П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/14569/23
Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком, із урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 10.03.2023 року пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV, з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, та виплатити різницю між виплаченою пенсією та перерахованою.
В обґрунтування позову вказував, що позивач з 2017 року отримував пенсію за вислугу років. 10.03.2023 року позивача за його заявою було переведено на пенсію за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. При цьому, за твердженням позивача, при обрахунку йому пенсії за віком, яка призначається вперше відповідно до вимог статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003 року, підлягав застосуванню показник середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року відповідного призначення такої пенсії, тобто за 2020-2022 роки. Водночас відповідачем було протиправно враховано середню заробітну плату за 2014-2016 роки, із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,17, 1,11, 1,11, 1,14 та 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволений.
Визнані протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області щодо застосування при призначенні 10.03.2023 року ОСОБА_1 пенсії за віком заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014-2016 роки.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату пенсії за віком з 10.03.2023 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за 2020, 2021 та 2022 роки, тобто за три роки, що передують призначенню пенсії за віком, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1073,60 грн.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апелянт вважає, що відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, при переведені позивача з одного виду пенсії на інший згідно ст. 40 Закону № 1058.
Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та з 2017 року отримував пенсію за вислугу років.
10.03.2023 позивачу за його заявою було призначено пенсію за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, при розрахунку пенсії ОСОБА_1 відповідачем була врахована середня заробітна плата (доход) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки - 3764,40 грн., проіндексована згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на коефіцієнти 1,17 та 1,11 та 1,11, 1.14 та 1.197.
В подальшому ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою, в якій просив перерахувати йому пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020-2022 роки, починаючи з 10.03.2023 року.
Водночас листом відповідач відмовив позивачу у задоволенні її заяви та зауважив про відсутність законодавчих підстав для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020-2022 роки для обрахунку пенсії позивача.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що дії Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області щодо застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком є необґрунтованими, а тому такими, що підлягають визнанню протиправними.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1058-ІV).
За ч. 1 статті 9 Закону № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Законом №1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.
За ч. 1 статті 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, вказаного у цій статті.
Згідно статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За ч.ч. 1, 2 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Згідно ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
За правовою позицією Верховного суду в постановах від 10 квітня 2019 року у справі №211/1898/17, від 10 липня 2018 року у справі № 520/6808/17 частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.
Спірні правовідносини виникли з приводу застосування ГУ ПФУ в Херсонській області в переведенні з пенсії за вислугу років, призначеної за Законом №1788-XII, на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV шляхом призначення нової пенсії з середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Позивачу було призначено пенсію за вислугу років, з 2017 року, право на цю пенсію визначено згідно з положеннями Закону №1788-XII, однак сама пенсія розрахована за нормами Закону №1058-ІV.
Статтею 2 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) передбачено такі види трудової пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
За ст. 10 Закону № 1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно ст. 51 Закону №1788-XII пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
За ст. 52 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55.
За п. 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закон України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
При цьому, Закон №1058-ІV не передбачає такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років, яку позивач отримувала до дня звернення із заявою від 10.03.2023.
Отже, призначена позивачу пенсія відповідно до зазначеного закону є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
Крім того, механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 1 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788-XII.
Позивач 25.02.2023 року досяг 60 років, та 10.03.2023 звернулася до органу Пенсійного фонду України за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV вперше.
У випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
За правовою позицією Великої Палати Верховного суду в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 577/2576/17 при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788-XII, до територіальних органів Пенсійного Фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Отже, при зверненні із заявою до відповідача після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, позивач набув право на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону №1058-IV.
Отже, при обчисленні розміру пенсійної виплати відповідач має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020-2022 роки, як того вимагає частина друга статті 40 Закону №1058-ІV.
Наведене підтверджує право позивача на застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком.
За ч. 1 статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до наведених приписів статті 45 Закону №1058-ІV у випадку із позивачем призначення пенсії за віком відповідно до норм зазначеного Закону повинно бути здійснено з 10.03.2023 року, тобто з дня звернення з заявою про перехід на новий вид пенсії.
На підставі викладеного, апеляційний суд погоджується з висновоком суду першої інстанції про визнання протиправними дій ГУПФУ в Херсонській області щодо незастосування позивачу при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки та скасування рішення відповідача від 12.01.2022.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі № 420/14569/23 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 31.10.2023
Суддя-доповідач С.Д. Домусчі
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький