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
За змістом частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 1); судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 2); судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 3).
Розділом ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII визначалось: право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI (пункт 22); до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI (пункт 23).
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019 № 193-IX (набрав чинності 07.11.2019) виключено зазначені пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, якими передбачалось, що право на отримання суддівської винагороди в розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, а також що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI.
За змістом пункту 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 01.01.2020: для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (підпункт «а»); для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (підпункт «б»).
Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлювалось, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від «Про судоустрій і статус суддів» 07.07.2010 №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (зі змінами).
У вказаному Рішенні зазначено, зокрема, що судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип'ятирічного віку, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII. Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
Згідно з частиною першою статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі № 200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Колегія Верховного Суду зазначила, що набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов'язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24:00 год. цього дня. Відповідно, з 00:00 год. наступного дня, з дати ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила в силу і діє.
Отже, перерахунок, який просить здійснити позивач, обумовлений відновленням раніше порушених його прав з дати ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, тому з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України вказаного Рішення, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII. У той же час, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.
Додатком 1 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України затверджено форму довідки для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Суд зазначає, що наведені вище умови, позивачем виконано, що підтверджується матеріалами справи.
За результатом аналізу наявної в матеріалах справи довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві від 21.10.2022 №241 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці встановлено, що така довідка відповідає нормам Додатку 1 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до означеної вище довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, станом на 20.10.2022 суддівська винагорода для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 134002,50 грн, в тому числі посадовий оклад - 78825 грн, доплата за вислугу років - 55177,50 грн.
Як вище зазначив суд, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці та з 19.02.2020 - наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ.
Водночас, у наданій позивачу довідці суддівська винагорода, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визначена станом на 20.10.2022, а, отже, перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі зазначеної довідки, має бути здійснений з 20.10.2022.
З огляду на висновки Верховного Суду, викладені в рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною відмови ГУ ПФУ в перерахунку судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання на підставі заяви від 28.10.2022 року та зобов'язання здійснити позивачу, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві №241 від 21.10.2022, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 20.10.2022.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в сумі 992,40 грн згідно квитанції про сплату від 09.12.2022 №ПН236, який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві щодо перерахунку судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання на підставі заяви від 28.10.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 20.10.2022 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві №241 від 21.10.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість грн 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код: 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
рішення виготовлене у повному обсязі та підписане 31.10.2023
Суддя Панченко Н.Д.