Справа № 761/2924/21
Провадження № 2/761/270/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді : Сіромашенко Н. В.,
за участю секретаря судового засідання Дем'янчук С.Р.,
представника відповідача Сіренко Ю.Є.
представника відповідача Петренко Г.В.
представника третьої особи Петренко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Уповноваженої особи на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, приватний нотаріус Київського міського округу Шевченко І.Л. про визнання недійсним договору, -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2021 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Уповноваженої особи на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, приватний нотаріус Київського міського округу Шевченко І.Л.,в якому просить:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав № 2303/К/1 від 02.09.2020, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського округу Шевченко І.Л., зареєстрований в реєстрі за № 1611, за яким згідно до електронного протоколу аукціону № UА-ЕА-2020-07-06-000033-b, в частині визначеному пунктом 1156 (згідно із додатком № 1, 2) відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ: 42649746) набуло право вимоги за кредитним договором № 11060135000 від 19.10.2006, укладеним між ОСОБА_1 та АКІБ «УКРСИББАНК», у Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2021 вищевказані матеріали позовної заяви надійшли в провадження судді Сіромашенко Н.В.
Ухвалою суду від 03.02.2021 відкрито провадження у даній цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання.
В подальшому, в ході розгляду справи, у судове засідання, яке було призначене на 23.08.2023 о 10:30, позивач та його представник не з'явилися, сповіщені належним чином про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомляли, у зв'язку з чим судове засідання було відкладено на 31.10.2023 о 14:30.
Ухвалою суду, постановленої без виходу до нарадчої кімнати, від 23.08.2023 закрито підготовче судове засідання у справі та призначено справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні, яке було відбулося 31.10.2023 о 14:30 судом на обговорення учасникам справи було поставлено питання щодо залишення цього позову без розгляду, оскільки позивач та його представник у призначене судове засідання повторно не з'явилися, хоча були сповіщені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суд не повідомляли та не просили розглядати справу без участі сторони позивача.
Представники відповідачів та представник третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судовому засіданні проти залишення позову без розгляду не заперечували.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського округу Шевченко І.Л. у судове засідання не з'явився, сповіщений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
За ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 43 ЦПК України передбачені права та обов'язки учасників справи. Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною 5 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи;
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Відтак норми ч. 5 ст. 223 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Тож, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Поряд з цим, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
Відтак, суд зобов'язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21), від 20 травня 2022 року у справі № 753/8582/19-ц (провадження № 61-20040св21).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, оскільки належним чином повідомлений позивач повторноне з'явився в судове засідання, не повідомив про причини такої неявки, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, розглядом справи не цікавиться, суд вважає, що позов слід залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. 257 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Уповноваженої особи на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, приватний нотаріус Київського міського округу Шевченко І.Л. про визнання недійсним договору - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Н.В. Сіромашенко