ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,
e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
___________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"30" жовтня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/2594/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Гутниковій О.С.
розглянувши справу №916/2594/23
За позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Укргазбанк” (03087, м.Київ, вул. Єреванська, 1; код ЄДРПОУ 23697280)
До відповідача: Шляжко Віолети Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 287769,55 грн.
Представники:
Від позивача: Ніценко О.С., самопредставництво
Від відповідача: не з'явився
Встановив: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк “Укргазбанк” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 287769,55 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.06.2023р. прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Укргазбанк” до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2594/23. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено (з урахуванням перебуванням судді Д'яченко Т.Г. у відпустці з 28.06.2023р. по 28.07.2023р.) на "09" серпня 2023 р. о 15:30. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 09.08.2023р. о 15:30.
09.08.2023р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11.09.2023р. о 10:15.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.08.2023р. повідомлено відповідача по справі 916/2594/23 про судове засідання, яке відбудеться "11" вересня 2023 р. о 10:15.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.09.2023р. закрито підготовче провадження по справі №916/2594/23. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "09" жовтня 2023 р. о 12:45. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 09.10.2023р. о 12:45.
09.10.2023р. у судовому засіданні було оголошено перерву по розгляду справи по суті до 30.10.2023р. о 09:45.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.10.2023р. повідомлено відповідача по справі №916/2594/23 ОСОБА_1 про судове засідання, яке відбудеться "30" жовтня 2023 р. о 09:45.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб- 1. Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Господарським судом за час розгляду справи, на виконання ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014 року у редакції Закону № 2217-IX від 21.04.2022 року та з урахуванням Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309, повідомлено відповідача про постановлення ухвал по справі №916/2594/23, шляхом розміщення тексту ухвал на веб-порталі судової влади.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду.
У судові засідання представник відповідача не з'явився, про поважність причин відсутності суд не повідомляв, будь-яких клопотань чи заяв до господарського суду Одеської області від відповідача не надходило.
Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідачів, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.
У судовому засіданні 30.10.2023 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 01.11.2023р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено суду, 08.10.2021 року, шляхом укладання між відповідачем та позивачем Договору №391/2021/МС-02 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «УКРГАЗБАНК» , Позичальник в повному обсязі акцептував Правила надання мікрокредиту в АБ «УКРГАЗБАНК» (оферту, що розміщена на сайті (надалі - Правила), з якими Позичальник ознайомився, погоджується та зобов'язується виконувати. Договір № 391/2021/МС-02 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «УКРГАЗБАНК» від 08.10.2021 року (надалі - Договір про приєднання) є договором приєднання.
Як вказує позивач, приєднання Клієнта до Правил (акцептування даної публічної пропозиції у відповідності із ст.ст. 633, 634 Цивільного кодексу України) здійснюється шляхом підписання Договору про приєднання до Правил надання мікрокредиту в А Б «УКР ГАЗ БАНК» (далі - Договір про приєднання) за встановленою А Б «УКРГАЗБАНК» формою.
Пунктами 1.2.-1.3. Правил встановлено, що підписанням Договору про приєднання Позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з усіма умовами Правил, а також своє волевиявлення стосовно приєднання до Правил. Приєднуючись до Правил Позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Договором про надання мікрокредиту.
У відповідності до п. 2.1. Правил - Банк надає Позичальнику кредитні кошти (Кредит) у розмірі та на умовах визначених Договором про надання мікрокредиту, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитними коштами у порядку та на умовах, визначених Договором про надання мікрокредиту.
Згідно п. 2.4. Правил - основні умови кредитування зазначаються в Договорі про приєднання.
Виходячи із змісту п. 1. Договору про приєднання загальний ліміт кредитної лінії 300000,00 гри.
Пунктом 2. Договору про приєднання його сторони встановили, що надання кредиту здійснюється з « 08» жовтня 2021 року по « 07» жовтня 2023 року (включно). Позичальник погашає кредит відповідно до графіку погашення кредиту, встановленого Додатком 1 до Договору про приєднання.
За користування кредитом, в межах строку кредитування, визначеного п. 2 цього Договору про приєднання, з урахуванням встановленого графіку зменшення Ліміту кредитної лінії Позичальник сплачує Банку проценти, виходячи із встановленої Банком базової процентної ставки, в розмірі 19,3 % процентів річних, в національній валюті. За користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені Договором про надання мікрокредиту (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 29,30 % процентів річних (п.п. 3-4 Договору про приєднання).
За приписами п.п. 2.8.-2.9. Правил - нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного Договором про приєднання, здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами (строкової заборгованості), виходячи з процентної ставки, виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної Договорі про приєднання. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами використовується метод «факт/360», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у р враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.
Проценти за користування кредитними коштами нараховуються Банком щомісячно, не 0 пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання Кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий Кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день повного (у т.ч. дострокового) погашення заборгованості по Кредиту, в день дострокового розірвання Договору про надання мікрокредиту, а також в закінчення строку, на який надано Кредит у відповідності з п. 2 Договору про приєднаннях період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення Кредиту, по день, що передує дню погашення Кредиту, а у разі настання Події припинення до дня настання Події припинення, що визначені в п. 4.5.2. цих Правил.
Проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування Кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано Кредит, в день повного погашення заборгованості по Кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту або в день дострокового розірвання Договору про надання мікрокредиту. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів за користування кредитними коштами припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. Проценти за користування кредитними коштами сплачуються з урахуванням положень п. 2.11. цих Правил.
У разі ненадходження платежів від Позичальника в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами, що вказаний в Договорі про приєднання, у встановлені цими Правилами строки, суми непогашених у строк процентів за користування кредитними коштами визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки з обліку простроченої заборгованості. Банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом на договірне списання цієї суми з поточних рахунків Позичальника, відкритих в Банку, в порядку, визначеному в п. п. 2.14. -2.15. цих Правил.
У відповідності до першого речення п. 2.6. Правил - кредитні кошти надаються Банком Позичальнику в межах невикористаного залишку Ліміту кредитної лінії згідно з Графіком зменшення Ліміту кредитної лінії окремими траншами на підставі письмової Заяви на отримання кредиту Позичальника згідно Додатку 1 до Правил шляхом перерахування з позичкового рахунку на Поточний рахунок Позичальника, відкритий в А Б «УКРГАЗБАНК».
За посиланням позивача, 08.10.2021 року він виконав свої зобов'язання за Договором про приєднання, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними кошами з загальним лімітом кредитної лінії 300000,00 грн., що підтверджується відповідною випискою по рахунку.
У відповідності до п.п. 3.2.1, 3.2.2. Правил - Позичальник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі, в строки, встановлені Договором про приєднання, повернути отриману суму Кредиту.
Своєчасно та в повному обсязі, на умовах і в порядку передбаченому Договором про надання мікрокредиту, сплачувати проценти за користування кредитними коштами та комісії, а також суми передбачених Договором про надання мікрокредиту штрафних санкцій та відшкодовувати будь-які документально підтверджені та обґрунтовані витрати Банку згідно з умовами цих Правил. Відшкодування Банку витрат є базою оподаткування, на яку нараховується податок на додану вартість (ПДВ) у загальновстановленому порядку за ставкою 20% у відповідності до норм чинного податкового законодавства України. При цьому, датою виникнення податкових зобов'язань вважається або дата зарахування коштів від Позичальника на рахунок Банку як оплати відшкодування витрат або дата оформлення документа, що засвідчує факт здійснення витрат Банком. Сума нарахованого ПДВ включається до письмової вимоги Банку про відшкодування витрат.
Ґрунтуючи заявлені позовні вимоги позивачем було зазначено суду, що станом на 15.05.2023 року загальна заборгованість Позичальника перед Банком за Договором становить - 287769,55 грн. складається з заборгованості по кредиту поточної - 150000,00 грн., заборгованості по кредиту простроченої - 79877,83 грн., заборгованості по процентах поточної - 5545,80 грн. та заборгованості по процентах простроченої - 52345,92 грн.
За приписами пункту 3.3.3. Правил - Банк має право відмовитися від надання Позичальнику кредитних коштів за Договором про надання мікрокредиту частково або в повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання Позичальником своїх зобов'язань но Договору про надання мікрокредиту, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісії та штрафні санкції, якщо відбулася та триває хоча б одна з наступних подій: позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню Кредиту (його частини), в тому числі достроковому, та/або сплаті процентів, комісій, штрафних санкцій, передбачених Договором про надання мікрокредиту, пред 'явлення Банком або іншою особою вимоги про дострокове погашення інших кредитів та/або боргових зобов'язань в повному обсязі, наданого(их) на підставі будь-якого іншого кредитного договору, укладеного з Позичальником, подано позов про визнання недійсними у повному обсязі чи в частині та/або неукладеними Договору про надання мікрокредиту, фінансовий стан Позичальника погіршився таким чином, що поставить під сумнів можливість належного виконання ним взятих на себе зобов'язань за Договором про надання мікрокредиту. Моніторинг виникнення цієї події проводиться Банком шляхом аналізу фінансової звітності в строки, передбачені п.п. 3.2.4. Правил, фінансова звітність та інша інформація, що була надана Позичальником Банку, виявилась недійсною та/або не може бути перевірена внаслідок порушень Позичальником правил ведення такої звітності згідно з чинним законодавством України, виявлення Банком фактів використання Позичальником кредитних коштів не за цільовим призначенням, виникли будь-які обставини, або наявна оперативна інформація, які явно свідчать про те, що наданий Позичальникові Кредит не буде повернений своєчасно.
Таким чином, як було зазначено позивачем, у зв'язку із допущенням відповідачем прострочення виконання зобов'язань за Договором про приєднання в частині порушення графіка зменшення Ліміту кредитної лінії та несплати нарахованих процентів за користування кредитними коштами, у позивача виникло право стягнути з відповідача усю наявну заборгованість за Договором у загальному розмірі 287769,55 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.
Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, 08.10.2021 року, шляхом укладання між відповідачем та позивачем Договору №391/2021/МС-02 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «УКРГАЗБАНК» , Позичальник в повному обсязі акцептував Правила надання мікрокредиту в АБ «УКРГАЗБАНК» (оферту, що розміщена на сайті, з якими Позичальник ознайомився, погоджується та зобов'язується виконувати.
Договір №391/2021/МС-02 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «УКРГАЗБАНК» від 08.10.2021 року є договором приєднання.
Судом враховано, що приєднання Клієнта до Правил (акцептування даної публічної пропозиції у відповідності із ст.ст. 633, 634 Цивільного кодексу України) здійснюється шляхом підписання Договору про приєднання до Правил надання мікрокредиту в А Б «УКР ГАЗ БАНК» за встановленою А Б «УКРГАЗБАНК» формою.
Частина 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із змісту п.1 ст.1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Пунктом 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що позивачем було виконано зобов'язання за Договором щодо перерахування кредитних коштів позичальнику в передбаченому договорами розміру, що підтверджується встановленими судом обставинами, проте, в порушення договірних зобов'язань, відповідачем не було виконання належним чином та в повному обсязі зобов'язання за Договором та заборгованість не була сплачена.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання ОСОБА_1 прийнятих на себе договірних зобов'язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення заборгованості по кредиту поточної - 150000,00 грн. та заборгованості по кредиту простроченої - 79877,83 грн., є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.
Також суд вважає промірним стягнення з відповідача заборгованості по процентах поточної - 5545,80 грн. та заборгованості по процентах простроченої - 52345,92 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовної заяви в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 4316,54 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Укргазбанк” - задовольнити повністю.
2.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Укргазбанк” (03087, м.Київ, вул. Єреванська, 1; код ЄДРПОУ 23697280) заборгованість по тілу кредиту поточну у розмірі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп., заборгованість по тілу кредиту прострочену у розмірі 79877 (сімдесят дев'ять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 83 коп., заборгованість по процентах поточна у розмірі 5545 (п'ять тисяч п'ятсот сорок п'ять) грн. 80 коп., заборгованість по процентах прострочена у розмірі 52345 (п'ятдесят дві тисячі триста сорок п'ять) грн. 92 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4316 (чотири тисячі триста шістнадцять) грн. 54 коп.
Повний текст рішення складено 01.11.2023 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко