ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
______________________________________________________________________
УХВАЛА
31 жовтня 2023 року м. ХарківСправа № 922/2145/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.
розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест холдинг", с. Старовірівка 2 ) Фізичної особи ОСОБА_2 , м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (ФО ОСОБА_2 ) - ОСОБА_3 , м. Харків
про визначення розміру статутного капіталу
за участю представників:
позивача - Наталія ОРІЩЕНКО;
відповідача (ТОВ "Агроінвест холдинг") - Анастасія БАРДАКОВА;
відповідача (ФО ОСОБА_2 ) - не з'явився;
3-ї особи - Максим СТЕЦЬ
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Агроінвест Холдинг" та ОСОБА_2 , в якій просить суд: 1) визначити розмір часток учасників у статутному капіталі ТОВ "Агроінвест Холдинг" наступним чином: - номінальна вартість частки учасника товариства ТОВ "Агроінвест Холдинг" ОСОБА_1 становить 2550500,00 грн., що складає 98,0584391 відсотків статутного капіталу; - номінальна вартість частки учасника товариства ТОВ "Агроінвест Холдинг" ОСОБА_2 становить 50500,00 грн., що складає 1,9415609 відсотків статутного капіталу; 2) визначити розмір статутного капіталу ТОВ "Агроінвест Холдинг" номінальною вартістю часток його учасників, виражених у національній валюті України, у сумі 2'601'000,00 грн.
Ухвалою суду від 17.06.21р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №922/2145/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 10.01.2022 призначено по справі № 922/2145/21 комісійну судову експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 8).
29.08.2023 до суду надійшов експертний висновок за результатами проведеної комісійної судової експертизи.
25.09.2023 до суду надійшли матеріали справи 922/2145/23.
Листом від 25.09.2023 запропоновано учасникам процесу з'явитись до господарського суду Харківської області 05.10.2023 року об 11:30 год для вирішення питання щодо поновлення провадження по справі та подальшого її розгляду.
Ухвалою від 05.10.2023 провадження у справі № 922/2145/21 поновлено.
Підготовче засідання у справі №922/2145/21 було закрито протокольною ухвалою, яка занесена до протоколу підготовчого засідання від 19.10.2023 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
26.10.2023 від третьої особи надійшло клопотання в якому просить повернутись до стадії підготовчого провадження та призначити повторну комісійну судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання: «Чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 у рядку "Учасник ТОВ "Агроінвест Холдинг" протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг" (код ЄДРПОУ 39365736) від 21.07.2020 року тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?"; проведення судової експертизи просить доручити експертам Київського науково- дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м Київ, Смоленська вулиця, буд. 6). Дане клопотання обґрунтовує тим, що висновок не відповідає принципу допустимості доказів.
Представник третьої особи вказує, що з вказаного висновку експертів вбачається незрозумілим, зразки підпису та почерку з яких конкретно документів порівнювали експерти із досліджуваним об'єктом, а сам висновок суперечить іншим матеріалам справи, зокрема висновку експерта ХНДІСЕ №25161 від 30.11.2021 року.
Також, представник зазначає про невідповідність висновку експертів Одеського НДІСЕ Міністерства юстиції України №23-2043 від 20.07.2023 року вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства Юстиції України від 08 10 1998 року №53/5, а саме:
- відповідно до п. 4.12 Інструкції «висновок експерта складається з обов'язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки») Проте, в порушення вказаної норми не вказано назву експертизи як комісійної,
- згідно з п. 4.13 Інструкції 4.13. «у дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань Дослідницька частина повинна включати відомості про стан об'єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, умови їх застосовування» В порушення вказаної норми в дослідженні не зазначено якою методикою користувався експерт при проведенні дослідження. При описанні ознак почерку зазначено розмір - від великого до середнього, при тому в дослідницькій частині не зазначено, чим саме проводилось вимірювання розмірів та чи повірено чи калібровано зазначений прилад,
- за п. 4.16. Інструкції «Висновок експертів при проведенні комісійної або комплексної експертизи складається за правилами, викладеними в пунктах 4 14 - 4 17 цього розділу, з урахуванням таких особливостей у вступній частині додатково зазначаються дані про голову комісії експертів та відомості про експертизи, результати яких задані органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), як вихідні дані, дослідження, які проводились окремими експертами, описуються у відповідних розділах дослідницької частини, що підписуються цими експертами із зазначенням їх прізвищ; узагальнення та оцінка результатів досліджень фіксуються у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експертів» В порушення вказаної норми синтезуючий розділ у висновку відсутній, не підписаний експертами.
Як стверджує представник 3-ї особи, на теперішній час в матеріалах справи наявні докази які суперечать один одному з одного боку висновок експертного дослідження від 28 08 2021 року №ЕД-19/121-21/18501-ПЧ Харківського НДЕКЦ при МВС України та висновок експертів Одеського НДІСЕ Міністерства юстиції України №23-2043 від 20 07.2023 року, а з іншого боку заява свідка, подана особисто ОСОБА_3 та висновок судової експертизи, проведеної судовим експертом ХНДІСЕ, №25161 від 30.11.2021 року, що потребує призначення повторної судової експертизи, а з урахуванням наявності висновку комісійної експертизи, проведення повторної експертизи є доцільним комісією експертів.
30.10.2023 від позивача надійшли заперечення (Вхідний № 29544/23 від 30.10.2023) щодо клопотання третьої особи про призначення по справі повторної комісійної судової експертизи.
30.10.2023 від відповідача (ТОВ "Агроінвест холдинг") надійшли заперечення (Вхідний № 29544/23 від 30.10.2023) щодо клопотання третьої особи про призначення по справі повторної комісійної судової експертизи.
Розглянувши дане клопотання, суд зазначає таке.
За приписами чч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з пп. 2, 3, 6 ч.1 ст.42 ГПК України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
В той же час згідно з пп.1, 2, 4, 6 ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є:
1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;
2) з'ясування заперечень проти позовних вимог;
3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;
4) вирішення відводів;
5) визначення порядку розгляду справи;
6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
ГПК України встановлено відповідні процесуальні строки на вчинення учасниками справи певних процесуальних дій, зокрема, на подання заяв по суті спору, подання заяв та клопотань, подання доказів.
При розгляді справи в порядку загального позовного провадження докази, заяви та клопотання подаються сторонами та вирішуються судом на стадії підготовчого провадження, у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до практики Верховного Суду, «...суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті» (позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 16 грудня 2021 року по справі № 910/7103/21, підтримана у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 жовтня 2022 року по справі № 204/6085/20, Постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №204/6085/20, у якій зазначено, що відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Відтак, обставини, що є підставою для повернення на стадію підготовчого провадження мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Розгляд справи №922/2145/21 триває з червня 2021 року (ухвалою суду від 17.06.21р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання).
Розгляд справи №922/2145/21 неодноразово зупинявся з метою проведення судових почеркознавчих експертиз.
Так, з урахуванням строків зупинення провадження по справі на період проведення судових експертиз, загальний строк підготовчого провадження склав 3 місяці, з урахуванням продовження на 30 днів
В обґрунтування підстав для повернення до стадії підготовчого провадження, третя особа вказує, що з висновком експертів представник ОСОБА_3 адвокат Стець М.Л. ознайомився лише 17.10.2023 року і об'єктивно не мав можливості сформувати позицію щодо нього.
Проте, після повернення до суду справи №922/2145/21 з висновком експертів №23-2043 судом 25.09.2023 було направлено учасникам лист з необхідністю з'явлення до суду для вирішення питання щодо поновлення провадження по справі.
Даний лист було направлено учасникам справи з урахування десятиденного строку протягом якого суд має прийняти рішення щодо поновлення провадження по справі, у відповідності до положень ч. 1 ст. 230 ГПК України, з метою надання учасникам часу для ознайомлення з відповідними документами та за необхідності надати відповідні пояснення в межах підготовчого провадження.
Даний лист та ухвалу про поновлення провадження від 05.10.2023, зокрема, було направлено ОСОБА_3 на адресу: АДРЕСА_1 . Проте, даний лист не було отримано за вказаною адресою.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Зважаючи на вищевикладене, ОСОБА_3 належним чином був повідомлений судом про повернення даної справи з експертної установи та про поновлення провадження по справі та призначення її до розгляду.
Також, суд зазначає про те, що висновок експертів надійшов до суду та був завантажений у підсистему «Електронний суд» ще 29.08.2023 року, що підтверджується інформацією з електронного кабінету. Тож, у третьої особи ОСОБА_3 та його представника був більш ніж достатній час для ознайомлення з висновком експертів та надання пояснень або заперечень на нього.
Отже, суд не вважає наведені представником третьої особи причини поважними, а обставини для повернення на стадію підготовчого провадження - вагомими, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні клопотання відповідача до повернення до стадії підготовчого провадження.
Щодо клопотання третьої особи в частині призначення по справі повторної комісійної експертизи, то суд зазначає таке.
У відповідності до положень п. 1.2.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Так, представник третьої особи вказує на три недоліки висновку експертів №23- 2043 судово-почеркознавчої експертизи від 25.07.2023 року Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а саме:
Відповідно до п. 4.12 Інструкції «висновок експерта складається обов'язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки»). Проте, в порушення вказаної норми не вказано назву експертизи як комісійної.
Натомість, судом встановлено, що вищевказаний висновок містить інформацію про категорію експертизи - вказана інформація міститься у вступній частині висновку (абзац 1, де вказано яка саме експертиза була призначена судом; абзац 9, де вказано, що проведення експертизи доручено комісії експертів). Сама назва висновку також вказана як «висновок експертів», що свідчить про її проведення декількома експертами.
Згідно з п. 4.13 Інструкції 4.13. «у дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань. Дослідницька частина повинна включати: відомості про стан об'єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, умови їх застосовування». В порушення вказаної норми в дослідженні не зазначено якою методикою користувався експерт при проведенні дослідження. При описанні ознак почерку зазначено розмір - від великого до середнього, при тому в дослідницькій частині не зазначено, чим саме проводилось вимірювання розмірів та чи повірено чи калібровано зазначений прилад.
Вищевказане посилання не приймається судом, оскільки, висновок експертів містить інформацію про те, зокрема, які засоби вимірювання та прилади були застосовані експертами (абзац 1 частини «Дослідження»), а саме мікроскоп, прилад «Regula», сканер.
За п. 4.16 Інструкції «Висновок експертів при проведенні комісійної або комплексної експертизи складається за правилами, викладеними в пунктах 4.14 - 4.17 цього розділу, з урахуванням таких особливостей: у вступній частині додатково зазначаються дані про голову комісії експертів та відомості про експертизи, результати яких задані органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), вихідні дані, як проводились окремими експертами, описуються у дослідження, які відповідних розділах дослідницької частини, що підписуються цими експертами із зазначенням їх прізвищ; узагальнення та оцінка результатів досліджень фіксуються у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експертів». В порушення вказаної норми синтезуючий розділ у висновку відсутній, не підписаний експертами.
Судом не приймаються вищевказані посилання 3-ї особи з огляду на те, що з висновку вбачається, що він містить інформацію про голову комісії та члена комісії (абзац 9 частини «Вступ»), підписи вказаних осіб про попередження про кримінальну відповідальність, а також підписи вказаних осіб в кінці висновку експертів - після частини «Висновки».
Отже, зазначені третьою особою «недоліки» не приймаються судом, по-друге, є формальними та жодним чином не впливають на обґрунтованість висновку експертів та такі доводи не можуть слугувати підставою для призначення судом повторної експертизи.
У своїй Постанові від 28.03.2018 р. у справі № 520/8073/16-ц Верховний Суд зазначив, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
Відповідно до ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
У відповідності до ч. 2 ст. 107 ГПК України, за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
Проте, третьою особою не наведено підстав наявності сумнівів у правильності висновку експертів, а отже відповідне клопотання є необґрунтованим, тому таким, що не підлягає задоволенню.
Третя особа також вказує, що на теперішній час в матеріалах справи наявні докази, які суперечать один одному: з одного боку висновок експертного дослідження від 28.08.2021 року №ЕД-19/121- 21/18501-ПЧ Харківського НДЕКЦ при МВС України та висновок експертів Одеського НДІСЕ Міністерства юстиції України №23-2043 від 20.07.2023 року, а з іншого боку заява свідка, подана особисто ОСОБА_3 та висновок судової експертизи, проведеної судовим експертом ХНДІСЕ, №25161 від 30.11.2021 року, що потребує призначення повторної судової експертизи, а з урахуванням наявності висновку комісійної експертизи, проведення повторної експертизи є доцільним комісією експертів.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 214 ГПК України, висновок експерта за клопотанням учасника справи оголошується в судовому засіданні під час дослідження письмових доказів, а учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу висновку експерта. В розумінні статті 104 ГПК України, кожний наявний в матеріалах справи висновок експерта буде оцінений судом разом із іншими доказами у справі, що буде викладено в майбутньому остаточному судовому рішенні по суті позовних вимог. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване саме в судовому рішенні.
Отже, наявність в матеріалах справи наведених третьою особою доказів, не є підставою для проведення повторної почеркознавчої експертизи, оскільки всі докази будуть оцінені судом при винесенні рішення.
При цьому суд наголошує, що необґрунтоване затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Виходячи з аналізу положень статті 2 ГПК України, на господарське судочинство покладено обов'язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами. Крім того, виходячи з аналізу статті 5 ГПК України, звернення до господарського суду повинно мати ефективний спосіб захисту порушених прав.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції", рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.05.2018р. у справі № 910/31771/18, від 02.06.2020р. у справі № 910/6674/19.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника ОСОБА_3 про призначення повторної комісійної почеркознавчої експертизи.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 5, 13, 42, 43, 113, 118, 177, 230, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заперечення позивача (Вхідний № 29544/23 від 30.10.2023) - долучити до матеріалів справи.
2. Заперечення відповідача (ТОВ "Агроінвест холдинг") (Вхідний № 29550/23 від 30.10.2023) - долучити до матеріалів справи.
3. В частині клопотання представника ОСОБА_3 (вх. №29271 від 26.10.2023) про повернення на стадію підготовчого провадження по справі №922/2145/21 - відмовити.
4. В частині клопотання представника ОСОБА_3 (вх. №29271 від 26.10.2023) про призначення по справі повторної комісійної судової почеркознавчої експертизи - відмовити.
Оскарження здійснюється в порядку визначеному ст. ст. 254-255 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.
Повна ухвала підписана 01.11.2023 року.
Суддя Л.В. Шарко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.