Справа № 761/38473/23
Провадження № 1-кс/761/24935/2023
23 жовтня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100000000843 від 11.08.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 263 КК України,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100000000843 від 11.08.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 263 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає про те, що слідчим управлінням ГУ Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100000000843 від 11.08.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 263 КК України.
Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше кінця липня 2023 року, у ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виник спільний злочинний умисел, направлений на незаконне позбавлення волі з корисливих мотивів, з метою здійснення розбійного нападу за попередньою змовою групою осіб з метою заволодіння електронних грошей в особливо великих розмірах шляхом застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я особи відносно раніше знайомого ОСОБА_9 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, 01.08.2023 о 13 год. 30 хв., діючи групою осіб за попередньою змовою згідно розробленого плану злочинних дій, маючи злочинний корисливий умисел, направлений на напад з метою заволодіння електронними коштами та віртуальними активами, які належать ОСОБА_9 ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , шляхом вільного доступу та користуючись дружніми відносинами з потерпілим незаконно, протиправно проникли до приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в якій проживав та на момент вчинення кримінального правопорушення перебував ОСОБА_9 .
У подальшому, перебуваючи в приміщенні квартири ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в грубій формі, погрожуючи при цьому фізичним насильством та спричиненням тілесних ушкоджень, в словесній формі оголосили вимогу здійснити дії майнового характеру і перерахувати електронні кошти та віртуальні активи у формі криптовалюти, на що ОСОБА_9 в категоричній формі відмовився.
Після вказаного, ОСОБА_5 покинув приміщення вищевказаної квартири з метою блокування входу та виходу осіб, які не пов'язані із злочинною діяльністю, чим здійснив усунення перешкод злочинної діяльності групи осіб за попередньою змовою, а ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 продовжуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на незаконне заволодіння електронними коштами та віртуальними активами у формі крипто валюти, почали погрожувати спричиненням фізичного насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи і в момент висловлення погроз ОСОБА_10 одягнув на руки медичні рукавички, а ОСОБА_6 дістав предмет візуально схожий на ніж. Розуміючи всю небезпечність життю та здоров'ю, не бажаючи підкорятися і виконувати незаконні вимоги ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 вирішує покинути приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 з метою врятування власного життя та здоров'я.
Однак, наздогнавши ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 почали одночасно наносити тілесні ушкодження і, проти волі із застосуванням фізичного насильства небезпечного для життя та здоров'я, затягнули ОСОБА_9 назад до приміщення квартири, а ОСОБА_5 , знаходячись за межами квартири багатоквартирного житлового будинку, з метою приховування злочинної діяльності групи осіб за попередньою змовою, зачинив вхідні двері вищевказаної квартири.
Під час нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_8 наніс удар в область колінного суглоба правої ноги ОСОБА_9 , що спричинило розрив передньої хрестоподібної зв'язки колінного суглобу правої ноги, після чого ОСОБА_10 та ОСОБА_6 продовжили наносити тілесні ушкодження в область голови, тулубу та кінцівок останнього, після чого, ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 заклеїли клейкою стрічкою рот ОСОБА_9 .
У подальшому, з метою застосування додаткового психічного примусу до потерпілого, ОСОБА_6 почав демонструвати предмет візуально схожий на ніж і водити його біля обличчя та ока ОСОБА_9 , чим було спричинено дотичне пошкодження вії ока, одночасно з цим, ОСОБА_6 почав погрожувати виколоти око та відрізати фаланги пальців на руках потерпілого.
В цей час, розуміючи реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, ОСОБА_9 , сприйнявши вказані погрози як дійсні та реальні, побоюючись їх виконання, 01.08.2023 року, в період часу приблизно з 13 год. 10 хв. до 14 год. 00 хв., з особистих акаунтів криптообмінників «Віnanse», «ОКХ» та «Нuоbі», трьома транзакціями перерахував електронні кошти та віртуальні активи у формі крипто валюти загальною сумою 27 764 доларів США, на вказану ОСОБА_8 веб-адресу, яку останній надіслав ОСОБА_9 за допомогою смс-повідомлення у месенджері «Телеграм» з веб-адресою: « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Окрім цього, під час проведення переказів електронних коштів та віртуальних активів, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6 , знаходячись у вищевказаній квартирі, незаконно та протиправно заволоділи паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспортом громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтвом про народження на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідченням водія для керування транспортними засобами на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «Nissan», серії « НОМЕР_1 » білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , посвідченням водія для керування транспортними засобами в Канаді на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , банківську картку AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , картка «Tangerine» № НОМЕР_4 , страховим полісом на автомобіль марки «Nissan», серії «Qashqai» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , двома перехідниками для навушників та грошові кошти у розмірі 1 400 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01.08.2023 в національній валюті України становить 51 196 грн. 04 коп.
Так, отримавши шляхом нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я осіб, які зазнали нападів та застосуванням такого насильства, спрямованого на заволодіння майном вищевказані електронні кошти та віртуальні активи, грошові кошти в іноземній валюті, документи та особисті речі, які належать ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 розпорядилися ними на власний розсуд, чим завдали протиправними діями, потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 29 164 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01.08.2023 в національній валюті України становить 1 066 486 грн. 65 коп.
17.10.2023 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.09.2023 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено: футляр з криптогаманцем «Ledger Nano S - Ledger Vires in numeris”, кабель та шнур; мобільний телефон «Самсунг Galaxy A73-5G” Imei 1: НОМЕР_5 та ІМЕІ 2: НОМЕР_6 .
17.10.2023 року вказане майно постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні у зв'язку з їх відповідністю критеріям, установленим ст. 98 КПК України.
З метою забезпечення збереження речових доказів, здобуття доказів у кримінальному провадженні слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним клопотанням.
Слідчий ОСОБА_11 , який входить до групи слідчих у кримінальному провадженні, звернувся до суду з заявою про проведення судового розгляду у його відсутність.
Представник власника тимчасово вилученого майна ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_12 до початку судового розгляду звернувся до суду із запереченнями на клопотання слідчого про арешт майна. Зі змісту яких вбачається, що вилучений мобільний телефон в ході проведення обшуку, не є речовим доказом у розумінні ст.98 КПК України та ОСОБА_8 сам добровільно його видав слідчому для огляду з метою встановлення інформації, яка необхідна органу досудового розслідування. Крім того, адвокат зазначав про те, що ухвалою слідчого судді надано дозвіл на проведення обшуку з метою виявлення та вилучення банківських карток та документів, які належать саме ОСОБА_13 . В зв'язку з чим, просив слідчого суддю відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим управлінням ГУ Національної поліції у м. Києві, за процесуального керівництва прокурорів відділу Київської міської прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100000000843 від 11.08.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 263 КК України.
17.10.2023 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.09.2023 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено: футляр з криптогаманцем «Ledger Nano S - Ledger Vires in numeris” з кабелем та шнуром; мобільний телефон «Самсунг Galaxy A73-5G” IМЕІ1: НОМЕР_5 та ІМЕІ 2: НОМЕР_6 .
17.10.2023 року вказане майно постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні у зв'язку з відповідністю критеріям, установленим ст. 98 КПК України.
17.10.2023 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч. 2 ст. 146 КК України.
Згідно з ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Згідно ч.3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому, слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Таким чином, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, в тому числі даних щодо аналізу інформації від операторів мобільного зв'язку з використанням ОСОБА_8 мобільного телефону в період, до та/або після вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а також того, що майно, вилучене в ході проведення обшуку за місцем його проживання, цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а отже обґрунтовано має правовий статус речових доказів, а тому на переконання слідчого судді, є всі правові підстави для накладання арешту та задоволення клопотання слідчого.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає доводи представника власника щодо відсутності підстав для накладення арешту неспроможними.
При цьому, слідчий суддя не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.
Керуючись ст.ст.131, 132, 167, 170-174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотанняслідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100000000843 від 11.08.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 263 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене за місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на: футляр з криптогаманцем «Ledger Nano S - Ledger Vires in numeris” з кабелем та шнуром; мобільний телефон «Самсунг Galaxy A73-5G” IМЕІ1: НОМЕР_5 та ІМЕІ 2: НОМЕР_6 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя