ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" листопада 2023 р. справа № 300/6692/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Єрьоміна В.А. в інтересах ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області, відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті з 01.03.2023 пенсії без обмеження максимальним розміром із урахуванням індексації, передбаченою Постановами КМУ від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій на заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році та від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», а також зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити з 01.3.2023 позивачу пенсію з основним розміром 70% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром із урахуванням індексації, передбаченої Постановами КМУ від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій на заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році та від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Так, в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що відповідач протиправно, на переконання позивача, під час проведення перерахунку з 01.03.2023 на підставі Постанови КМУ від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» обмежив його пенсію максимальним розміром.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 16.10.2023 скерувало на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому заперечило щодо задоволення позовних вимог. Представник відповідача вказує на помилковість переконань позивача щодо обмеження розміру його пенсії десятьма прожитковими мінімумами, оскільки розмір пенсії ОСОБА_1 , обрахований на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі №300/1083/20, перевищує максимальний. Водночас, виплата пенсії позивачу проводиться без урахування індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24.02.2023 №168. Із урахуванням викладеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.
Сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років, яка була призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі №300/1083/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перерахувати на підставі довідки з 01.02.2019 та виплатити різницю між перерахованою та виплаченою сумою пенсійних виплат позивача за період 01.02.2019 по дату перерахунку.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі №300/1083/20 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2021. Так, основний розмір пенсії ОСОБА_1 склав 22 575 грн., що підтверджується перерахунком за пенсійною справою №0901006428-Міноборони (а.с. 33).
При цьому, з 01.02.2021 виплата пенсії також здійснювалась у призначеному розмірі, що встановлено судом з довідки про доходи пенсіонера (а.с. 36-37).
У подальшому Головним управління ПФУ в Івано-Франківській області здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі Постанови КМУ від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій на заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», у зв'язку із чим розмір пенсії ОСОБА_1 становив 25 735,5 грн. (а.с. 10).
Водночас, виплата пенсії позивачу і надалі здійснювалась у розмірі 22 575 грн. (а.с. 36-37).
Згідно із перерахунком пенсії за пенсійною справою №0901006428-Міноборони, Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області здійснено перерахунок пенсії позивача із урахуванням індексації у сумі 1500 грн. на підставі постанови КМУ від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (а.с. 35).
Таким чином, з 01.03.2023 основний розмір пенсії ОСОБА_1 склав 27 235,5 грн., однак виплата проводиться у розмірі 22 575 грн. (а.с. 35, 36-37).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо виплати пенсії із обмеженням максимальним розміром без урахування індексації, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-ХII).
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Змістом позовної заяви підтверджується, що на переконання позивача, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Водночас, Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області у відзиві на позовну заяву від 12.10.2023 №0900-0904-8/50845 вказує, що обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром не здійснювалось, проте виплата пенсії ОСОБА_1 здійснюється без урахуванням індексації, передбаченої Постановами КМУ від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій на заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (надалі - Постанова №118) та від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (надалі - Постанова №168).
Вбачаючи за необхідне окреслити предмет спору, судом зазначається наступне.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», прожитковий мінімум для непрацездатних осіб з 01.01.2022 становив 1934 грн.
Таким чином, з 01.01.2022 максимальний розмір пенсії обраховувався пенсійними органами у сумі, що не перевищує десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, а саме - 19 340 грн. (1934 грн. Х 10).
Так, з 01.03.2022 позивачу на виконання вимог Постанови №118 нараховано індексацію у сумі 3 160,50 грн., загальний розмір пенсії - 25 735,00 грн. Протоколом за пенсійною справою - 0901006428 (Міноборони) від 01.03.2022 підтверджується, що виплата пенсії ОСОБА_1 здійснювалась у сумі 22 575 грн., тобто без урахування індексації (25 735 грн. - 3 160,50 грн.) (а.с. 10).
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», прожитковий мінімум для непрацездатних осіб з 01.01.2023 складає 2093 грн.
Отже, з 01.01.2023 максимальний розмір пенсії становить 20 930 грн (2093 грн. Х 10).
Як встановлено судом із змісту протоколу за пенсійною справою - 0901006428 (Міноборони) від 01.03.2023, з 01.03.2023 ОСОБА_1 на виконання вимог Постанови №168 нараховано індексацію у розмірі 1 500 грн., загальний розмір пенсії - 27 235,50 грн. (а.с. 9).
Водночас, виплата пенсії позивачу з 01.03.2023 здійснювалась у розмірі 22 575 грн., тобто без урахування індексації, нарахованої відповідно до Постанови №118 та Постанови №168 (27 235,50 грн. - 3 160,50 грн. - 1 500 грн.).
Судом вказується, що розмір пенсії ОСОБА_1 , що з 01.03.2022, що з 01.03.2023 перевищував десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, ОСОБА_1 не надано, а судом не здобуто належних та допустимих доказів обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01.03.2023.
Воднораз, суд не погоджується із твердженням відповідача щодо необхідності виплати пенсії ОСОБА_1 без урахування індексації з 01.03.2023 з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 Постанови №168, з 01.03.2023 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (Офіційний вісник України, 2021 р., № 57, ст. 3525).
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та перерахунку пенсії відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 р. до 28 лютого 2022 р. за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (Рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених Рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Щодо наявності у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» положення про підвищення пенсій з 01.03.2022 «у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом» та щодо наявності у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» положення про підвищення пенсій з 01.03.2023 «у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом», то суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У спірних відносинах коментовані положення постанов Кабінету Міністрів України суперечать приписам Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі 70% від грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Протоколом за пенсійною справою за пенсійною справою - 0901006428 (Міноборони) від 01.03.2023 підтверджується, що основний розмір пенсії ОСОБА_1 обраховано із 70% грошового забезпечення (а.с. 10).
Оскільки, судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ ймовірно будуть порушені у майбутньому, суд вважає, так як відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії у розмірі меншому, ніж 70% від грошового забезпечення, відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні перерахунку пенсії будуть порушені.
У даному випадку, проведення перерахунку пенсії позивача пенсії у розмірі меншому, ніж 70% від грошового забезпечення ще не відбулось, а передчасне задоволення таких вимог суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки, судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому.
Зважаючи на вказане, в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, суд звертає увагу на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява № 38722/02).
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Таким чином, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо виплати пенсії позивачу з 01.03.2023 без урахування індексації, нарахованої на виконання вимог Постанови КМУ від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій на заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та Постанови КМУ від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.03.2023 із урахуванням індексації, нарахованої на виконання вимог Постанови КМУ від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій на заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та Постанови КМУ від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із урахуванням раніше виплачених сум.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).
У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до правил статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь позивача частину сплаченого судового збору в розмірі 575,45 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 без урахування індексації, нарахованої на виконання вимог Постанови КМУ від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій на заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та Постанови КМУ від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2023 із урахуванням індексації, нарахованої на виконання вимог Постанови КМУ від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій на заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та Постанови КМУ від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) частину сплаченого ним судового збору в розмірі 575 (п'ятсот сімдесят п'ять) гривень 45 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та представнику позивача рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.
Рішення складене в повному обсязі 01 листопада 2023 р.