Рішення від 19.10.2023 по справі 908/1760/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2023 р. Справа № 908/1760/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Міністерства оборони України (м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022),

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІЛ ТРЕЙД" (м. Одеса, код ЄДРПОУ 43388089),

про стягнення 28795078,80 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Добров Ю.І., самопредставництво;

від відповідача - не з'явився.

Обставини справи.

26 травня 2023 року Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІЛ ТРЕЙД" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 28795078,80 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.05.2023 позовні матеріали Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКВІЛ ТРЕЙД” про стягнення 28795078,80 грн передано для розгляду за виключною підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2023 справу № 908/1760/23 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.06.2023 позовну заяву Міністерства оборони України (вх. № 3204/23 від 26.06.2023) залишено без руху. Позивачу, у строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, необхідно було усунути виявлені недоліки позовної заяви, які визначені судом в цій ухвалі суду. Повідомлено Міністерство оборони України, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

11 липня 2023 року до суду від позивача у справі надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Вказану заяву з додатками суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 13.07.2023 прийнято позовну заяву Міністерства оборони України до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1760/23. Справу № 908/1760/23 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 01.08.2023 о 16:00 год.

Ухвалою суду від 01.08.2023 закрито підготовче провадження у справі № 908/1760/23. Постановлено здійснити розгляд справи № 908/1760/23 по суті впродовж розумного строку. Призначено справу до судового розгляду по суті на 28.09.2023 о 14:10 год. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 28.09.2023 о 14:10 год.

28 вересня 2023 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Вказане клопотання прийнято судом до розгляду та залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.09.2023 судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 19.10.2023 о 14:10 год.

Ухвалою суду від 28.09.2023 повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКВІЛ ТРЕЙД", що наступне судове засідання з розгляду справи № 908/1760/23 по суті призначене на 19.10.2023 о 14:10 год.

19 жовтня 2023 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату і повторно зобов'язати позивача направити матеріали позову з додатками відповідачу для ознайомлення на електронну пошту.

Вказане клопотання відповідача прийнято судом до розгляду та залучено до матеріалів справи.

Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки явка представника відповідача у судове засідання 19.10.2023 не була визнана судом обов'язковою, відповідачем також і не надано доказів щодо поважних причин неявки у судове засідання 19.10.2023.

Також щодо посилань відповідача на неотримання копії позовної заяви з додатками на електронну адресу та зобов'язання позивача направити матеріали позову з додатками відповідачу для ознайомлення на електронну пошту, то суд інформує відповідача, що п. 1 ч. 1 ст. 42 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, таким чином відповідач мав можливість ознайомитись з матеріалами справи № 908/1760/23 безпосередньо у приміщенні Господарського суду Одеської області або в підсистемі “Електронний суд” за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (електронного кабінету). Крім того, у відповідача була можливість відповідно до ст. 161 ГПК України викласти свої заперечення проти позову у заявах по суті справи. Суд зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, подання відзиву, тощо.

Додатково суд зазначає, що позивачем 11.07.2023 надано докази направлення позовної заяви з додатками на юридичну адресу відповідача: 65098, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 36, що підтверджується описом вкладення № 0411957118453 (т.1, а.с. 85-86).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Представник відповідача у судове засідання 19.10.2023 не з'явився.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті спору без участі представника відповідача.

Представник позивача у судовому засідання 19.10.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні 19.10.2023 після повернення з нарадчої кімнати судом відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення і повідомлено представнику позивача про орієнтований час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 01 вересня 2022 року між Міністерством оборони України (надалі - замовник або позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕКВІЛ-ТРЕЙД'' (надалі - постачальник або відповідач) був укладений договір № 286/3/22/341 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (надалі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору, предмет договору - Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (штани утеплені польові зимові у кольорі ММ14) (надалі - товар).

Постачальник зобов'язується у 2022 році поставити Замовнику Товар в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому Договорі, а Замовник забезпечити приймання та оплату Товару (п. 1.2. Договору).

Згідно умов п. 1.3. Договору, номенклатура товару, передбаченого до поставки за Договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, терміни виконання Договору, визначаються Специфікацією, зокрема, загальна кількість товару, яку необхідно поставити 100000 шт. на загальну суму 269994000,00 грн, у строк до 31.10.2022 включно.

Ціна цього Договору становить: 269994000,00 (двісті шістдесят дев'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто чотири тисячі) і грн 00 коп у тому числі ПДВ 00 грн 00 коп (платник єдиного податку III група за ставкою 2%) (за загальним фондом) (п. 2.1. Договору).

Відповідно до умов п. 3.2. Договору, розрахунки за фактично поставлений товар проводяться шляхом поетапної оплати замовником поставлених йому партій товарів протягом 10 банківських днів після пред'явлення постачальником рахунку на їх оплату (далі - рахунок).

Постачальник зобов'язаний поставити товар у строки (термін), встановлені Договором (6.3.1. Договору).

Згідно умов п. 7.3.2. Договору, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує пеню в розмир 0,1 відсотка від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної ціни Договору (пункт 2.1).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 (включно) (п.11.1. Договору).

За твердженням позивача, відповідачем було порушено умови Договору в частині строку поставки товару, що підтверджується відповідними актами приймання передачі (т.1, а.с. 15-48).

21 лютого 2023 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 286/1077, в якій позивач просив відповідача сплатити штрафні санкції за порушення строків виконання зобов'язання в розмірі 28795078,73 грн. Відповідач відповіді на претензію не надав, суму штрафних санкцій не сплатив.

Оскільки відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині строку поставки товару, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 9895498,80 грн та суми штрафу у розмірі 18899580,00 грн, що в загальному розмірі становить 28795078,80 грн.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Міністерства оборони України підлягають задоволенню, з наступних підстав.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст. 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Як встановлено судом, відносини між Міністерством оборони України, як замовником, і Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕКВІЛ-ТРЕЙД”, як постачальником, виникли на підставі укладеного між ними Договору № 286/3/22/341 від 01.09.2022.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що згідно зі Специфікацією, наведеною у п. 1.3. Договору, поставці підлягав товар у кількості 100000 шт. на загальну суму 269994000,00 грн, у строк до 31.10.2022 включно.

Проте Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕКВІЛ-ТРЕЙД” було порушено умови Договору в частині строку постачання товару, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі, а саме:

- Акт приймання передачі № 1850 від 11.11.2022 у кількості 267 шт. на суму 720883,98 грн;

- Акт приймання передачі № 1907 від 17.11.2022 у кількості 5434 шт. на суму 14671473,96 грн;

- Акт приймання передачі № 1916 від 18.11.2022 у кількості 7447 шт. на суму 20106453,18 грн;

- Акт приймання передачі № 1999 від 24.11.2022 у кількості 5720 шт. на суму 15443656,80 грн;

- Акт приймання передачі № 2023 від 26.11.2022 у кількості 8272 шт. на суму 22333903,68 грн;

- Акт приймання передачі № 2053 від 28.11.2022 у кількості 5335 шт. на суму 14404179,90 грн;

- Акт приймання передачі № 2054 від 28.11.2022 у кількості 5489 шт. на суму 14819970,66 грн;

- Акт приймання передачі № 2157 від 07.12.2022 у кількості 8140 шт. на суму 21977511,60 грн;

- Акт приймання передачі № 2158 від 07.12.2022 у кількості 7326 шт. на суму 19779760,44 грн;

- Акт приймання передачі № 2194 від 10.12.2022 у кількості 3641 шт. на суму 9830481,54 грн;

- Акт приймання передачі № 2238 від 14.12.2022 у кількості 5357 шт. на суму 14463678,58 грн;

- Акт приймання передачі № 2264 від 15.12.2022 у кількості 5940 шт. на суму 16037643,60 грн;

- Акт приймання передачі № 2286 від 19.12.2022 у кількості 8140 шт. на суму 21977511,60 грн;

- Акт приймання передачі № 2289 від 19.12.2022 у кількості 4785 шт. на суму 12919212,90 грн;

- Акт приймання передачі № 2326 від 21.12.2022 у кількості 6703 шт. на суму 18097697,82 грн;

- Акт приймання передачі № 2383 від 27.12.2022 у кількості 6061 шт. на суму 16364336,34 грн;

- Акт приймання передачі № 2390 від 27.12.2022 у кількості 5943 шт. на суму 16045743,42 грн.

Отже, дослідивши обставини справи, судом встановлений факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору № 286/3/22/341 від 07.09.2022, на підставі Специфікації, яка наведена у п. 1.3. Договору, щодо своєчасної поставки обумовленого товару позивачу.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно умов п.7.3.2. Договору, за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує пеню в розмир 0,1 відсотка від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної ціни Договору (пункт 2.1. ).

Позивачем на підставі п. 7.3.2. Договору було здійснено нарахування пені за порушення строків виконання зобов'язання, яка становить 9895498,80 грн, а також нараховано штрафу у розмірі 18899580,00 грн (т.1, а.с. 6-7).

Перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є арифметично правильним та обґрунтованим.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми пені у розмірі 9895498,80 грн та суми штрафу у розмірі 18899580,00 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Куруючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІЛ ТРЕЙД" (65098, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 36; код ЄДРПОУ 43388089) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022) суму штрафних санкцій у розмірі 28795078,80 грн, з яких: сума пені у розмірі 9895498,80 грн та сума штрафу у розмірі 18899580,00.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІЛ ТРЕЙД" (65098, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 36; код ЄДРПОУ 43388089) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 431926,18 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 31 жовтня 2023 р.

Суддя Нікітенко С.В.

Попередній документ
114578464
Наступний документ
114578466
Інформація про рішення:
№ рішення: 114578465
№ справи: 908/1760/23
Дата рішення: 19.10.2023
Дата публікації: 02.11.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено за підсудністю (30.05.2023)
Дата надходження: 26.05.2023
Розклад засідань:
01.08.2023 16:00 Господарський суд Одеської області
28.09.2023 14:10 Господарський суд Одеської області
19.10.2023 14:10 Господарський суд Одеської області
Учасники справи:
суддя-доповідач:
НІКІТЕНКО С В
НІКІТЕНКО С В
ЯРЕШКО О В