Справа № 761/39400/23
Провадження № 2/761/10586/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Пономаренко Н.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради, про продовження строку для прийняття спадщини,-
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2023 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської міської ради, про продовження строку для прийняття спадщини, яка підписана представником позивача ОСОБА_1 - представником за довіреністю Корнєвим Євгеном Євгеновичем, в якій позивач просить ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2023 року вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Пономаренко Н.В.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Так, за змістом вимог ч.7 ст. 177 ЦПК України до заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Враховуючи положення ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України якою, передбачено, що представник у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 1 статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи.
Як визначено п. 11 Перехідних положень Консититуції України, представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
В свою чергу, в статтею 131-2 цієї Конституції, передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно з ч. 4 ст. 62 ЦПК України, визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі - Закон).
Так, згідно п. 2 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування.
Отже, справи у спорах щодо спадкування підлягають розгляду у порядку загального позовного провадження, а представником у таких справи може бути адвокат або законний представник.
Як вбачається з матеріалів справи, вказана позовна заява підписана представником ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_3 . Так згідно довіреність від 31.08.2023, яка зареєстрована в реєстрі за № 233, року ОСОБА_1 за попередньою домовленістю вказаною довіреністю уповноважує ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які діють як разом так і кожний окремо один від одного вести справи по оформленню її спадкових прав на майно, яка залишилось після смерті її матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, враховуючи, що правовідносини у вказаній справі виникли щодо спадкування, а тому справа підлягає розгляджу у порядку загально позовну провадження, однак відомостей, що представник позивача за довіреністю Корнєв Євген Євгенович є адвокатом, - матерілася справи не містять.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
При цьому, відповідно до ч.7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
За вищенаведених обставин, суддя прийшов до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, про продовження строку для прийняття спадщини, яка підписана представником позивача ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_3 , слід повернути позивачу, роз'яснивши при цьому право останньої на повторне звернення із даною позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 185, 259-261, 353, 354 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, про продовження строку для прийняття спадщини, - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.
Суддя: