ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" жовтня 2023 р. справа № 300/4870/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Гомельчука С.В.,
розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кириленко Андрій Володимирович, до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Кириленко Андрій Володимирович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.08.2022 під час проходження військової служби позивач отримав мінно-вибухову травму, осколкове поранення правого стегна. В довідці військово-лікарської комісії, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 02.05.2023 № 4041 зазначено: "зміцнілі рубці в ділянці верхньої третини правого стегна з наявністю трьох (металевих осколків) після поранення (31.08.2022). Наслідки МРТ, акубаротравми (31.08.2022) у вигляді хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості при сприйнятті ШМ - 4,5 на кожне вухо. Поранення, Травма, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини. (Довідка командира частини про обставини травми № 480 від 10.01.2023 р". У зв'язку з отриманням бойового поранення (31.08.2022 ) ОСОБА_1 проходив довготривале лікування, перебував на стаціонарному лікуванні, а також у відпустці за станом здоров'я.
Відповідно довідки ВЛК від 02.05.2023 ОСОБА_1 визнаний обмежено придатним до військової служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах; придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.
На думку представника позивача, у зв'язку з отриманням бойового поранення тяжкого ступеня, ОСОБА_1 набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 за періоди стаціонарного лікування та перебування у відпустці за станом здоров'я.
На підставі вказаного просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за періоди з 02.09.2022 по 16.09.2022 та з 08.02.2023 по 08.03.2023 з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за періоди з 02.09.2022 по 16.09.2022 та з 08.02.2023 по 08.03.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до правил, встановлених статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 06.09.2023. У відзиві вказав, що за період перебування позивача на лікуванні з 02.09.2022 по 16.09.2022 позивачу виплачено додаткову винагороду у липні 2023 року. У період з 08.02.2023 по 08.03.2023 позивач перебував на лікуванні у Львівській психіатричній лікарні. При цьому, нарахування та виплата додаткової винагороди здійснюється за умови, що перебування на стаціонарному лікуванні відбувається у зв'язку з отриманим пораненням. Зазначив, що додаткова винагорода за час перебування у відпустці виплачена позивачу у лютому 2023 року. На підставі вказаного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 29.09.2023 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 16.10.2023.
Ухвалами суду від 05.10.2023 та 16.10.2023 витребувано у сторін додаткові докази.
16.10.2023 підготовче засідання відкладено на 27.10.2023.
Ухвалою суду від 27.10.2023 підготовче провадження у справі закрито та вирішено подальший розгляд справи по суті здійснювати в порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, в порядку письмового провадження, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Під час проходження військової служби, 31.08.2022 ОСОБА_1 отримав мінно-вибухову травму. Наскрізне вогнепальне поранення в/3 правого стегна. Відрив кісткового фрагмента кортикального слою верхньої 1/3 правої стегнової кістки. Акубаротравма, що підтверджується виписним епікрізом із медичної карти стаціонарного пацієнта №1613/1007. На стаціонарному лікуванні перебував з 02.09.2022 по 16.09.2022 (а.с. 17).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.10.2022 №292 солдат ОСОБА_1 вважався таким, що вибув у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою на 29 днів з 29 жовтня по 26 листопада 2022 р (а.с. 26).
Згідно із медичною картою стаціонарного хворого №985/2023, ОСОБА_1 перебував на лікуванні у КПН "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" з 08.02.2023 по 08.03.2023 (а.с. 20).
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії, виданої військовою частиною НОМЕР_1 02.05.2023 за № 4041 щодо позивача зазначено: "зміцнілі рубці в ділянці верхньої третини правого стегна з наявністю трьох (металевих осколків) після поранення (31.08.2022). Наслідки МРТ, акубаротравми (31.08.2022) у вигляді хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості при сприйнятті ШМ - 4,5 на кожне вухо. Поранення, травма, так, пов'язані із захистом Батьківщини (Довідка командира частини про обставини травми № 480 від 10.01.2023 р). Пониження гостроти зору правого ока до 0,6, лівого ока 0,7, внаслідок далекозоркості ступеня 0, 75Д на право око на 0,5Д на ліве око, при гостроті зору з корекцією 1,0 на кожне око. Захворювання, Так, пов'язане з захистом Батьківщини (Довідка командира військової частини про обставини №480 від 10.01.2023 р.) Викривлення носової переділки з порушенням носового дихання. Вазомоторний риніт. Хронічний гастродуоденіт, нестійка ремісія (ерозійна дуоденопатія, еритематозна гастропатія). Захворювання, Ні, не пов'язані з проходження військової служби. Посттравматичний стресовий розлад з помірно вираженими хворобливими проявами та інсомнією, компенсація. Захворювання, Так, пов'язане з проходження військової служби (а.с.27-28).
Відповідно до вказаної довідки ВЛК від 02.05.2023 ОСОБА_1 визнаний обмежено придатним до військової служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах; придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.
Суд зазначає, що спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) та Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Частинами 1-3 статті 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Відповідно до ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (ч.1 ст.9 Закону №2011-XII).
Частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ч. 4 ст. 9 Закону №2011-XII).
Порядок проходження військової служби в Збройних Силах України визначений у Положенні про проходження громадянами військової служби в Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008).
Згідно з п. 5 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України.
Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Положеннями статті 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", Закон "Про збройні сили України", Закон "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, та передбачає надання відповідним органам влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відведення загрози, відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Суд зазначає, що Президентом України 24 лютого 2022 року прийнято Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Відповідно до пункту 1 Указу №64/2022 воєнний стан діє з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 22 квітня 2022 року №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023 булопродовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб та з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.відповідно.
На затвердження даних указів Верховною Радою України прийнято відповідні закони.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168, пунктом 1 (в редакції від 19.07.2022) якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно абз. 3 Постанови № 168, виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до абз. 4 п. 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Отже, законодавством встановлено, що у разі отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці мають право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн. При цьому, обов'язковими умовами для виплати такої додаткової винагороди є безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебування в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів та наявність наказу командира щодо виплати.
Крім того, на отримання вказаної додаткової винагороди мають право, зокрема військовослужбовці, за час перебування у відпустці для лікування. Аналізуючи вказану Постанову, суд робить висновок, що для отримання додаткової винагороди під час проходження лікування є пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявний виписний епікриз із медичної карти амбулаторного стаціонарного пацієнта №1613/1007, відповідно до якого, ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 02.09.2022 по 16.09.2022. Згідно з довідкою ВЛК від 26.10.2022, ОСОБА_1 отримав відпустку за станом здоров'я 29 днів з 29 жовтня по 26 листопада 2022 року.
Крім того, згідно з медичною картою стаціонарного хворого №985/2023, ОСОБА_1 перебував на лікуванні у КПН "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" з 08.02.2023 по 08.03.2023.
При цьому, як встановлено судом вище, відповідно до довідки військово-лікарської комісії, виданої військовою частиною НОМЕР_1 від 02.05.2023 № 4041, позивачем отримані поранення: "зміцнілі рубці в ділянці верхньої третини правого стегна з наявністю трьох (металевих осколків) після поранення (31.08.2022). Наслідки МРТ, акубаротравми (31.08.2022) у вигляді хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості при сприйнятті ШМ - 4,5 на кожне вухо. Поранення, травма, так, пов'язані із захистом Батьківщини (Довідка командира частини про обставини травми № 480 від 10.01.2023 р). Пониження гостроти зору правого ока до 0,6, лівого ока 0,7, внаслідок далекозоркості ступеня 0, 75Д на право око на 0,5Д на ліве око, при гостроті зору з корекцією 1,0 на кожне око. Захворювання, Так, пов'язане з захистом Батьківщини (Довідка командира військової частини про обставини №480 від 10.01.2023 р.) Посстравматичний стресовий розлад з помірно вираженим хворобливими проявами та інсомнією, компенсація. Захворювання, Так, пов'язане з проходження військової служби. Вказані поранення пов'язані із захистом Батьківщини.
На підставі вказаного, суд дійшов висновку, що позивач за період стаціонарного лікування з 02.09.2022 по 16.09.2022 та з 08.02.2023 по 08.03.2023 та під час перебування у відпустці за станом здоров'я має право на виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць.
Відповідно до довідки про нарахування та утримання грошового забезпечення за період з 09.2022 по 08.2023 позивачу виплачено додаткову винагороду за час перебування у відпустці у лютому 2023 року у розмірі 97440,86 грн, також виплачено додаткову винагороду за перебування на стаціонарному лікуванні з 02.09.2022 по 16.09.2022 у липні 2023 року у сумі 35000 грн.
Зокрема, із наданої позивачем відомості зарахування заробітної плати (грошового забезпечення, стипендії тощо), яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що з 21.02.2023 та 20.07.2023 позивачу виплачено 95979,24 та 34475,00 грн відповідно.
При цьому, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів щодо виплати ОСОБА_2 додаткової винагороди за час перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 08.02.2023 по 08.03.2023 у КНП "Львівська обласна клінічна психіатрічна лікарня", яке підтверджується виписним епікризом медичної карти стаціонарного хворого № 985/2023.
Зважаючи на викладене, з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за час перебування позивача на стаціонарному лікуванні у період з 08.02.3023 по 08.03.2023 у рахунку до 100000 грн на місяць, з урахуванням проведених виплат за цей місяць.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Водночас, суд враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у цьому провадженні), сформовану у рішенні від 21.01.1999 р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії". Зокрема, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів в повному обсязі правомірності своєї правової позиції.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необхідність часткового задоволення заявлених позовних вимог.
Судові витрати до розподілу у справі відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у наслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 08.02.2023 по 08.03.2023 з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 08.02.2023 по 08.03.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.