Рішення від 17.10.2023 по справі 910/9569/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.10.2023Справа № 910/9569/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пераспера»

до 1) ОСОБА_1

2) Міністерства юстиції України

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерінвестстрой"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталія Вікторівна

про витребування з володіння частки в статутному капіталі, скасування наказу, зобов'язання вчинити дії

за участю представників:

від позивача: Бобруйко Г.В., Балійчук Л.І.

від відповідача-1: Завойко Д.І.

від відповідача-2: Барановська А.М.

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пераспера» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 та Міністерства юстиції України, в якому просило:

- стягнути (витребувати з володіння) з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженої відповідальністю «Пераспера» частку в статутному капіталі Товариства з обмеженої відповідальністю «Інтерінвестстрой» у розмірі 100%, що складає 6 534 142,00 грн. (шість мільйонів п'ятсот тридцять чотири тисячі сто сорок дві гривні);

- визнати протиправним та скасувати наказ Мін'юсту №1706/5 від 08.05.2023 «Про задоволення скарги», виданий на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів держаної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 24.04.2023;

- зобов'язати Міністерство юстиції України відновити записи стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестстрой», в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: запис №1000711070009023762, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи та запис №1000711070010023762, Зміна видів економічної діяльності юридичної особи. Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридичної особи. Зміни до установчих документів, які не пов'язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталею Вікторівною.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що наказ Міністерства юстиції України №1706/5 від 08.05.2023 «Про задоволення скарги» прийнятий з порушенням Порядку розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Процесуальні дії у справі

Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.06.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі №910/9569/23 на 04.07.2023, залучив до участі у справі третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестстрой» та третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталію Вікторівну.

04.07.2023 через канцелярію суду від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

04.07.2023 через канцелярію суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 04.07.2023 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 19.07.2023.

10.07.2023 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

14.07.2023 через канцелярію суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

14.07.2023 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 19.07.2023 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 30.08.2023.

01.08.2023 через канцелярію суду від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

11.08.2023 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення.

У підготовчому засіданні 30.08.2023, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/9569/23 до судового розгляду по суті на 19.09.2023, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

14.09.2023 через канцелярію суду від третьої особи-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі третьої особи.

14.09.2023 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.

19.09.2023 через канцелярію суду від відповідача-1 надійшло клопотання про повернення на стадію підготовчого засідання для надання додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 19.09.2023 представник відповідача-1 підтримав клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення щодо клопотання відповідача-1, в яких заперечив проти задоволення клопотання відповідача-1.

Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Статтею ст. 177 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання та строк підготовчого провадження.

Згідно приписів статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

За змістом статті 182 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підготовче засідання проводиться з повідомленням учасників справи, а також наведено дії, які здійснює суд у підготовчому засіданні з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Заявлене відповідачем-1 клопотання не містить належних обґрунтувань щодо вчинення певних процесуальних дій.

У судовому засіданні 19.09.2023, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, враховуючи основні засади господарського судочинства, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відповідачем-1 клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, у зв'язку із чим, відмовив у задоволенні вказаного клопотання.

Поряд з тим, у судовому засіданні 19.09.2023, враховуючи приписи ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд долучив до матеріалів справи надані відповідачем-1 докази по справі та оголосив про відкладення розгляду справи по суті на 10.10.2023.

10.10.2023 через канцелярію суду від відповідача-2 надійшли заперечення на клопотання про стягнення судових витрат.

Представники третіх осіб у судове засідання 10.10.2023 не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надали, про дату та час розгляду справи по суті повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засіданні 10.10.2023 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні надав пояснення по суті своїх заперечень, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні надав пояснення по суті своїх заперечень, просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 10.10.2023 суд оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 17.10.2023.

Представники третіх осіб у судове засідання 17.10.2023 не з'явились, про дату та час розгляду справи по суті повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 17.10.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Міністерством юстиції України неправомірно прийнято наказ №1706/5 від 08.05.2023 «Про задоволення скарги», що призвело до позбавлення позивача права власності на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестстрой», придбану позивачем у законний спосіб на підставі договору про передачу частки в статутному капіталі від 30.01.2023 та акту приймання-передачі частки, які є чинними та не визнавались судом недійсним.

Позивач вважає, що Міністерство юстиції України при розгляді поданої відповідачем-1 скарги вийшов за межі її вимог та шляхом обрання власних аргументів, які не відповідають дійсності, на підтвердження наявності недоліків при вчиненні державним реєстратором реєстраційних дій, скасував реєстраційні дії, що призвело до відновлення корпоративних прав ОСОБА_1 , позбавивши при цьому безпідставно права власності позивача на корпоративні права у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестстрой».

Також, позивач зазначив, що відповідачем-1 не було додано до скарги документів, що підтверджують факт порушення його прав у результаті прийняття рішення державним реєстратором, а сам факт порушення своїх прав скаржник належним чином не підтвердив, зазначив у скарзі неправдиві відомості, вказав, що реєстраційні дії проведені на підставі довіреності, яка не подавалась державному реєстратору, за таких обставин Міністерство юстиції України повинно було відмовити скаржнику в задоволенні скарги.

Позивач посилається на те, що виконавче провадження НОМЕР_3 не має відношення до відповідача-1 ОСОБА_1 , так як відкрито відносно іншої особи - ОСОБА_1 .

З урахуванням наведеного, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Мін'юсту №1706/5 від 08.05.2023 «Про задоволення скарги», виданий на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів держаної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 24.04.2023.

Позивач також вважає, що оскільки його право порушене тим, що право власності зареєстроване за іншою особою відповідачем-1, а тому належним способом захисту буде позовна вимога про стягнення (витребування) частки в статутному капіталі з відповідача-1.

Позивач заперечив твердження відповідача-1, викладені у відповіді на відзив відповідача-1 посилаючись, зокрема, на те, що Міністерство юстиції України робив пошук інформації щодо ОСОБА_1 у реєстрі боржників лише за реквізитами: прізвище та ім'я скаржника ( ОСОБА_2 ) при наявності інших даних відповідача-1, що є порушенням вимог Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5, та видав інформацію щодо іншої особи як таку, що стосується ОСОБА_1 .

У відповіді на відзив відповідача-2 позивач посилався на наступні обставини:

- третьою особою-2 приватним нотаріусом Пахниць Н.В. відповідно до абз. 3 ч. 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» перевірено відсутність ОСОБА_1 як власника частки у статутному капіталі Товариства в Єдиному реєстрі боржників, що підтверджуються Інформацією з Єдиного реєстру боржників від 03.02.2023, з якої вбачається, що третя особа-2 при наявності в неї даних про прізвище, ім'я та по-батькові власника частки, здійснювала пошук через веб-сайт Єдиного реєстру за всіма наявними в неї реквізитами;

- відповідачем-1 не було додано до скарги документів, що підтверджують факт порушення його прав у результаті прийняття рішення державним реєстратором, а сам факт порушення своїх прав скаржник належним чином не підтвердив, зазначив у скарзі неправдиві відомості, вказав, що реєстраційні дії проведені на підставі довіреності, яка не подавалась державному реєстратору;

- спірні правовідносини у даній справі зумовлені існуючим спором між позивачем та відповідачем-1 щодо права власності на частку ТОВ «Інтерінвестстрой», тобто є похідними від існуючого спору, що виник з корпоративних відносин, майновим інтересом позивача на частку в статутному капіталі товариства, а відтак даний спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Позиція відповідача-1

У відзиві на позов відповідач-1 заперечуючи позовні вимоги посилався на те, що на дату вчинення приватним нотаріусом Пахниць Н.В. оскаржуваної реєстраційної дії від 02.02.2023, відносно ОСОБА_1 було відкрито 23.11.2017 виконавче провадження № НОМЕР_2, у зв'язку з чим відомості про нього містились у Єдиному реєстрі боржників. За доводами відповідача-1, приватний нотаріус Пахниць Н.В. повинна була, відмовити заявнику в проведенні державної реєстрації змін до відомостей ЄДР.

Відповідач-1 вважає, що наказ Міністерства юстиції України від 08.05.2023 за № 1706/5 в повній мірі відповідає законодавству в сфері державної реєстрації, а позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, враховуючи, що відчуження корпоративних прав на користь ТОВ «Інтерінвестстрой» відповідно до умов договору про передачу частки у статутному капіталі Товариства від 03.02.2023, відбулось на безоплатній основі, тому відсутні порушення корпоративних прав позивача.

Позиція відповідача-2

У відзиві на позов Міністерство юстиції України заперечило позовні вимоги, просило у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, оскільки позовна заява є необґрунтованою та безпідставною.

Відповідач-2 заперечуючи позовні вимоги посилався на те, що Колегією встановлено, що приватним нотаріусом не перевірено факт внесення до Єдиного реєстру боржників відомостей про відчужувача, чим порушено вимоги п. 3-1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», оскільки на момент подання документів для проведення оскаржуваної реєстраційної дії від 02.02.2023, ОСОБА_1 , 23.11.2017 був внесений до Єдиного реєстру боржників у рамках виконавчого провадження НОМЕР_3.

Міністерство юстиції України вважає, що оскільки реєстраційна дія від 02.02.2023 №1000711070009023762 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» є протиправною та не відповідає вимогам законодавства вона підлягає скасуванню, а наступна реєстраційна дія від 03.02.2023 № 1000711070010023762 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», є такою, що вчинена за наслідками її проведення та також підлягає скасуванню як наслідкова, оскільки у результаті її проведення в ЄДР на підставі, зокрема, рішення єдиного учасника Товариства - Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРАСПЕРА» від 01.02.2023 за № 1, було змінено керівника, відомості про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), вид економічної діяльності, редакцію статуту та місцезнаходження Товариства.

Також відповідач-2 посилався на частину 4 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», згідно якої долучення до скарги документів, що підтверджують порушення прав скаржника не носить обов'язковий характер.

Крім того, у відзиві на позов відповідач-2 просив закрити провадження в частині пунктів 3, 5 резолютивної частини оскаржуваного наказу, оскільки винесені внаслідок реалізації Мін'юстом своїх владно-управлінських функцій у сфері нагляду та контролю за законністю рішень, дій та бездіяльності державних реєстраторів, які делеговані Міністерству юстиції України державою.

Позиція третьої особи-1

Третя особа-1 письмових пояснень у порядку ст.168 ГПК України щодо позову або відзиву не надала.

Позиція третьої особи-2

Третя особа-2 письмових пояснень у порядку ст.168 ГПК України щодо позову або відзиву не надала.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

30.01.2023 між ОСОБА_1 (надалі - відповідач-1, відчужувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пераспера» (надалі - позивач, набувач) укладено договір про передачу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестстрой» (надалі - договір), відповідно до якого відчужувач зобов'язується в день підписання цього договору безоплатно передати набувачу у власність свою частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестстрой» (надалі - третя особа-1), код ЄДРПОУ 35442447, місцезнаходження: Україна, 04136, місто Київ, вулиця Маршала Гречко, будинок 1 Д, у розмірі 6 534 142,00 грн (надалі за текстом -«Майно»), що становить 100% статутного капіталу вішаного вказаного Товариства, а набувач зобов'язується прийняти у власність таку частку у статутному капіталі вказаного Товариства, та внаслідок цього набути права та обов'язки учасника (засновника) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестстрой», із часткою у 100% статутного капіталу вказаного Товариства (п. 1.1. договору).

Даний договір є безоплатним та у сторін не виникає грошових зобов'язань згідно даного договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору передача майна згідно даного договору здійснюється в момент підписання даного договору, про що сторонами складається акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестстрой».

Згідно п. 3.2. договору з моменту підписання акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестстрой» зобов'язання сторін зазначені у п. 1.1. даного договору вважаються повністю виконаними та майно, зазначене у п.1.1. даного договору, вважається переданим відчужувачем набувачу, та прийнятим набувачем від відчужувача відповідно.

Пунктом 4.1. договору визначено, що за наслідками укладання даного договору та виконання передбачених ним зобов'язань, до набувача переходить право власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестстрой» (код ЄДРПОУ 35442447) у розмірі 6 534142,00 грн, що становить 100% статутного капіталу вказаного Товариства, у зв'язку із чим виникають наступні наслідки:

- всі права і обов'язки відчужувані як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестстрой» вважаються такими, що передані набувачу в повному обсязі;

- відчужувач втрачає усі права та обов'язки, які виникали у нього внаслідок належності йому частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестстрой», учаснику (власнику) вказаного Товариства;

- набувач отримує усі права та обов'язки як учасника (власника) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестстрой» у зв'язку із набуттям частки у статутному капіталі вказаного Товариства згідно умов даного договору.

За змістом п. 4.2. договору внаслідок виконання зобов'язань згідно даного договору виникають правові підстави для внесення змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестстрой» та для звернення до суб'єктів державної реєстрації органів державної влади з метою внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо вказаного Товариства.

Даний договір вважається укладеним та діє з моменту його підписання сторонами до повного виконання зобов'язань. Одностороння відмова від договору не допускається (п. 5.1. договору).

На виконання договору про передачу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю, 30.01.2023 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пераспера» складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестстрой», акт приймання-передачі документів та печатки Товариства.

Рішенням № 1 Єдиного учасника Товариства з обмеженої відповідальністю «Інтерінвестстрой» про затвердження змін, що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.02.2023 вирішено звільнити з посади директора ОСОБА_1 ; призначити на посаду директора Бобруйко Ганну Володимирівну ; змінити місцезнаходження ТОВ «Інтерінвестстрой»; виключити із переліку видів діяльності ТОВ «Інтерінвестстрой» види діяльності 86.10, 86.21, 86.22, 86.90, 93.13, 47.73, 55.10, 56.10; включити до переліку видів діяльності 68.10, 68.20, 68.32; затвердити нову редакцію статуту; ТОВ «Інтерінвестстрой».

01.02.2023 директор ТОВ «Інтерінвестстрой» Бобруйко Г.В. звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталії Вікторівни (надалі - третя оосба-2) із заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, разом з документами для проведення державної реєстрації «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу»: договір про передачу частки у статутному капіталі ТОВ від 30.01.2023, акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ від 30.01.2023, довіреність ОСОБА_1 від 12.01.2023, згода дружини відповідача-1 від 12.01.2023 та довіреність ТОВ «Пераспера» від 13.01.2023 видана ОСОБА_4 на представництво інтересів ТОВ «Інтерінвестстрой», що підтверджується описом документів.

02.02.2023 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталією Вікторівною проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «Інтерінвестстрой» №1000711070009023762 щодо зміни-складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (Учасників) юридичної особи.

02.02.2023 директор ТОВ «Інтерінвестстрой» Бобруйко Г.В. звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталії Вікторівни із заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, разом з документами для проведення державної реєстрації «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу»: опис структури власності; рішення №1 єдиного учасника ТОВ «Інтерінвестстрой» від 01.02.2023; статут ТОВ «Інтерінвестстрой» в новій редакції та нотаруально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, що підтверджується описом документів.

03.02.2023 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталією Вікторівною проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «Інтерінвестстрой» №1000711070010023762 щодо зміни видів економічної діяльності юридичної особи, зміни кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміни відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміни місцезнаходження юридичної особи, зміни до установчих документів, які не пов'язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

03.04.2023 до Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_1 від 02.04.2023, зареєстрована за № СК-1182-23 (надалі - скарга), на реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 02.02.2023 № 1000711070009023762 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 03.02.2023 № 1000711070010023762 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталею Вікторівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестстрой».

17.04.2023 до Міністерства юстиції України надійшли від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пахниць Н.В. письмові пояснення по суті скарги ОСОБА_1 , в яких вона вказала, що довіреність від імені ОСОБА_1 від 13.12.2022, зареєстрована в реєстрі від 13.12.2022, описана в скарзі, приватному нотаріусу для проведення реєстраційної дії №1000711070009023762 не подавалась, а для проведення реєстраційної дії заявником була надана довіреність, видана в Республіці Вірменія, місто Єреван 12.01.2023 від імені ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_6 , засвідчена нотаріусом території Єреван РВ Атомом Григоровичем Айрапетяном 12.01.2023 за реєстровим номером №378, код нотаріального акту: 545-20230112-79-6588180, перевірка дійсності довіреності, сформовано приватним нотаріусом через веб-портал нотаріальної палати Республіки Вірменія 01.02.2023.

17.04.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Пераспера» подано до Міністерства юстиції України пояснення, в яких Товариство звертало увагу, що нотаріусом вчинялись дії, не пов'язані із здійсненням представництва ОСОБА_7 .

За результатами розгляду скарги та на підставі Висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 24.04.2023 прийнято наказ Міністерства юстиції України №1706/5 від 08.05.2023 «Про задоволення скарги», яким:

1. Скарга ОСОБА_1 від 02.04.2023 року задоволено;

2. Скасовані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 02.02.2023 №1000711070009023762 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 03.02.2023 №1000711070010023762 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталею Вікторівною щодо ТОВ «Інтерінвестстрой»;

3. Тимчасово блоковано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Пахниць Н.В. доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 1 (один) місяць;

4. Виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству;

5. Виконання пункту 3 наказу покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України прийнятий з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, оскільки відповідач-1 звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою, оскільки вважав, що документи, подані для проведення реєстраційних дій, а саме довіреність від 13.12.2022, видана ОСОБА_7 , не були перевірені третьою особою-2 на їх достовірність та обсяг повноважень осіб, які їх підписували. Однак, до своєї скарги на підтвердження своїх доводів відповідач-1 не надав жодного документу.

За доводами позивача, недотримання особою, яка подає скаргу, передбачених законом вимог щодо її оформлення, неподання доказів порушення внаслідок прийняття державним реєстратором рішень її прав, є безумовною підставою для відмови у її задоволенні.

Позивач зазначає, що відповідачем-1 не було додано до скарги документів, що підтверджують факт порушення його прав у результаті прийняття рішення державним реєстратором, а сам факт порушення своїх прав скаржник належним чином не підтвердив, зазначив у скарзі неправдиві відомості, вказав, що реєстраційні дії проведені на підставі довіреності, яка взагалі не подавалась державному реєстратору.

Також, позивач вказував на те, що при прийнятті Міністерством юстиції України оскаржуваного наказу підставою для скасування реєстраційних дій є те, що приватний нотаріус провела реєстраційну дію щодо відчуження частки учасника ОСОБА_1 , відомості про якого внесено до Єдиного реєстру боржників, що заборонено Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Однак, позивач стверджує, що зазначене не відповідає дійсності, оскільки відповідно до абз.3 ч. 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» третьою особою-2 перевірено відсутність ОСОБА_1 як власника частки в Єдиному реєстрі боржників, на підтвердження чого позивач надав Інформацію з Єдиного реєстру боржників від 01.02.2023.

Позивач вважає наказ Міністерства юстиції України №1706/5 від 08.05.2023 «Про задоволення скарги» є протиправним та такими, що підлягає скасуванню, а тому позивач звернувся до суду із позовом про визнання протиправним та скасування наказу Мін'юсту №1706/5 від 08.05.2023 «Про задоволення скарги», виданий на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів держаної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 24.04.2023.

Також позивач посилався на те, що оскільки його право порушене тим, що право власності зареєстроване за іншою особою відповідачем-1, належним способом захисту є позовна вимога про стягнення (витребування) частки в статутному капіталі з відповідача-1.

Позивач з метою відновлення своїх порушених прав звернувся також до суду із похідною позовною вимогою про зобов'язання Міністерства юстиції України відновити записи стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестстрой» записи №1000711070009023762 від 02.02.2023 та №1000711070009023762 від 03.02.2023.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи (ч.1 та ч. 2 ст. 96-1 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 177, 190 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага. Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Отже, корпоративні права є самостійним об'єктом цивільних прав, які охоплюються наведеним у ст. 190 ЦК України поняттям майно, визначеним індивідуальними ознаками, які можуть бути об'єктом права власності.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пераспера» вважає себе законним власником майна (корпоративних прав) корпоративної частки у статутному капіталі ТОВ «Інтерінвестстрой» розміром 100 %, що становить 6 534 142,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом права власності, визначеного у статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільним кодексом Украйни передбачено правові засади захисту права власності.

За приписами частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, корпоративні права на частку у статутному капіталі ТОВ «Інтерінвестстрой» розміром 100 % були набуті позивачем на підставі договору про передачу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю від 30.01.2023, який укладено між ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого на підставі довіреності, посвідченої Айрапетяном Атомом Григоровичем, нотаріусом нотаріальної території Єреван Республіки Вірменія 12.01.2023 за реєстровим №378, код нотаріального акту 545- 20230112-79-6588180, діяла представник гр. Бобруйко Ганна Володимирівна та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пераспера», в інтересах якого на підставі довіреності, посвідченої Пахниць Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 30.01.2023 за реєстровим №88 діяла представник ОСОБА_4 .

Відповідно до довіреності, нотаріально засвідчений переклад якої міститься в матеріалах справи, посвідченої Айрапетяном Атомом Григоровичем, нотаріусом нотаріальної території Єреван Республіки Вірменія 12.01.2023 за реєстровим №378, код нотаріального акту 545-20230112-79-6588180, ОСОБА_1 уповноважив Бобруйко Ганну Володимирівну бути його представником та представляти його інтереси як учасника ТОВ «Інтерінвестстрой» без винятку в усіх органах державної влади та управління, органах місцевого самоврядування, інших установах, підприємствах та організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форми власності та галузевої належності, будь-яких банках, банківських та фінансових установах, нотаріальних органах, перед державними реєстраторами та інших компетентних органах, уповноваження яких містить реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в виконавчих комітетах районних, міських та обласних рад, перед фізичними та юридичними особами, в тому числі - Зборах учасників юридичної особи, з усіма правами, які надані законом учаснику юридичної особи, з правом розпорядження, у тому числі з правом відчуження будь-яким не забороненим чинним законодавством України способом належних йому часток у статутному капіталі юридичних осіб на будь-яких умовах на власний розсуд. Для чого надано представнику право від його імені подавати необхідні заяви, заяви про вихід зі складу учасників юридичної особи, заяви про належність йому майна за правом особистої власності, заяви про його сімейний стан, акти прийому-передачі належних йому часток, документи та довідки; укладати та підписувати договори поступок часток у статутному капіталі, договори купівлі- продажу належних йому часток у статутному капіталі юридичних осіб, попередні договори до цих договорів, визначаючи їх умови, ціну та порядок розрахунків на свій розсуд, вносити зміни до цих договорів, отримувати та оплачувати за зазначеними договорами будь-які грошові суми; підписуватись від його імені на будь-яких документах, які оформлюються та/або видаються у зв'язку з виконанням цієї довіреності, в тому числі підписувати акти прийому-передачі належних йому часток у статутному капіталі юридичних осіб; отримувати будь-які довідки та документи; брати участь в обговоренні питань, що належать до компетенції зборів учасників; голосувати від його імені; підписувати від його імені установчі документи та додаткові угоди, в тому числі статути юридичних осіб, протоколи та інші необхідні документи юридичної особи, брати участь в управлінні справами юридичних осіб, вчиняти інші права, надані законом учаснику юридичної особи та виконувати всі інші юридично значущі дії, пов'язані з цією довіреності та в межах наданих повноважень.

Довіреність видана терміном на три роки, з правом передоручення.

На момент укладення договору про передачу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю від 30.01.2023, довіреність видана від 20.01.2023 на ім'я Бобруйко Ганни Володимирівни була чинною.

Також в матеріалах справи наявна згода дружини відповідача-1 ОСОБА_7 , нотаріально засвідчений переклад якої міститься в матеріалах справи, яка засвідчена Айрапетяном Атомом Григоровичем, нотаріусом нотаріальної території Єреван Республіки Вірменія 12.01.2023 за реєстровим №375, код нотаріального акту 545-20230112-88-6588154, згідно якої ОСОБА_7 надала згоду, щоб її чоловік ОСОБА_1 за будь-якою ціною та умовами на власний розсуд відчужив (продав, подарував, обміняв), заклав (іпотека) та укладав договори купівлі-продажу, дарування, обміну, застави, договори переуступки, продажу корпоративних прав та інших правочинів, які передбачають відчуженім часток у статутному капіталі ТОВ «Інтерінвестстрой».

Станом на час розгляду справи в матеріалах справи відсутні докази оскарження в судовому порядку договору про передачу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю від 30.01.2023 чи визнання такого договору недійсним.

Отже, вказаними реєстраційними діями внесено відомості щодо нового власника корпоративних прав ТОВ «Інтерінвестстрой» у розмірі 100% статутного капіталу - ТОВ «Пераспера».

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців (ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Державна реєстрація базується на таких основних принципах, зокрема 1) обов'язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; 2) публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення; 7) об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; 8) внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону (пункти 1, 2, 7, 8 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Як встановлено судом, наказом Міністерства юстиції України №1706/5 від 08.05.2023 «Про задоволення скарги», скаргу ОСОБА_1 від 02.04.2023 задоволено; скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 02.02.2023 №1000711070009023762 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 03.02.2023 №1000711070010023762 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталею Вікторівною щодо ТОВ «Інтерінвестстрой», тимчасово блоковано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Пахниць Н.В. доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 1 (один) місяць, виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству; виконання пункту 3 наказу покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Підставою для прийняття вказаного наказу став висновок Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 24.04.2023 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 02.04.2023, зареєстрована за № СК-1182-23.

Таким чином, оскільки скасування Міністерством юстиції України реєстраційних дій від 02.02.2023 №1000711070009023762 та від 03.02.2023 №1000711070010023762 спричинило зміни відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з якими відбулось відновлення корпоративних прав ТОВ «Інтерінвестстрой» у розмірі 100% статутного капіталу ОСОБА_1 , таке скасування вплинуло на права та інтереси, а саме право власності на частку в статутному капіталі позивача у даній справі - ТОВ «Пераспера».

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації передбачено статтею 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», згідно з частиною першою якої рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.

Згідно з ч. 4 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у редакції станом на час подання скарги) скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації подається у письмовій формі та має містити відомості про прізвище, ім'я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронної пошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги. Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку, передбаченому абзацом другим частини третьої цієї статті, - більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав. Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації має бути підписана скаржником. Така скарга може бути подана в електронній формі, за умови підписання її скаржником з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри. До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації можуть бути додані документи (їх копії), що підтверджують порушення прав скаржника.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, що подана особою, яка не має на це повноважень, або не містить відомостей про прізвище, ім'я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, дати, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав (якщо зазначення такої дати є обов'язковим), повертається скаржнику на підставі мотивованого рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу не пізніш як через 15 днів з дня її надходження (абзац 5 ч. 4 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у редакції станом на час подання скарги).

У відповідності до ч. 6 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу: про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації); про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації); про залишення скарги без розгляду по суті.

З аналізу наведених положень Закону вбачається, що не будь-які дії державного реєстратора можуть бути оскаржені, а лише ті дії, якими порушено права особи, яка звертається з такою скаргою. Відсутність порушеного права є підставою для залишення скарги без розгляду по суті.

Відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" прийнято Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (надалі - Порядок №1128), який визначає процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).

Пунктом 2 Порядку №1128 передбачено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін'юстом. Склад колегій затверджується Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.

З урахуванням наведеного, до повноважень Колегії належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в реєстрах.

Згідно із п. 8 Порядку №1128 у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін'юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, що оскаржуються.

Відповідно до п. 14 Порядку №1128 за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Рішення, дії або бездіяльність Мін'юсту можуть бути оскаржені до суду (п.17 Порядку №1128).

За умовами п. 9 Порядку під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Таким чином, підставою для звернення до Міністерства юстиції України є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Судом встановлено, що в обґрунтування скарги, поданої до Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 посилався на те, що 13.12.2022 останній оформив довіреність, яка посвідчена нотаріусом нотаріальної території Єреван Республіки Вірменія Айраметяном А.Г. за реєстровим №30147, відповідно до якої уповноважив громадянку України ОСОБА_7 на представництво його інтересів, зокрема ТОВ «Інтерінвестстрой».

Так, зі змісту скарги вбачається, що відповідач-1 просив скасувати реєстраційні дії, оскільки з дати оформлення довіреності (13.12.2022) до дати вчинення оскаржуваних реєстраційних дій (02.02.2023, 03.02.2023) минуло більше одного місяця та відповідно до вказаного положення Постанови КМУ №164, нотаріус станом на дату вчинення реєстраційної дії повинен був отримати від довірителя відповідну заяву про підтвердження дії довіреності. Скаржник посилався на те, що приватним нотаріусом були прийняті документи та вчинені реєстраційні дії на підставі довіреності від 13.12.2022 з пропуском строку її дії.

Отже, в обґрунтування обставин, якими порушено право скаржника та як на підставі для задоволення скарги ОСОБА_1 посилався на довіреність від 13.12.2022, яка посвідчена нотаріусом нотаріальної території Єреван Республіки Вірменія Айраметяном А.Г. за реєстровим №30147, видана на ОСОБА_7 .

Під час проведення перевірки на предмет дотримання законодавства приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пахниць Н.В. при вчиненні оскаржених реєстраційних дій, відповідач-2 мав встановити перелік документів, на підставі яких вчинено реєстраційні дії, його достатність та відповідність на момент її проведення, та чи було прийнято рішення приватним нотаріусом з порушенням або дотриманням вимог закону.

Водночас, як встановлено судом вище договір про передачу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю від 30.01.2023, а також акт приймання-передачі частки в статурному капіталі ТОВ від 30.01.2023, укладено ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діяла Бобруйко Ганна Володимирівна , на підставі довіреності, посвідченої Айрапетяном Атомом Григоровичем, нотаріусом нотаріальної території Єреван Республіки Вірменія 12.01.2023 за реєстровим №378, код нотаріального акту 545-20230112-79-6588180.

Стаття 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлює вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації.

Відповідно до п. п. 1, 2, 7, 8, 10, 14 ч. 4 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п'ятою цієї статті, подаються такі документи: заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, в якій також може зазначатися прохання про реєстрацію такої особи платником податку на додану вартість та/або про обрання спрощеної системи оподаткування, та/або про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв'язку з юридичною особою; документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону; установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи; у разі державної реєстрації змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи - структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;

Для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; документ про сплату адміністративного збору; один із таких відповідних документів: акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства (ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Поряд з тим, суд відзначає, що підставою для вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пахниць Н.В. оскаржуваних реєстраційних дій були подані директором ТОВ Пераспера» заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу та документи, зокрема договір про передачу частки у статутному капіталі ТОВ від 30.01.2023, акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ від 30.01.2023, довіреність ОСОБА_1 від 12.01.2023, згода дружини ОСОБА_1 від 12.01.2023, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, для вчинення спірних реєстраційних дій, приватному нотаріусу були подані всі необхідні документи, передбачені ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Станом на час розгляду скарги договір про передачу частки у статутному капіталі ТОВ від 30.01.2023, акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ від 30.01.2023, довіреність ОСОБА_1 від 12.01.2023, були чинними, у судовому порядку не оскаржені та недійсними не визнавались.

Отже, ОСОБА_1 мотивуючи скаргу, подану до Міністерства юстиції України, посилався на відомості, які не відповідають дійсності, зокрема на реєстраційні дії, які були проведені на підставі довіреності від 13.12.2022, яка при цьому не була додана до скарги в якості додатку. Таким чином, скарга відповідача-1 містила недостовірну інформацію щодо порушення прав ОСОБА_1 як учасника ТОВ «Інтерінвестстрой».

Судом також враховано, що 17.04.2023 до Міністерства юстиції України приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пахниць Н.В. надано письмові пояснення по суті скарги ОСОБА_1 , в яких приватний нотаріус повідомляла про зазначені вище обставини, зокрема довіреність від імені ОСОБА_1 від 13.12.2022, зареєстрована в реєстрі від 13.12.2022, не подавалась, а для проведення реєстраційної дії заявником була надана довіреність, видана в Республіці Вірменія, місто Єреван 12.01.2023 від імені ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_6 , засвідчена нотаріусом території Єреван РВ Атомом Григоровичем Айрапетяном 12.01.2023 за реєстровим номером №378, код нотаріального акту: 545-20230112-79-6588180.

Проте, як підтверджується матеріалами справи, Колегія Мін'юсту не здійснила перевірки підстав вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пахниць Н.В. реєстраційних дій від 02.02.2023 №1000711070009023762 та від 03.02.2023 №1000711070010023762 та не вирішила питання щодо законності підстав прийнятого рішення, з урахування обставин, які повідомив приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пахниць Н.В.

Висновок Колегії Мін'юсту від 24.04.2023 містить лише посилання на необхідність скасування реєстраційних дій, вчинених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пахниць Н.В., оскільки приватний реєстратор не перевірив факт внесення в Єдиний реєстр боржників відомостей про відчуважача.

Отже, як вбачається з висновку Колегії Мін'юсту при прийнятті рішення про скасування реєстраційних дій було надано оцінку законності оскаржуваних дій, виключно з підстави дотримання п. 3-1 ч. 1 ст. 28 "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо перевірки інформації внесення в Єдиний реєстр боржників відомостей про відчуважача.

Частиною 1 статті 28 "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено підстави для відмови у державній реєстрації, зокрема заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи в результаті відчуження її таким засновником (учасником), подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників (крім випадку, якщо таким засновником (учасником) є державний орган, орган місцевого самоврядування).

У поясненнях, які подані третьою особою-2 до Мін'юсту приватний нотаріус зазначив, що ним перевірено відсутність ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі боржників.

У матеріалах справи наявна Інформація з Єдиного реєстру боржників, з якої вбачається, що дата та час пошуку відбулось 01.02.2023, інформація стосовно фізичної особи ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі боржників відсутня.

Відповідно до змісту висновку Колегії Мін'юсту на момент подання приватному нотаріусу документів, для проведення оскаржуваної реєстраційної дії, щодо ОСОБА_1 було відкрите 23.11.2017 виконавче провадження НОМЕР_3.

При цьому, посилання у скарзі ОСОБА_1 на відкрите виконавче провадження НОМЕР_3 відносно останнього відсутнє.

Судом встановлено, що 07.11.2017 до Єдиного реєстру боржників було внесено відомості про ОСОБА_1 як боржника у рамках виконавчого провадження № 550092734.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.03.2017 у справі №761/24062/16-к накладено на свідка ОСОБА_1 , грошове стягнення у один розмір прожиткового мінімуму, що становить 1 600,00 грн.

07.11.2017 старшим державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бабенко Ольгою Олександрівною відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 з виконання ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 07.03.2017 у справі №761/24062/16-к щодо стягнення з відповідача-1 на користь держави 1 600,00 грн.

Так, дослідивши докази у справі судом встановлено, що державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 допущено помилку у по-батькові боржника та вказано, що боржником є особа - ОСОБА_1 .

Згідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження", Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Єдиний реєстр боржників містить відомості, зокрема прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження боржника - фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника - юридичної особи (п. 1 ч. 6 ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження").

Отже, на момент подання до приватного нотаріуса заяви про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, до Єдиного реєстру боржників за виконавчим провадженням НОМЕР_3 було внесено інформацію про прізвище, ім'я, по батькові боржника, а саме: ОСОБА_1 .

У своїх запереченнях Міністерство юстиції України зазначило, що на момент подання документів для проведення оскаржуваної реєстраційної дії від 02.02.2023, ОСОБА_1 , 23.11.2017 був внесений до Єдиного реєстру боржників у рамках виконавчого провадження НОМЕР_3. При цьому, у судовому засіданні під час розгляду справи по суті на запитання суду, відповідач-2 повідомив, що здійснював пошуковий запит у Єдиному реєстру боржників лише за інформацією про прізвище, ім'я та дату народження боржника (за відсутністю по батькові).

Наказом Міністерства юстиції України №2432/5 від 05.08.2016 затверджено "Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження" (надалі - Положення), яке розроблене відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та визначає механізм функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження.

Відповідно до п. 1 розділу VІI Положення пошук інформації через веб-сайт здійснюється за такими параметрами: прізвище, ім'я, по батькові (за його наявності), число, місяць, рік народження боржника - фізичної особи та прізвище, ім'я, по батькові (за його наявності) стягувача - фізичної особи; найменування, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для юридичної особи - боржника та стягувача; УНЗР стягувача - фізичної особи, боржника - фізичної особи (за наявності); номер виконавчого провадження.

З огляду на викладене та відповідно до наявного Витягу щодо Інформації з Єдиного реєстру боржників, яка вчинена третьою особою-2 01.02.2023 під час перевірки відомостей, приватний нотаріус здійснив пошук інформації у Єдиному реєстрі боржників за вірними даними фізичної особи, вказавши прізвищем, ім'ям, по-батькові ( ОСОБА_1 ), а отже такі пошукові дії відповідають Положенню про автоматизовану систему виконавчого провадження.

Таким чином, суд зазначає, що приватний нотаріус не мав законних підстав, визначених ст. 28 Закону, для відмови у проведенні державної реєстрації, оскільки під час перевірки третьою особою-2 було встановлено відсутність інформації про ОСОБА_1 в Єдиному реєстру боржників.

З огляду на встановлену судом відсутність порушень вимог законодавства третьою особою-2 при вчиненні реєстраційних дій, враховуючи відсутність у висновках Колегії Мін'юсту мотивів щодо наявності обставин, якими обґрунтовано скаргу та ігнорування інформації наданої приватним нотаріусом у письмових поясненнях, що свідчить про необ'єктивний розгляд скарги відповідачем-2, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача відносно підстави для скасування реєстраційної дії.

Щодо доводів відповідача-2 з приводу того, що оскаржуваний наказ в частині пунктів 3, 5 резолютивної частини, винесений внаслідок реалізації Мін'юстом своїх владно-управлінських функцій у сфері нагляду та контролю за законністю рішень, дій та бездіяльності державних реєстраторів, які делеговані Міністерству юстиції України державою та такий спір є публічно-правовим, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина 2 зазначеної норми).

Згідно з частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

До справ адміністративної юрисдикції віднесені, зокрема, публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення та/або спір, який виник між двома чи більше суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у правовідносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень тощо.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17, від 19.02.2020 у справі №520/5442/18, від 26.02.2020 у справі № 1240/1981/18.

Водночас, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (подібний правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18).

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, в якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, в яких виник спір.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він зумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі

У даному випадку спір, який виник між сторонами, має приватно-правовий, а не публічно-правовий характер, оскільки стосується підстав скасування реєстрації за позивачем права власності на частку у статутному капіталі ТОВ «Інтерінвестстрой» за наслідками прийняття Міністерством юстиції України оскаржуваного наказу з порушенням норм законодавства та Порядку.

Таким чином, враховуючи викладене та з огляду на предмет і підстави спору у даній справі, спірні правовідносини у даній справі зумовлені спором щодо права власності на частку ТОВ «Інтерінвестстрой», а тому спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим відсутні підстави для закриття провадження у справі в частині пунктів 3, 5 резолютивної частини оскаржуваного наказу.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Мін'юсту №1706/5 від 08.05.2023 «Про задоволення скарги», водночас скасовані записи підлягають відновленню, оскільки така вимога позивача є похідною від вимоги про скасування наказу.

Що ж стосується вимог позивача про стягнення (витребування з володіння) з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженої відповідальністю «Пераспера» частку в статутному капіталі Товариства з обмеженої відповідальністю «Інтерінвестстрой» у розмірі 100%, що складає 6 534 142,00 грн, суд зазначає наступне.

За змістом статті 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

З наведених норм права вбачається, що власник може витребувати своє індивідуально-визначене майно у недобросовісного набувача, який заволодів ним без відповідної правової підстави. У добросовісного набувача майно може бути витребувано, якщо він набув його безоплатно або якщо набув за відплатним договором, але майно було загублене власником, викрадене у нього або вибуло з його володіння не з його волі іншим шляхом.

Отже, суд при витребуванні майна на підставі статей 387, 388 Цивільного кодексу України повинен встановити, чи є особа власником індивідуально-визначеного майна, яке вона просить витребувати, чи існує це майно на момент витребування, чи знаходиться це майно у недобросовісного набувача, а якщо у добросовісного, то чи відплатно або безвідплатно він його придбав, а якщо придбав відплатно, то яким чином воно вибуло з володіння власника.

Як встановлено судом, корпоративні права на частку у статутному капіталі ТОВ «Інтерінвестстрой» розміром 100 % були набуті позивачем на підставі договору про передачу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю від 30.01.2023, однак скасування Міністерством юстиції України реєстраційних дій від 02.02.2023 №1000711070009023762 та від 03.02.2023 №1000711070010023762 спричинило відновлення корпоративних прав ОСОБА_1 .

Верховний Суд у постановах від 26.10.2022 у справі № 904/5077/21, від 06.06.2022 у справі № 909/326/21, від 18.05.2022 у справі № 914/1191/20 неодноразово зазначав, що відповідно до пунктів "д" та "е" пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" особа, яка вважає себе власником частки, що незаконно вибула з її володіння, має звертатися до володільця частки (особи, вказаної як власник в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) з позовом про стягнення частки (витребування частки з чужого незаконного володіння) або позовом про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників). Саме такий спосіб захисту є належним, адже судове рішення, що набрало законної сили, про задоволення такої вимоги є підставою для внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи встановлені судом обставини у даній справі та з огляду на те, що відповідач-1 набував права власності на частку у статутному капіталі Товариства, яка належала позивачу, без відповідної правової підстави, враховуючи висновки суду щодо скасування наказу Мін'юсту №1706/5 від 08.05.2023 «Про задоволення скарги», суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду з належним способом захисту в частині вимог про стягнення (витребування з володіння) з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженої відповідальністю «Пераспера» частки в статутному капіталі Товариства з обмеженої відповідальністю «Інтерінвестстрой» у розмірі 100%, що складає 6 534 142,00 грн.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженої відповідальністю «Пераспера» у повному обсязі.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Судом враховано висновки Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Підсумовуючи вище наведене, суд задовольняє позов Товариства з обмеженої відповідальністю «Пераспера» до ОСОБА_1 та Міністерства юстиції України.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів.

Також позивач просить стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу у розмірі 120 00,00 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, окрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Згідно із ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом враховано, що за змістом частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.06.2023, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Пераспера» з Адвокатським об'єднанням «Дефендо капітал», копію ордеру на надання правничої допомоги Серія АІ № 1411254, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2518/10 від 12.02.2004, детальний опис правової (правничої) допомоги від 14.09.2023, акт приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги від 14.09.2023, рахунок на оплату № 27 від 01.06.2023, платіжні інструкції № @2PL653587 від 05.06.2023, № @2PL576570 від 06.06.2023, № @2PL635361 від 14.06.2023 про сплату коштів за надання правничої допомоги у розмірі 120 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.1. договору про надання правової (правничої) допомоги Виконавець згідно з цим договором зобов'язується надати Замовникові правову (правничу) допомогу, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надану правову (правничу) допомогу.

За умовами п. 1.2. договору про надання правової (правничої) допомоги предметом цього договору є надання Виконавцем правової (правничої) допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Пераспера» у вигляді, зокрема

1.2.1. складання, підписання та подання до суду позовної заяви про визнання протиправним (незаконним) та скасування наказу Міністерства юстиції України №1706/5 від 08.05.2023 про задоволення скарги ОСОБА_1 та скасування реєстраційних дій;

1.2.2. представництво інтересів Замовника в суді під час розгляду справи про визнання протиправним (незаконним) та скасування наказу Міністерства юстиції України №1706/5 від 08.05.2023 р. про задоволення Скарги ОСОБА_1 та скасування реєстраційних дій;

1.2.3. консультування з усіх питань, які виникають у зв'язку із оскарженням в суді наказу Міністерства юстиції України №1706/5 від 08.05.2023 р.;

1.2.4. представництва інтересів Замовника в усіх державних органах, підприємствах, установах незалежно від форм власності та підпорядкованості, якщо це стосується питання оскарження у суді наказу Міністерства юстиції України №1706/5 від 08.05.2023.

Приймання-передача наданої правової (правничої) допомоги оформляється відповідним актом, який підписується сторонами. Замовник протягом трьох робочих днів з моменту отримання акта приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги зобов'язаний підписати акт та повернути один примірник Виконавцеві або протягом цього ж строку надати у письмовій формі вмотивовані зауваження до змісту акта (п.п. 4.1. та 4.2. договору про надання правової (правничої) допомоги).

Позивачем на підтвердження фактичного надання правової допомоги надано Акт №17 надання послуг від 17.05.2023 разом з описом виконаних послуг, згідно яких адвокатське бюро надало позивачу правову допомогу на підставі договору № 03-6 від 27.07.2022 у розмірі 45 000,00 грн.

Судом враховано, що відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначено гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Правова позиція викладена в пункті 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в пункті 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, з аналізу статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що вартість правової (правничої) допомоги, що ст. 1 договору узгоджена сторонами, та становить 120 000,00 грн. (сто двадцять тисяч гривень).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Враховуючи викладене, заперечення відповідачів щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідачами не доведено неспівмірність розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, з огляду на погоджений розмір гонорару у договорі про надання правової (правничої) допомоги від 01.06.2023.

З огляду на викладене, дослідивши надані позивачем докази, враховуючи встановлений сторонами договору про надання правової (правничої) допомоги розмір гонорару у сумі 120 000,00 грн, суд дійшов висновку, що позивачем належними та достатніми доказами доведено понесені ним витрати на правничу допомогу по справі №910/9569/23 у розмірі 120 000,00 грн.

З урахуванням наведеного, оскільки позовні вимоги у даній справі задоволені повністю, то суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 120 000,00 грн солідарно з відповідачів.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути (витребувати з володіння) з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової платника податків: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пераспера» (04123, м. Київ, вул. Межова, буд. 21, кв. 2, ідентифікаційний номер 2353207917) частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестстрой» (04136, м. Київ, вул. Маршала Гречко, будинок 1 Д, ідентифікаційний код 35442447) у розмірі 100%, що складає 6 534 142,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України №1706/5 від 08.05.2023 «Про задоволення скарги», виданий на підставі висновку центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність ного реєстратора, суб'єктів держаної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 24.04.2023.

4. Зобов'язати Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, ідентифікаційний код 00015622) відновити записи стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестстрой» (04136, м. Київ, вул. Маршала Гречко, будинок 1 Д, ідентифікаційний код 35442447) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців громадських формувань, а саме: запис №1000711070009023762, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної та запис №1000711070010023762, Зміна видів економічної діяльності юридичної особи. Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридичної особи. Зміни до установчих документів, які не пов'язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталею Вікторівною.

5. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, ідентифікаційний код 00015622) на користь судовий збір у розмірі 103 380,13 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 120 000,00 грн.

6. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 01.11.2023.

Суддя О.В. Гулевець

Попередній документ

114578192

Наступний документ

114578194

Інформація про рішення:

№ рішення:	114578193
№ справи:	910/9569/23
Дата рішення:	17.10.2023
Дата публікації:	01.11.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до суду касаційної інстанції (12.09.2024)
Дата надходження:	16.06.2023
Предмет позову:	про стягнення 6 534 142,00 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (10)

04.07.2023 16:10	Господарський суд міста Києва
19.07.2023 15:45	Господарський суд міста Києва
30.08.2023 15:30	Господарський суд міста Києва
10.10.2023 15:15	Господарський суд міста Києва
17.10.2023 14:15	Господарський суд міста Києва
14.11.2023 12:00	Господарський суд міста Києва
07.02.2024 13:45	Північний апеляційний господарський суд
29.05.2024 12:00	Північний апеляційний господарський суд
03.07.2024 14:50	Північний апеляційний господарський суд
08.10.2024 11:30	Касаційний господарський суд