ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________
_______________________________________________________________
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" жовтня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/524/23
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Рівний Є.О. - адвокат, довіреність №020/02/23 від 07.02.2023 (приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції),
від відповідача: Рудик В.Р. - адвокат, ордер серії № АМ №1062870 від 31.08.2023.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф-УкрАгро"
про стягнення 1285729,73 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф-УкрАгро"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг"
про визнання недійсним з моменту укладення договору фінансового лізингу № 12384-SME-FL
В судовому засіданні 11.09.2023 оголошувалась перерва до 20.09.2023 о 15:00 год.
В судовому засіданні 20.09.2023 оголошувалась перерва до 09.10.2023 о 15:00 год.
В судовому засіданні 09.10.2023 оголошувалась перерва до 20.10.2023 об 11:30 год.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 285 729,73 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконує зобов'язання за договором фінансового лізингу № 12384-SME-FL від 04.01.2022 в частині сплати лізингових платежів.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
09.05.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній звертав увагу суду на те, що доданий до позовної заяви акт приймання-передачі від 06.01.2022 не містить повної адреси місця передачі об'єкта лізингу, тобто відповідач вважає. Також відповідач зазначив, що лізингодавець (позивач) не здійснив державної реєстрації об'єкту лізингу - Сівалки точного висіву Great Olains YP 1625, як того вимагає діюче законодавство та положення п. 5.4. Загальних умов фінансового лізингу. Тобто свої заперечення ТОВ "Тріумф-УкрАгро" обґрунтовує неналежним виконанням договору ТОВ "ОТП Лізинг".
Також 09.05.2023 до суду від відповідача - ТОВ "Тріумф-УкрАгро" надійшов зустрічний позов, відповідно до якого ТОВ "Тріумф-УкрАгро" просить суд визнати недійсним з моменту укладення договір фінансового лізингу № 12384-SME-FL від 04.01.2022.
В обґрунтування зустрічного позову зазначено, що укладення договору фінансового лізингу № 12384-SME-FL від 04.01.2022 не спрямоване на реальне настання правових наслідків, оскільки фактично поставка об'єкта лізингу не відбулася.
23.05.2023 на електронну пошту суду надійшла відповідь на відзив, згідно якого позивач (ТОВ "ОТП Лізинг") зазначив, що ним проведено державну реєстрацію об'єкта лізингу - Сівалки точного висіву Great Olains YP 1625, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_1 , виданого Головним Управлінням Держпродспоживслужби в Київській області.
Також позивач звертав увагу суду на те, що акт приймання-передачі об'єкта фінансового лізингу підписано сторонами без зауважень. Разом з тим, сторонами у справі на підтвердження поставки об'єкту лізингу на користь ТОВ "Тріумф-УкрАгро" підписано видаткову накладну № 26 від 06.01.2022.
Крім наведеного вище, позивач зазначив, що зазначення в акті приймання-передачі об'єкту лізингу місцем передачі - м. Київ є технічною помилкою. В дійсності місцем передачі Сівалки точного висіву Great Olains YP 1625 являється Житомирська область, Хорошівський район, с. Радичі, вул. Лесі Українки, 2А.
Поведінка відповідача, на думку позивача, є суперечливою, оскільки ним після укладення договору здійснено і авансовий платіж (06.01.2022) і перший періодичний лізинговий платіж (14.02.2022), а також оплачено вартість послуг за організацію фінансування (06.01.2022). Проте, жодних претензій щодо передачі об'єкту лізингу позивачу не надсилалось.
Ухвалою суду від 25.05.2023 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф-УкрАгро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" про визнання недійсним з моменту укладення договору фінансового лізингу № 12384-SME-FL від 04.01.2022 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.
31.05.2023 на електронну пошту суду від відповідача (за первісним позовом) надійшли заперечення, відповідно до яких останній заперечив факт передачі об'єкта лізингу, відповідний акт вважав неналежним доказом.
Також відповідач (за первісним позовом) зазначив, що не вимагав передачі Сівалки точного висіву Great Olains YP 1625 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України та знаходженням значної частини посівів в безпосередній зоні бойових дій та у безпосередній близькості до зони бойових дій.
06.06.2023 до суду від позивача (за первісним позовом) надійшов відзив на зустрічну позовні заяву, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні зустрічного позову.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 22.06.2023 закрито підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні 11.09.2023 протокольною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання відповідача (за первісним позовом) про витребування доказів.
В послідуючому в судовому засіданні 09.10.2023 відмовлено в задоволенні клопотань відповідача (за первісним позовом) про зупинення провадження у справі та витребування доказів.
Разом з тим, протокольною ухвалою суду від 09.10.2023 долучено до матеріалів справи копію заяви ТОВ "Тріумф-УкрАгро" від 09.09.2023, адресовану ТОВ "ОТП Лізинг" про односторонню відмову від договору фінансового лізингу № 12393-SMH-FL від 04.01.2022 з доказами їх направлення та вручення, копію ухвали Печерського районного суду міста Києва від 13.04.2023 у справі №757/14638/23-к, копію протоколу обшуку, копію витягу з ЄРДР у провадженні № 12023100000000109 від 08.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, копію постанови про визнання потерпілим від 18.05.2023.
Представник позивача (за первісним позовом) в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в первісному позові, просив задовольнити в повному обсязі. В задоволенні зустрічного позову просив відмовити.
Представник відповідача (за первісним позовом) в задоволенні первісних позовних вимог просив відмовити, а зустрічні - задовольнити.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
04.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (позивач/лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Тріумф-УкрАгро" (відповідач/лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу №12384-SME-FL (Індивідуальна частина) (а.с. 9-11 том 1).
Договір складається із загальних умов до договору фінансового лізингу (далі - "загальні умови"), які є невід'ємною та публічною частиною письмового договору фінансового лізингу, в розумінні ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001, а також індивідуальної частини договору фінансового лізингу №12384-SME-FL (далі - індивідуальна частина), яка є договором приєднання у розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України, шляхом підписання лізингоодержувачем індивідуальної частини договору, лізингоодержувач приєднується до публічної частини договору - загальних умов.
Загальні умови знаходяться в загальному доступі та розміщенні на офіційному сайті лізингодавця за адресою: https://otpleasing.com.ua/agro-auto-fabrica/ та https://otpleasing.com.ua/passenger-саr/.
Відповідно до п. 2.2, 2.3 загальних умов, вони застосовуються з врахуванням умов індивідуальної частини договору, що укладений між лізингодавцем та лізингоодержувачем. Якщо положення індивідуальної частини договору суперечать положенням загальних умов, для врегулювання відносин між лізингодавцем та лізингоодержувачем застосовуються положення індивідуальної частини договору.
Згідно з п. 4.1 загальних умов лізингодавець зобов'язується набути у власність лізингодавця і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно, майно (далі - об'єкт лізингу), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти об'єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі, та інші платежі згідно з умовами договору.
Строк користування лізингоодержувачем об'єктом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу та зазначається в індивідуальній частині договору. Строк лізингу починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше 1 (одного) року від дати підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта лізингу (п. 4.2 загальних умов).
Опис (найменування, марка, модель, рік випуску), технічні характеристики об'єкта лізингу, графік сплати лізингових платежів, умови страхування та інші умови, щодо об'єкта лізингу, що передається лізингоодержувачу в лізинг, визначається сторонами в індивідуальній частині договору (п. 4.4 загальних умов).
За умовами п. 5.1 загальних умов, приймання лізингоодержувачем об'єкта лізингу в лізинг оформляється шляхом складання акту приймання-передачі, що підтверджує якість, комплектність, справність, належний стан об'єкта лізингу і відповідність об'єкта лізингу техніко-економічним показникам, встановленим лізингоодержувачем, умовам і специфікаціям та умовам договору.
Пунктом 5.3 загальних умов передбачено, що з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта лізингу до лізингоодержувача переходять усі ризики, пов'язані з користуванням та володінням об'єктом лізингу.
Протягом всього терміну дії договору об'єкт лізингу є власністю лізингодавця. З дати підписання акту приймання-передачі (якщо інше не буде погоджено між лізингоодержувачем, лізингодавцем та продавцем письмово), лізингоодержувач має право користуватись об'єктом лізингу у своїй господарській діяльності та зобов'язаний використовувати об'єкт лізингу за його призначенням та згідно з умовами договору (п. 6.1 загальних умов).
У п. 4 розділу 1 індивідуальної частини договору фінансового лізингу №12384-SME-FL від 04.01.2022 сторони визначили, що об'єктом лізингу є Сівалка точного висіву Great Olains YP 1625, нова - 1 (одна) одиниця.
Договір підписано представниками сторін та їх підписи скріплені печатками підприємств.
06.01.2022 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору фінансового лізингу, в якій погоджено: загальна вартість об'єкту лізингу - 5 909 275,00 грн.; графік оплати лізингових платежів щодо об'єкту лізингу визначається в графіку сплати лізингових платежів зазначеного в розділі 3 індивідуальної частини договору; вартість послуг за організацію фінансування - 117 519,00 грн.; авансовий лізинговий платіж - 2 080 086,30 грн. та графік сплати періодичних лізингових платежів (а.с. 49-50 том 1).
23.10.2021 на виконання умов договору фінансового лізингу №12384-SME-FL від 04.01.2022, укладеного між сторонами у справі, складений, підписаний та скріплений печатками товариств акт приймання-передачі, відповідно до якого лізингоодержувачу фізично було передано лізингодавцем Сівалка точного висіву Great Olains YP 1625, нова, 2020 року виготовлення, серійний № GP-C3441Q в кількості 1 шт. загальною вартістю - 5 909 275,00 грн., який становить предмет лізингу (а.с. 51 том 1).
За умовами пункту 2 Акту приймання-передачі, Лізингоодержувач цим підтверджує фактичне приймання вищезазначеного об'єкт лізингу в стані та комплектності відповідно до Специфікації (включаючи витратні матеріали, інструкції, аксесуари).
Первісними позовними вимогами, що розглядаються у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості по сплаті лізингових платежів за Договором фінансового лізингу 12384-SME-FL від 04.01.2022 в сумі 1 285 729,73 грн., а також судових витрат.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу, який є належною підставою для виникнення у його контрагентів кореспондуючих прав і обов'язків.
Відповідно до частин 1, 7 статті 292 Господарського кодексу України (далі - ГК України) лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Згідно частини 1 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні визначає Закон України від 04.02.2021 № 1201-IX "Про фінансовий лізинг" (далі - Закон України "Про фінансовий лізинг").
Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про фінансовий лізинг" договір фінансового лізингу повинен відповідати вимогам статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" та цього Закону.
Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу (ч. 1). До складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об'єкта фінансового лізингу; 2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об'єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором (ч. 2). З метою виконання лізингодавцем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу щодо оплати товарів, виконання робіт тощо лізингодавець має право отримати від лізингоодержувача авансовий платіж, що підлягає сплаті відповідно до умов договору фінансового лізингу. Авансовий платіж не є залученими коштами лізингодавця, а є складовою лізингових платежів за договором фінансового лізингу, що відшкодовує частину вартості об'єкта фінансового лізингу (ч. 3).
Пунктом 3 частини 2 статті 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" на лізингоодержувача покладено обов'язок своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 8.1 загальних умов передбачено, що лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, а також вартість послуг за організацію фінансування, відповідно до цих загальних умов та графіку. Всі платежі за договором виконуються у розмірі та у дату платежу, а також у спосіб та на умовах, вказаних для відповідного платежу у цих загальних умовах, індивідуальній частині договору, відповідному графіку, рахунках виставлених лізингодавцем та інших документах лізингу, в залежності від випадку, та з урахування змін, що можуть відбуватись відповідно до положень документів лізингу. Сплачений лізингоодержувачем перший лізинговий платіж та вартість послуг за організацію фінансування не підлягають поверненню йому за будь-яких умов.
За умовами п. 8.2 загальних умов, лізингоодержувач зобов'язаний виконати на користь лізингодавця наступні лізингові платежі щодо об'єкта лізингу: перший лізинговий платіж, який складається із: авансового лізингового платежу, в розмірі визначеному у відповідному графіку, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості об'єкта лізингу та має бути сплачений не пізніше дати платежу, вказаної у відповідному графіку (п. 8.2.1); Перший Періодичний лізинговий платіж складається з: а) відшкодування вартості об'єкта лізингу; б) винагороди лізингодавця, яка розраховується з дати придбання об'єкта лізингу лізингодавцем за договором купівлі-продажу до дати сплати першого періодичного лізингового платежу, яка визначена в графіку лізингових платежів для платежу під порядковим номером 1 (п.8.2.2); другий і всі наступні періодичні лізингові платежі складаються із: а) відшкодування вартості об'єкта лізингу (п.8.2.3).
Розрахунки за договором здійснюються на базі фактичної кількості календарних днів на місяць, та року, що складається з 365 днів (п. 8.6 Загальних умов).
Лізингодавець направляє лізингоодержувачу рахунки щодо сплати лізингових платежів. Неотримання таких рахунків лізингоодержувачем не звільняє його від обов'язку сплачувати лізингові платежі згідно з договором (п. 8.7 Загальних умов).
Пунктом 8.11 загальних умов встановлено, що в разі недостатності суми сплаченої лізингоодержувачем (або третьою стороною за лізингоодержувача) для сплати загальної суми заборгованості, належної до сплати лізингоодержувачем за договором, сплачена сума буде зараховуватись в наступному порядку: (1) погашення неустойки (пені, штрафів); (2) сплата прострочених платежів за договором; (3) погашення прострочених лізингових платежів (починаючи з суми найдавнішої несплати); (4) сплата поточних лізингових платежів. Лізингодавець має право змінювати порядок погашення заборгованості, якщо останній вважає це за необхідне.
Пунктом 11 розділу І індивідуальної частини передбачено, що лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, а також вартість послуг за організацію фінансування, відповідно до загальних умов та графіку, наведеному у розділі 3 індивідуальної частини договору (п. 11.1). Всі такі платежі виконуються в розмірі та у дату платежу, а також у спосіб та на умовах, вказаних для відповідного платежу у загальних умовах, графіку, рахунках виставлених лізингодавцем та інших документах лізингу, в залежності від випадку, та з урахування змін, що можуть відбуватись відповідно до положень документів лізингу. Сплачений лізингоодержувачем перший лізинговий платіж та вартість послуг за організацію фінансування не підлягають поверненню, якщо інше не передбачено цим договором або не буде погоджено сторонами (п. 11.2).
У розділі 3 індивідуальної частини, міститься графік сплати лізингових платежів, з зазначенням дати платежу, суми щомісячного лізингового платежу, що підлягає сплаті, суми відшкодування вартості об'єкту лізингу та винагороди, які є складовими лізингового платежу. Згідно графіку сплати лізингових платежів, вартість об'єкта лізингу становить 5 909 275,00 грн.
Відповідачем на виконання умов договору було сплачено:
06.01.2022 - платіж в сумі 117 519,00 грн. в рахунок відшкодування вартості послуг за організацію фінансування;
06.01.2022 - платіж в сумі 2 080 086,30 грн. в рахунок першого лізингового платежу (авансовий платіж);
14.02.2022 - платіж в сумі 167 688,39 грн. в рахунок першого періодичного лізингового платежу за січень 2022 року.
Проте, починаючи з лютого 2022 року відповідач (за первісним позовом) припинив здійснювати платежі, внаслідок чого станом на 31.03.2023 у відповідача (за первісним позовом) перед позивачем (за первісним позовом) виникла заборгованість зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу №12384-SME-FL від 04.01.2022 в сумі 1 285 729,73 грн.
Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Факт несплати відповідачем лізингових платежів за спірний період підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Враховуючи наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті лізингових платежів в сумі 1 285 729,73 грн. боргу підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та є обґрунтованими.
Поряд з цим, суд не надає оцінку доводам відповідача (за первісним позовом) щодо розірвання Договору, оскільки предметом позовних вимог не є вимоги про розірвання договору чи повернення предмета лізингу.
Щодо вимог зустрічного позову про визнання недійсним з моменту укладення договір фінансового лізингу № 12384-SME-FL від 04.01.2022 з тих підстав, що кладення договору фінансового лізингу № 12384-SME-FL від 04.01.2022 не спрямоване на реальне настання правових наслідків, оскільки фактично поставка об'єкта лізингу не відбулася, суд зазначає наступне.
За приписами частин 1 та 2 статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Згідно зі ст. 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (такий висновок наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №925/288/17).
Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, обставини, з якими закон пов'язує недійсність правочину мають існувати на момент укладення цього правочину, оскільки правочин визнається недійсним з моменту його укладення. Події (обставини) які мали місце після укладення правочину, та обставини пов'язані з його виконанням не мають правового значення при вирішенні позову про визнання цього правочину недійсним.
Судом встановлено, що позивач беззастережно схвалив та прийняв умови Договору до виконання, та у подальшому на відповідних ухвалених та узгоджених умовах такого правочину ним здійснювалось виконання такого договору, зокрема, шляхом визначення та прийняття об'єкту лізингу, здійснення оплати лізингових платежів, як це визначено таким договором.
Таким чином, при укладанні сторонами Договору фінансового лізингу не було порушено приписів статей 203, 215 ЦК України, такий правочин відповідає вимогам чинного законодавства, у подальшому виконання умов Договору фінансового лізингу було схвалено ТОВ "Тріумф-УкрАгро", шляхом його підписання, підписання Акту прийому-передачі об'єкту лізингу, підписання Додаткової угоди №1 до договору з Графіком лізингових платежів, прийняття відповідних прав та зобов'язань за укладеним правочином, і їх подальшої реалізації, а тому відсутні правові підстави для визнання правочину недійсним.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що первісні позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В задоволенні зустрічного позову суд відмовляє з наведених вище підстав.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача (за первісним позовом).
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Первісний позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф-УкрАгро" (12115, Житомирська область, Житомирський район, с. Радичі, вул. Лесі Українки, 2А, ід. код 39790843)
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (01033, м.Київ, вул. Жилянська, буд. 43, ід. код 35912126) 1 285 729,73 грн. заборгованості та 19 285,95 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 30.10.23
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1,2- сторонам (рек.)
+ позивачу (в кабінет "Електронного суду")
+ представнику відповідача - адвокату Рудику В.Р.на ел. пошту: justecolaw@gmail.com