Справа № 761/26167/23
Провадження № 2/761/8765/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді: Пономаренко Н.В..
з участю секретаря: Бражніченко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в які позивач просить суд: стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі в розмірі 1/4 частини доходу з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до повноліття дитини.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 07.03.2015 між позивачкою та відповідачем було зареєстровано шлюб. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач вказує, що донька ОСОБА_3 проживає з нею, вона не може самостійно забезпечити належний рівень забезпечення дитини, а тому відповідач, як батько, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти на рівні 1/4 частки доходу. Так у позовній заяві зазначено, що відповідач інших осіб на утримані не має, він працездатний, отримує дохід, його стан здоров'я дозволяє працювати, а тому позивачка вважає, що він може сплачувати аліменти у визначеному нею розмірі.
У зв'язку з зазначеним, позивач звернулася до суду з цим позовом, який просить задовольнити.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26.07.2023 позовні вимоги у справі за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, роз'єднано в окремі самостійні провадження. Виділено в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (передавши в цій частині позовну заяву для реєстрації до канцелярії суду в загальному порядку). В межах справи №761/26167/23 залишено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31.07.2023 року відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного провадження.
В судове засідання позивач не з'явилася, про місце дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, 26.10.2023 до суду подано представником позивачка адвокатом Головко Романом Вячеславовичем заяву у якій він просив проводити судові засідання без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належний чином, до суду 08.09.2023 року подав заяву, у якій зазначив, що позовній вбогим визнає у повному обсязі, а також просив судові засіданні проводити без його участі.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 26.01.2018 року Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Разом з тим, звертаючись з позовом до суду, позивач, як на підставу для його задоволення, вказувала, що відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання їх спільної дитини, хоча вказаний обов'язок відповідача, як батька, передбачений ст. 180 СК України.
Водночас, доказів, які б свідчили як про безумовну відсутність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу на утримання своєї малолітньої дитини, так і те, що він є непрацездатною особою, останнім до суду не надано.
Так, відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Тлумачення положень статті 180 СК України свідчить, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні,чи їх шлюб розірвано.
При цьому, аналіз глави 15 СК України дозволяє зробити висновок, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною другою статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: - дітей віком до 6 років - 2272 гривні; - дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні.
Згідно із з положеннями ч. 1, 2 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнення аліментів у частці заробітку (доходу) батька, матері має ціль найбільш повно захищати інтереси дитини, забезпечити їй не тільки необхідні кошти для існування, але і зберегти по можливості той рівень життя, який дитина мала при сумісному проживанні з обома батьками.
Згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини (стаття 12 Закону).
Згідно із ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.
Відповідно до вимог ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
В той же час, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Також, згідно роз'яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, зокрема положення ст. 182 Сімейного кодексу України, визнання позову відповідачем, що підтверджена його письмовою заявою, суд вважає можливим прийняти визнання позову та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову - 24.07.2023 і до досягнення дитиною повноліття.
Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується відсутність перешкод для виконання відповідачем обов'язку по утриманню власної дитини, а також визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
В порядку, визначеному 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в дохід держави в сумі 1073,60 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 206, 229, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 179, 180-183 СК України, суд, -
ВИРІШИВ:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову - 24.07.2023 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про сторін :
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст складено 26.10.2023.
Суддя: