Рішення від 01.11.2023 по справі 922/3634/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3634/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Вишнякова Олександра Миколайовича, м. Харків

про стягнення 27710,16 грн.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Вишнякова Олександра Миколайовича про стягнення 27710,16 грн плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великогабартним транспортним засобом. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою від 18.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/3634/23 без повідомлення учасників справи.

04.09.2023 від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи, яка була задоволена судом.

16.10.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який був долучений до матеріалів справи.

23.10.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, яка була долучена до матеріалів справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення всіх необхідних дій для розгляду даної справи та про достатність у матеріалах справи доказів для вирішення спору по суті.

Посадовими особами Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, 16.12.2020 на підставі направлення на рейдову перевірку № 012040 від 14.12.2020 на 471 км а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський» проведена рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Під час перевірки був зупинений транспортний засіб марки MAN, 19.414, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу транспортний засіб марки MAN, 19.414, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 належить Вишнякову О.М. Відповідно товарно-транспортної накладної № б/н від 15.12.2020, наданої водієм під час перевірки, автомобільним перевізником є Фізична особа-підприємець Вишняков Олександр Миколайович.

Працівниками Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN, 19.414, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у результаті якого було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме фактичне навантаження на одиночну вісь складало 13,800 т при допустимих 11,000 т, що підтверджується копією талона про зважування № 13557 від 16.12.2020.

Позивач зазначив, що перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом проводилась в присутності водія ОСОБА_1 .

За результатами перевірки було складено довідку № 050726 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 16,12.2020, акт № 0023390 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 16.12.2020, Фізичній особі-підприємцю Вишнякову Олександру Миколайовичу нараховано плату за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 822,51 євро, що еквівалентно 27710,16 грн (курс НБУ станом на 16.12.2020 за 1 євро = 33,6897), про що складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0023390 від 16.12.2020.

Позивач вказує, що дії працівників Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки щодо проведення габаритно-вагового контролю та складання розрахункової плати за проїзд відповідачем не оскаржувались.

За вказане порушення було прийнято припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт № 0204705 від 26.01.2021.

Позивач повідомляє суду, що станом на момент подання позовної заяви, ФОП Вишняков Олександр Миколайович кошти у добровільному порядку не сплатив.

Окрім того, Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки скеровувався лист - повідомлення № 99906/28/24-20 від 21.12.2020 про необхідність внесення плати за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 822,51 євро.

У відзиві відповідач вказує, що з матеріалів перевірки вбачається, що під час її здійснення 14.12.2020 року водієм транспортного засобу марки MAN, 19.414 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 перевищено нормативні вагові параметри, а саме фактичне навантаження на одиночну вісь складало 13,800 т при допустимих 11,000 т.

Відповідач зазначає, що вищезазначені фінансові санкції були застосовані до відповідача, як до фізичної особи-підприємця Вишнякова Олександра Миколайовича, що є власником транспортного засобу марки MAN, 19.414 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , однак рух та перевірку навантаження транспортного засобу безпосередньо здійснював водій ОСОБА_1 без відповідного повідомлення про вчинені порушення з його боку та дозволу власника транспортного засобу.

Абзацом 18 ч. 1 ст.1 Закону № 2344-III визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Але фізична особа-підприємець Вишняков Олександр Миколайович не надавав своєї згоди або розпорядження на вчинення з боку водія дій, спрямованих на порушення норм діючого законодавства.

Таким чином, на переконання відповідача, ФОП Вишняков О.М. 14.12.2020 року не здійснював перевезення вантажу автомобілем марки транспортного засобу марки MAN, 19.414 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , тобто не був перевізником в розумінні абз. 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 2344-III, що виключає можливість стягнення з нього коштів в сумі 27710,16 коп. за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, бо не мав уявлення про використання його транспортного засобу для перевезення вантажу, вага якого перевищує допустиму норму.

У відповіді на відзив позивач вказує, що наведені відповідачем твердження у відзиві на позовну заяву спростовуються наданими раніше документами та не відображають дійсність, а спрямовані на ухилення від обов'язку сплати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Крім того, у відповіді на відзив позивач зазначає, що статус відповідача "автомобільний перевізник" встановлений на підставі відомостей товарно-транспортної накладної, яка була надана водієм та міститься у матеріалах справи. Так, позивач вказує, що така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені в постановах Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №120554/23, від 23.08.2023 у справі 600/1407/22-а, від 06.07.2023 у справі №560/514/22, від 01.06.2023 у справі №640/39442/21. Відтак, позивач вважає, що фінансові санкції необхідно застосувати у відношенні водія, - є помилковими.

Зокрема позивач вважає, що посилання відповідача у відзиві на позов про те, що ксерокопії документів, доданих до позову, не були засвідчені належним чином, є невірними, та звернув увагу на те, що всі документи, додані до позовної заяви являються належними та допустимими доказами, оскільки вони були прошиті, пронумеровані, належним чином завірені та скріплені печаткою на зворотній стороні останнього аркушу позовної заяви з додатками під час подання їх до суду.

Позивач у відповіді на відзив також звернув увагу, зокрема на те, що направлення на рейдову перевірку від 14.12.2020 року № 012040 міститься в матеріалах, доданих до позовної заяви.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено на перевізників.

Отже, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу мас вносити саме перевізник.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Так, постановою Уряду від 27.06.2007 № 879 визначено Порядок здійснення габаритно - вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

У той же час, відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Крім того, відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.

Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Слід звернути увагу, що відповідно до положень пункту 28 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Водночас, пунктом 21 Порядку № 879 врегульовано, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

При цьому, пунктом 31 Порядку № 879 врегульовано, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі,

більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

На підставі викладеного, Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки відповідачу нарахована плата за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідно до формули:

П= (Рзм + Рнв + Рг) х В х К, де

Рзм - 0 євро/км (перевищення загальної маси).

Рнв - 0,57 євро/км (перевищення осьових навантажень),

Рг - 0 євро/км (перевищення габаритних параметрів).

В - пройдена відстань 481 км.

К - від 10-40 відсотків - у потрійному розмірі (коефіцієнт 3)

П = (0 + 0,57 + 0) * 481 (відстань) * 3 (коефіцієнт) = 822,51 євро.

Варто також зазначити, що положеннями пунктів 26, 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку; кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету.

Станом на 16.12.2020р. сума 822,51 євро за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України, складала 27710,16 грн (курс НБУ станом на 16.12.2020р за 1 євро = 33,6897 грн.

З матеріалів справи вбачається, що дії працівників Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки щодо проведення габаритно-вагового контролю та складання розрахункової плати за проїзд відповідачем не оскаржувались.

За вказане порушення було прийнято припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт № 0204705 від 26.01.2021.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Станом па момент подання позовної заяви, Фізична особа-підприємець Вишняков Олександр Миколайович кошти у добровільному порядку не сплатив.

Окрім того, Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки скеровувався лист - повідомлення № 99906/28/24-20 від 21.12.2020 про необхідність внесення плати за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 822,51 євро.

Крім того, Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568 (далі - Правила № 363), врегульовано, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до пункту 11.1 Правил № 363 Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Зі змісту товарно-транспортної накладної № б/н від 15.12.2020 слідує, що замовником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес-Авто ЛТД", вантажоодержувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес-Авто ЛТД", перевізником є Фізична особа-підприємець Вишняков О.М., вантажовідправник є Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Формула", водій - Коровко В.М.

Вказана товарно-транспортна накладна була пред'явлена водієм посадовим особам Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки під час рейдової перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з п. 1 ст. 76, п. 1 ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем надано до суду разом з позовною заявою ксерокопії документів, що не засвідчені належним чином, суд зазначає, що у разі подання учасником справи до суду пакету документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки, такі процесуальні дії учасника справи свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів (Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 761/5894/17, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.12.2018 у справі №914/809/18, від 01.10.2020 у справі № 910/8794/17, Постанова Верховного суду від 20.04.2023 у справі №910/5174/21, Постанова Верховного суду від 25.04.2023 у справі № 916/3625/16, Постанова Верховного суду від 23.03.2023 у справі № 910/3105/21).

Відтак, посилання відповідача на те, що позивачем подано до суду не належним чином засвідчені копії документів спростовується вищевикладеним.

За таких обставин, заявлений Державною службою України з безпеки на транспорті позов підлягає задоволенню, а з ФОП Вишнякова О.М. до Державного бюджету України підлягають стягненню 27710,16 грн плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2684,00 грн. покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 29, 42, 46, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 130, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Вишнякова Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 27710,16 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Вишнякова Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14; код ЄДРПОУ 39816845) судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "01" листопада 2023 р.

Суддя Л.В. Шарко

Попередній документ
114578724
Наступний документ
114578726
Інформація про рішення:
№ рішення: 114578725
№ справи: 922/3634/23
Дата рішення: 01.11.2023
Дата публікації: 01.11.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (22.11.2023)
Дата надходження: 22.11.2023
Предмет позову: стягнення заборгованості