ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
01 листопада 2023 року Справа № 280/7947/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, 16)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
про визнання протиправними та скасування постанов,
ВСТАНОВИВ:
26.09.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до (з урахуванням уточнень від 18.10.2023) Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач, Комунарський ВДВС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 (далі - третя особа), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафів, постановлені державним виконавцем Рибалко О.С. Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 70162175.
Крім того, просить поновити строк звернення до суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваними постановами на ОСОБА_1 накладено штраф за невиконання рішення суду. Однак, на думку позивача, зазначені постанови є протиправними, оскільки 24.05.2023 та 31.05.2023 вона не мала можливості з об'єктивних причин разом із сином з'явитися до Комунарського ВДВС для надання побачень ОСОБА_2 з дитиною. Так, за станом здоров'я дитині ОСОБА_3 рекомендовано пройти оздоровлення, у зв'язку з чим з 19.05.2023 він перебував за межами міста Запоріжжя. Позивач зазначає, що вона у встановленому порядку повідомила державного виконавця про неможливість прибути до Комунарського ВДВС, а також повідомила про поважність причин неможливості прибуття до відділу. З урахуванням викладеного у позовній заяві, вважає, що у державного виконавця відсутні підстави для застосування до неї штрафу, оскільки нею не допускалося невиконання рішення суду без поважних причин. З урахуванням викладеного просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 02.10.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 23.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі №280/7947/23; призначено судове засідання на 01.11.2023.
Відповідач позов не визнав, у поданому відзиві (вх. від 27.10.2023 № 47933) зазначив, що 18.05.2023 та 25.05.2023 державним виконавцем надсилалися позивачу (боржнику) вимоги, якими зобов'язано ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_4 прибути до Комунарського ВДВС для надання побачень ОСОБА_2 з дитиною за рішенням суду. Однак, позивачем дані вимоги не виконано, дитину для побачень не надано, що і зумовило накладення штрафу. При цьому, позивач із заявою про відкладення виконавчих дій до державного виконавця не зверталася, доказів поважності причин невиконання рішення суду не надавала. Також звертає увагу, що при розгляді скарг боржника Комунарським районним судом м. Запоріжжя та Запорізьким апеляційним судом неодноразово встановлювався факт систематичного невиконання ОСОБА_1 рішення суду. З урахуванням наведеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Від третьої особи до суду надійшли пояснення (вх. від 01.11.2023 № 48515), відповідно до яких ОСОБА_2 заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, аналогічним викладеним у відзиві Комунарського ВДВС. Вважає, що позивачем не надано належних та достовірних доказів поважності причин невиконання рішення суду, а позов ґрунтується на незгоді позивача виконувати рішення суду шодо усунення перешкод у спілкуванні із дитиною. Просить відмовити у задоволенні позову.
Учасники справи, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибули, будь-яких клопотань не направили.
На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2022 у справі № 333/7631/21 (провадження № 2/333/1329/22) вирішено:
позов ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з онуком, встановлення графіку спілкування з дитиною, третя особа - Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування - задовольнити частково;
встановити бабусі ОСОБА_2 та дідусю ОСОБА_5 графік спілкування з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , один раз на місяць - третя субота з 10:00 до 18:00 годин неділі з ночівлею онука за місцем проживання баби та діда; щосереди з 16:00 до 20:00 години з можливістю забирати онука з дитячого садочка; протягом п'яти днів літнього відпочинку з можливістю за бажанням дитини відвідувати місця проживання бабусі та дідуся;
зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 , ОСОБА_5 у вихованні онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
в іншій частині позову - відмовити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2022 у справі №333/7631/21 (провадження № 2/333/1329/22) набрало законної сили та стягувачам видано виконавчі листи.
26.10.2022 державним виконавцем Комунарського ВДВС Рибалко Оленою Сергіївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 70162175 щодо примусового виконання рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2022 у справі № 333/7631/21.
18.05.2023 державним виконавцем сформовано Вимогу виконавця, якою зобов'язано 24.05.2023 ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з'явитися до Комунарського ВДВС о 16:00 для надання побачення бабусі та дідусю з дитиною за рішенням суду. У вимозі державним виконавцем роз'яснено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення суду державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному с. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».
24.05.2023 державним виконавцем складено Акт державного виконавця, в якому зазначено: «24 травня 2023 боржником вимога від 18.05.2023 щодо виконання рішення суду № 333/7631/21 не виконана. Боржником ОСОБА_1 дитину ОСОБА_4 у встановлений час у вимозі для побачення з бабусею ОСОБА_2 та дідусем ОСОБА_5 не надано. Боржник ОСОБА_1 не повідомила д/в про причини невиконання вимоги та судового рішення.».
В подальшому, 25.05.2023 державним виконавцем сформовано Вимогу виконавця, якою зобов'язано 31.05.2023 ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з'явитися до Комунарського ВДВС о 16:00 для надання побачення бабусі та дідусю з дитиною за рішенням суду. У вимозі державним виконавцем роз'яснено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення суду державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному с. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».
31.05.2023 державним виконавцем складено Акт державного виконавця, в якому зазначено: «31 травня 2023 боржником вимога від 25.05.2023 щодо виконання рішення суду № 333/7631/21 не виконана. Боржником ОСОБА_1 дитину ОСОБА_4 у встановлений час у вимозі для побачення з бабусею ОСОБА_2 та дідусем ОСОБА_5 не надано. Боржник ОСОБА_1 повідомила д/в, що разом з дитиною виїзджають з міста Запоріжжя, що не є підставою для невиконання рішення суду».
06.06.2023 державним виконавцем винесено дві постанови про накладення штрафу ВП № 70162175, якими за невиконання боржником рішення суду накладено на боржника ОСОБА_1 штраф на користь держави у розмірі 3400,00 грн. кожною постановою.
Незгода ОСОБА_1 з даними постановами зумовила звернення до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно частини третьої статті 18 вказаного Закону, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, крім іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VІІІ за рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Статтею 64-1 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.
Отже, вирішуючи питання про наявність підстав для застосування примусових заходів до боржника, на якого рішенням суду покладено обов'язок забезпечити побачення стягувача з дітьми, державний виконавець повинен здійснити перевірку виконання боржником цього рішення в порядку, що визначений таким рішенням.
Аналогічні вимоги щодо виконання рішень немайнового характеру визначені у розділі IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5).
Відповідно до пунктів 8, 9 розділу IX Інструкції № 512/5 державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 64-1 Закону.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною четвертою статті 64-1 Закону.
При кожному наступному невиконанні боржником зазначеного рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною четвертою статті 64-1 Закону.
Згідно з пунктом 3 розділу ХІV Інструкції № 512/5, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання.
У постанові про накладення на боржника штрафу виконавець зазначає норму Закону, якою передбачена відповідальність боржника, зміст вчинених боржником дій, суму штрафу.
Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається боржнику.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що підставою для застосування штрафу стало те, що позивач разом із сином не з'явилася, на думку відповідача, без поважних причин 24.05.2023 та 31.05.2023 до Комунарського ВДВС разом із сином для побачення з дідусем та бабусею.
Позивач, вважаючи накладення штрафів протиправним вказувала на те, що дитина у цей час перебувала на оздоровленні за межами міста, а відповідно не мала змоги прибути до Комунарського ВДВС.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що винесення державним виконавцем спірних постанов є обґрунтованим та правомірним, з огляду на таке.
Так, рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено бабусі ОСОБА_2 та дідусю ОСОБА_5 графік спілкування з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , один раз на місяць - третя субота з 10:00 до 18:00 годин неділі з ночівлею онука за місцем проживання баби та діда; щосереди з 16:00 до 20:00 години з можливістю забирати онука з дитячого садочка; протягом п'яти днів літнього відпочинку з можливістю за бажанням дитини відвідувати місця проживання бабусі та дідуся.
При цьому, рішення суду, яке набрало законної сили, має силу Закону, а тому підлягає безумовному виконанню на всій території України всіма особами, яких таке рішення стосується.
Будь-які зауваження позивача про те, що її син не бажає спілкуватися з дідусем та бабусею, про те, що вони погано на нього впливають, тощо, суд відхиляє, оскільки зазначені обставини досліджувались в рамках розгляду цивільної справи № 333/7631/21, і суд, ухвалюючи рішення, дійшов висновку, що спілкування з дідусем та бабусею відповідає інтересам дитини, у зв'язку з чим і встановив відповідний графік побачень.
Державний виконавець, у свою чергу, здійснює лише примусове виконання рішення суду та не має права надавати йому оцінку, оскільки це виходить за межі його повноважень.
Також, суд погоджується з доводами відповідача, що позивачем до Комунарського ВДВС не надано жодних доказів на підтвердження наявності поважних причин для її неприбуття з сином до Комунарського ВДВС 24.05.2023 та 31.05.2023.
Суд зазначає, що поважними причинами можливо визнати лише такі, які не залежать від волевиявлення особи, які виникли поза її волею та є об'єктивно непереборними.
В даному випадку, загальні рекомендації лікаря про те, що дитина потребує оздоровлення, не можуть бути підставою для невиконання рішення суду.
Дійсно, заплановане перебування дитини у дитячому таборі, на відпочинку на морі, тощо, може бути підставою для відкладення виконавчих дій, проте, на момент прийняття спірних постанов у державного виконавця доказів того, що ОСОБА_4 проходить оздоровлення, не було.
Також, на думку суду, перебування дитини за містом у інших родичів не є оздоровленням дитини та не може бути підставою для невиконання рішення суду.
Суд зазначає, що рішенням суду у справі № 333/7631/21 встановлений чіткий графік побачень, який не є надмірним, а тому позивач має змогу належним чином запланувати дні для побачення дитини із дідусем та бабусею.
Перебування позивача на роботі так само не є підставою для невиконання рішення суду, оскільки графік побачення судом встановлювався під час розгляду справи за участю ОСОБА_1 , а відповідно вона могла запропонувати проведення зустрічей у інший час.
Крім того, позивачем не надано доказів перебування на робочому місці саме у час, на який державний виконавець викликав її разом із сином для побачення дитини із бабусею та дідусем.
Отже, суд дійшов висновку, що рішення суду позивачем не виконано без наявності на те поважних причин, у зв'язку з чим державним виконавцем правомірно винесено спірні постанови про накладення штрафу.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що виконавець під час прийняття спірних постанов діяв обґрунтовано, у межах наданих повноважень та з метою вжиття у межах компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати вимоги виконавчого документу.
Зазначені обставини зумовлюють висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, 16; код ЄДРПОУ 35037364), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням вимог ст. ст. 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення складено та підписано 01.11.2023.
Суддя Ю.П. Бойченко