ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
31 жовтня 2023 року Справа № 280/6810/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України в особі Командувача Національної гвардії України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною дію або бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної гвардії України в особі Командувача Національної гвардії України (далі - відповідач), в якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної гвардії України в особі Командувача Національної гвардії України, що виражена в не призначенні проведення службового розслідування обставин, викладених старшим сержантом ОСОБА_1 у заяві від 15.08.2023, а саме щодо підробки посадовими особами Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України Довідки про суми нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 27.08.2013 по 31.12.2022 із помісячним зазначенням базового місяця, який використовувався для обчислення такої індексації з подальшим поданням її до суду у справі №280/5943/23 з метою введення суду в оману;
зобов'язати Головне управління Національної гвардії України в особі Командувача Національної гвардії України наказом призначити проведення службового розслідування у зв'язку із обставинами, викладеними старшим сержантом ОСОБА_1 у заяві від 15.08.2023, а саме через підробку посадовими особами Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України Довідки про суми нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 27.08.2013 по 31.12.2022 із помісячним зазначенням базового місяця, який використовувався для обчислення такої індексації з подальшим поданням її до суду у справі №280/5943/23 з метою введення суду в оману.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в рамках розгляду Запорізьким окружним адміністративним судом справи №280/5943/23, на виконання клопотання про витребування доказів, Військовою частиною НОМЕР_1 НГУ було надано довідку про суми нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення позивача за період з 27.08.2013 по 31.12.2022 із помісячним зазначенням базового місяця, який використовувався для обчислення такої індексації. Оскільки позивачем було виявлено невідповідність зазначених у довідці відомостей, 15.08.2023 позивач звернувся до Головного управління Національної гвардії в особі Командувача Національної гвардії України Олександра Півненко з заявою про призначення проведення службового розслідування. Згідно змісту відповіді Головного управління Національної гвардії України від 28.08.2023 №П-3334-ел, відповідачем взагалі не розглядались зазначені у скарзі питання зокрема щодо призначення проведення службового розслідування. Зміст відповіді на заяву взагалі не стосується предмету звернення позивача. Жодним чином не пояснені причини відмови у призначенні проведення службового розслідування, згідно підстав визначених Порядком проведення службових розслідувань стосовно військовослужбовців Національної гвардії України, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, права та обов'язки посадових осіб під час проведення службових розслідувань ( затверджений наказом МВС України від 21.04.2020 року №374). Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, що виражена у не призначенні проведення службового розслідування на підставі його скарги від 15.08.2023. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 04.09.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що ставки посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», і не змінювалися до березня 2018 року. Отже, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника залежно від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник, а саме з місяця підвищення тарифних ставок, яке відбулося з 01 січня 2008 року. Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу). Оскільки зміна тарифної ставки вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 1294 від 07.11.2007, яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018, тому підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи у січні 2008 року. При цьому зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на зміну базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, не відбувалося, тому для проведення індексації грошового забезпечення позивача у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 повинен бути застосований базовий місяць - січень 2008 року.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.
Судом установлено, що позивач проходить військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 Національної Гвардії України на посаді інструктора з вогневої підготовки відділення інструкторів 3-го патрульного батальйону у військовому званні старшого сержанта, що підтверджується службовим посвідченням серії НОМЕР_2 від 02.06.2023.
Позивач зазначає, що в рамках розгляду Запорізьким окружним адміністративним судом справи №280/5943/23, на виконання клопотання про витребування доказів Військовою частиною НОМЕР_1 Національної Гвардії України було надано Довідку про суми нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення позивача за період з 27.08.2013 по 31.12.2022 із помісячним зазначенням базового місяця, який використовувався для обчислення такої індексації.
Позивачем було виявлено невідповідність зазначених у Довідці відомостей, у зв'язку з чим 15.08.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення службового розслідування.
Позивач вказує, що згідно змісту відповіді Головного управління Національної гвардії України від 28.08.2023 №П-3334-ел, відповідачем взагалі не розглядались зазначені у скарзі питання зокрема щодо призначення проведення службового розслідування, а зміст відповіді взагалі не стосується предмету його звернення. Жодним чином не пояснені причини відмови у призначенні проведення службового розслідування, згідно підстав визначених Порядком проведення службових розслідувань стосовно військовослужбовців Національної гвардії України, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, права та обов'язки посадових осіб під час проведення службових розслідувань.
Поззивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, що виражена у не призначенні проведення службового розслідування на підставі його заяви від 15.08.2023, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 1 Закон України «Про Національну гвардію України» від 13.03.2014 року №876-VII (далі - Закон №876-VII), Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.04.2020 № 347 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України, який визначає підстави, порядок проведення службових розслідувань стосовно військовослужбовців Національної гвардії України, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, права та обов'язки посадових осіб під час проведення службових розслідувань (п. 1 розділу 1 цього Порядку) (далі Порядок № 347).
Підстави та предмет проведення службового розслідування врегульовано розділом ІІ Порядку № 347.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ цього Порядку службове розслідування проводиться в разі:
невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, вимог законодавства, наказів начальників (керівників) чи інших розпорядчих документів;
неправомірного застосування військовослужбовцем заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки;
порушення правил несення вартової або внутрішньої служб;
розголошення змісту або втрати службових документів;
установлення фактів дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак, а також сексуальних домагань;
становлення фактів завдання шкоди державі.
Службове розслідування призначається командиром (начальником) і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини військовослужбовця. Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те командира (начальника). (п. 2, 3 розділу ІІ Порядку № 347).
Відповідно до п. 4 розділу ІІ Порядку № 347 службове розслідування не призначається:
у разі надходження анонімних повідомлень, крім анонімних повідомлень, що містять відомості про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», якщо наведена в них інформація стосується конкретної особи, містить конкретні дані, які можуть бути перевірені;
якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір завданої шкоди та інші обставини встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, досудового розслідування, а також за рішенням суду.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку № 347 службове розслідування має встановити:
наявність чи відсутність правопорушення або події, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування, його (її) обставини (час, місце) та наслідки;
осіб, з вини яких трапилася подія або правопорушення, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або спричинили їх виникнення;
наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями (бездіяльністю) військовослужбовця;
конкретні неправомірні дії або бездіяльність військовослужбовця, який вчинив правопорушення;
порушення норм законодавства або посадових інструкцій;
ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення;
форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до вчиненого;
причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню;
чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків;
наявність шкоди (у разі виявлення факту заподіяння шкоди державі - у чому полягає така шкода, її розмір, причини виникнення, а також винні особи).
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку № 347 Міністр внутрішніх справ України та командувач Національної гвардії України призначають службові розслідування за всіма підставами та стосовно всіх військовослужбовців Національної гвардії України. Міністр внутрішніх справ України та командувач Національної гвардії України можуть доручити проведення службового розслідування підпорядкованим посадовим особам із дотриманням вимог, визначених статтею 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Відповідно до ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону №876-VII Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього Закону безпосереднє військове керівництво Національної гвардії України здійснює командувач Національної гвардії України, який одночасно є начальником головного органу військового управління Національної гвардії України.
У свою чергу оперативно-територіальне об'єднання є основною військово-адміністративною одиницею Національної гвардії України та призначене для виконання завдань і функцій, покладених на Національну гвардію України в межах відповідних зон відповідальності (оперативного реагування) (ч. 1 ст. 8 Закону №876-VII).
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 5 Закону №876-VII організаційно Національна гвардія України складається з органів військового управління (головного органу військового управління Національної гвардії України та органів військового управління оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України), з'єднань, військових частин (підрозділів), вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров'я та установ.
До складу з'єднання Національної гвардії України можуть входити бригади, полки, батальйони, загони, роти тощо, а до складу військової частини Національної гвардії України можуть входити підрозділи (батальйони, ескадрильї, загони, роти тощо), спеціальні комендатури (комендатури), вузли зв'язку, центри, групи, взводи.
Так, у заяві від 15.08.2023 позивач просив провести службове розслідування зазначених у скарзі обставин та дій посадових осіб Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку № 347 рішення про проведення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та притягати підлеглого військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Інші посадові особи можуть звертатися з клопотанням за підпорядкованістю про призначення службового розслідування.
Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Порядку № 347 командир (начальник) зобов'язаний призначити службове розслідування не пізніше дня, коли йому стало відомо про факт учинення правопорушення, подію, для з'ясування обставин, за яких вони сталися. У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) призначає службове розслідування протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб.
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Порядку № 347 службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено військовослужбовцю офіцерського складу. У разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу службове розслідування може бути доручено військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Судом установлено, що 15.08.2023 позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив Командувача Національної гвардії України ОСОБА_2 терміново протягом 3-х днів з дня реєстрації заяви особисто розглянути заяву та особисто призначити проведення службового розслідування обставин, визначених у ній. Повідомити позивача письмово протягом трьох днів з дня реєстрації заяви позивача на адресу електронної пошти про початок службового розслідування. Під час проведення службового розслідування залучити фахівця з бухгалтерського обліку для перевірки відповідності зазначенх у довідці відомостей з порівнянням з наданими позивачем копіями особистих карток на грошове забезпечення.
Матеріалами справи підтверджено, що за результатами розгляду заяви позивача про призначення службового розслідування від 15.08.2023 відповідачем надано відповідь №27/11/3-П-3334-ел від 28.08.2023, за змістом якої питання про призначення проведення службового розслідування взагалі не вирішувалось. Зміст відповіді на заяву позивача взагалі не стосується предмету його звернення.
Зважаючи на встановлені обставини справи, суд констатує, що має місце порушення прав позивача на належний розгляд його заяви про проведення службового розслідування від 15.08.2023 по суті порушеного в ній питання.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в даному випадку наявна протиправна бездіяльність відповідача, яка призвела до порушення його прав.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головне управління Національної гвардії України в особі Командувача Національної гвардії України наказом призначити проведення службового розслідування у зв'язку із обставинами, викладеними позивачем у заяві від 15.08.2023, суд зазначає наступне.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.08.2022 року у справі №640/22426/20, адміністративний суд, перевіряючи правомірність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Під дискреційним повноваженням розуміють такі повноваження, які надають певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
При цьому, згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Як установлено судом, по суті заява позивача від 15.08.2023 відповідачем - Головним управлінням Національної гвардії України не була розглянута, тобто не реалізовано надані йому дискреційні повноваження, тому належним способом захисту прав позивача у даному випадку, який відповідатиме завданням адміністративного судочинства, регламентованим ст. 2 КАС України, буде зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача від 15.08.2023 про проведення службового розслідування по суті порушеного в ній питання та прийняти відповідне рішення по суті заяви, повідомити позивача про результати розгляду вказаної заяви у встановлений законом строк.
Враховуючи викладене та оцінюючи встановлені факти та обставини, суд вважає, що відповідач діяв не у спосіб та порядок, визначені законодавством, а тому позовні вимоги є частково обґрунтованими та належать задоволенню частково.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1, 3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи, те що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України ''Про судовий збір'', розподіл судового збору не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) до Головного управління Національної гвардії України в особі Командувача Національної гвардії України (03151, м.Київ, вул.Святослава Хороброго, буд.9-А, код ЄДРПОУ 08803498), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною дію або бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної гвардії України в особі Командувача Національної гвардії України щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 15.08.2023 про проведення службового розслідування.
Зобов'язати Головне управління Національної гвардії України в особі Командувача Національної гвардії України розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.08.2023 про проведення службового розслідування по суті порушеного в ній питання та прийняти відповідне рішення по суті заяви, повідомити ОСОБА_1 про результати розгляду вказаної заяви у встановлений законом строк.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова