П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/9578/23
Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.
Місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за результатом, якого позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились у відмові у виплаті ОСОБА_1 доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №ЮО 100918/45 від 03.03.2021 року в розмірі 65452,30 грн., що підлягала виплаті ОСОБА_2 і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №ЮО 100918/45 від 03.03.2021 року в розмірі 65452,30 грн., що підлягала виплаті ОСОБА_2 і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
В обґрунтування позову вказано, що на виконання рішення суду ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії та сума невиплаченої заборгованості становить 65452,30 грн. Однак, ОСОБА_2 помер, а рішення суду залишилось не виконаним. При цьому, ОСОБА_1 є дружиною померлого та проживала з ним, а тому вона має право на одержання невиплаченої суми боргу пенсії, що підлягала виплаті пенсіонеру і залишилась недоодержаною, у зв'язку з його смертю, відповідно до ст.61 Закону № 2262-ХІІ. Однак, ГУ ПФУ в Одеській області протиправно відмовлено у виплаті суми боргу, що підлягала виплаті ОСОБА_2 .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились у відмові у виплаті ОСОБА_1 доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №ЮО 100918/45 від 03.03.2021 року в розмірі 65452,30 грн., що підлягала виплаті ОСОБА_2 і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №ЮО 100918/45 від 03.03.2021 року в розмірі 65452,30 грн., що підлягала виплаті ОСОБА_2 і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянтом вказано, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Вказує, що відповідно до статті 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до ст.ст.29,30,36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримую пенсію в разі втрати годувальника в розмірі 30 відсотків грошового забезпечення померлого чоловіка ОСОБА_2 , який отримував пенсію за вислугу років, що підтверджується Перерахунками пенсії в разі втрати годувальника з 22.12.2021 та з 01.04.2023 року та встановлено рішеннями Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року по справі № 420/5988/18 та від 31.10.2022 року по справі № 420/13472/22.
Разом з тим, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду 06.04.2020 року по справі № 420/5988/18, відповідачем було нараховано ОСОБА_2 доплату до пенсії в розмірі 65452,30 грн, що підтверджується Розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №ЮО 100918/45 від 03.03.2021 року.
ОСОБА_1 звернулася до Відповідача із заявою, в якій просила виплатити їй нараховану на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року по справі № 420/5988/18 доплату ОСОБА_2 з пенсії в розмірі 65452,30 грн.
Однак, Відповідач відмовив у задоволенні заяви, посилаючись на відсутність правових підстав, що підтверджується листом №2944-2093/Ж-02/8-1500/23 від 14.02.2023 року.
Такі дії Відповідача, які виразились у відмові виплатити ОСОБА_1 суму пенсії в розмірі 65452,30 грн., що підлягала виплаті ОСОБА_2 і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю, позивач вважає протиправними та за захистом своїх прав звернулась до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач, звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про виплату нарахованої ОСОБА_2 , але неодержаної суми пенсії у розмірі 65452,30 грн., протягом шести місяців після його смерті, тобто в межах строку, встановленого ч. 3 ст. 61 Закону України №2262-ХІІ, у відповідача відсутні підстави для відмови позивачу у виплаті суми пенсії, що підлягала виплаті пенсіонерові ОСОБА_2 , і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Перевіривши матеріали справи, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 1 статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-XII передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зміст статті 61 Закону №2262-ХІІ узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України.
Так, згідно зі статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї.
Частина перша статті 61 Закону №2262-ХІІ містить перелік осіб, які можуть претендувати на отримання нарахованої, проте не отриманої за життя пенсії (доплати до пенсії) пенсіонером з числа військовослужбовців, а також умови, за яких такі особи можуть отримати право на виплату цих коштів.
Так, вищевказаними положеннями Закону №2262-ХІІ запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При цьому, однією з умов виплати пенсії вказаним вище особам, що не включається до складу спадщини, є те, що пенсія (доплата до пенсії) повинна бути недоодержана за життя померлого пенсіонера.
Отже, Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок.
Відповідно до частини третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Відповідно до пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007р. №3-1 (у редакції, чинній на час звернення позивача до відповідача), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Верховний Суд у постанові від 30 січня 2020 року по справі №200/10269/19-а сформулював правовий висновок, згідно якого у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною 1 статті 52 Закону №1058-IV та частиною 1 статті 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина 2 статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 квітня 2022 року по справі №200/10136/20-а.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 дотримано порядок та строк звернення до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про виплату сум пенсії, які нараховані її чоловікові ОСОБА_2 та залишилися неодержаними ним за життя, передбачений статтею 61 Закону №2262-ХІІ.
Посилання апелянта на те, що позивачка матиме право на отримання доплати, нарахованої на виконання рішень суду, у разі зміни сторони виконавчого провадження є необґрунтованими. Такий висновок колегії суддів узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 травня 2023 року по справі №420/288/21.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Одеській області висновків суду першої інстанції про задоволення позову не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа у відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України, належить до категорії справ незначної складності, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 31 жовтня 2023 року.
Суддя-доповідач О.В. Лук'янчук
Судді А.І. Бітов І.Г. Ступакова