П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/6674/23
Перша інстанція: суддя Лебедєва Г.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Шляхтицького О.І.,
суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі № 420/6674/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в органах поліції наявну вислугу років в податковій міліції;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції стаж служби на посадах в органах податкової міліції.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 03.03.2017 по теперішній час позивач проходить службу в органах поліції ГУНП в Одеській області. 23.09.1999 позивач був прийнятий на службу в органи податкової міліції. В подальшому позивач переводився до різних підрозділів податкової міліції. 28.10.2023 позивач був звільнений зі служби у зв'язку з скороченням штату. Вислуга років станом на 28.10.2023 складала 18 років 02 місяці 08 днів. Представник позивача звернувся з адвокатським запитом про надання інформації щодо врахування стажу роботи в національній поліції строк перебування на службі в органах податкової поліції ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_1 . Відповідач листом повідомив позивача, що станом на 24.03.2023 стаж служби в поліції не передбачено включення строк перебування на службі в органах податкової поліції (міліції) ГУ Міндоходів в Одеській області. Не погодившись з відмовою відповідача, та вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Головне управління Національної поліції в Одеській області подали відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що до стажу служби зараховуються періоди, які визначені ч. 2 ст. 78 Закону України “Про Національну поліцію”, якими не передбачено включення до стажу служби в поліції періоду служби в податковій поліції. Також відповідач зазначив, що органи внутрішніх справ та органи податкової міліції є різними органами виконавчої влади, які мають різні функції, вертикаль підпорядкування та сфери впливу.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що в правовому аспекті служба в органах внутрішніх справ (в подальшому - в поліції) аналогічна службі в податковій міліції. Отже, служба ОСОБА_1 в органах податкової міліції підлягає зарахуванню до вислуги років в поліції.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 12 червня 2023 року у справі № 420/6674/23 позов задовольнив.
Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в органах поліції наявну вислугу років в податковій міліції.
Зобов'язав Головне управління Національної поліції в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції стаж служби на посадах в органах податкової міліції.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1073,60 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління Національної поліції в Одеській області подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- судом першої інстанції не враховано, що служба в органах податкової міліції відсутня у переліку ст. 78 Закону України “Про Національну поліцію”, а тому не може бути зарахована при проведенні перерахунку стажу служби в поліції.
07.09.2023 представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення. Вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Обставини справи.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 на теперішній час проходить службу в органах поліції ГУНП в Одеській області з 03.03.2017 року, що підтверджується копією трудової книжки.
Позивач з 23.09.1999 по 28.10.2013 проходив службу в органах податкової міліції.
28.10.2023 позивач звільнений зі служби в податковій міліції у зв'язку з скороченням штату наказом Головного Управління Міндоходів в Одеській області №465-о від 21.10.2013.
Вислуга років позивача станом на 28.10.2013 складала 18 років 02 місяці 08 днів, що підтверджується трудовою книжкою та послужним списком.
Представник позивача звернувся з запитом до відповідача щодо отримання інформації про врахування стажу роботи в національній поліції строк перебування на службі в органах податкової поліції Головного Управління Міндоходів в Одеській області ОСОБА_1 .
Листом від 27.03.2023 відповідач повідомив позивача про те, що станом на 24.03.2023 стаж служби в поліції становить 10 років 01 місяць 24 дні. Також повідомлено, що до стажу служби в поліції не передбачено включення строк перебування на службі в органах податкової поліції (міліції) Головного Управління Міндоходів в Одеській області.
Не погодившись з відмовою у зарахуванні до стажу служби у податковій міліції, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки служба в податковій міліції здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, тобто має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, тому повинна зараховуватись до стажу служби в поліції на підставі пункту 3 частини другої статті 78 Закону України “Про Національну поліцію”.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про Національну поліцію” від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно зі ст. 2 Закону № 580-VIII завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Частиною 1 ст. 59 Закону № 580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, у період з 27.09.2017 по 31.12.2021 ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції, що не заперечується відповідачем. Так, стаж позивача в органах податкової міліції становить 04 роки 03 місяці 05 днів.
Проте, стаж проходження служби у податковій міліції не був зарахований до стажу позивача служби в поліції, у зв'язку з тим, що у ч. 2 ст. 78 Закону України “Про Національну поліцію” відсутня “служба в податковій міліції”.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону № 580-VIII до стажу служби в поліції зараховуються служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" від 05 липня 2012 року № 5083-VI, який набрав чинності з 12 серпня 2012 року, серед іншого, доповнено Податковий кодекс України розділом XVIII-2 (Податкова міліція).
Так, п.п.348.1, 348.2 ст. 348 ПК України визначено, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Завданнями податкової міліції є:
-запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;
-розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері;
-забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
Згідно з п. 353.1 ст. 353 ПК України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Положеннями п. 356.1 ст. 356 ПК України встановлено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про Національну поліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Відповідно до Розділу ІХ "Соціальних захист поліцейських" Закону № 580-VIII, до соціального захисту відноситься й грошове забезпечення поліцейських.
Положеннями ч. 1 ст. 94 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Системний аналіз наведених норм права доводить, що служба в податковій міліції та служба в органах внутрішніх справ проходить у одному законодавчому порядку та особи, які проходять службу в податковій поліції та органах внутрішніх справ мають ті самі гарантії соціального і правового захисту, а отже такий аналіз норм права надає можливість зробити висновок, що служба у податковій міліції прирівняна до служби в органах внутрішніх справ.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що служба в податковій міліції відноситься до служби в органах внутрішніх справ України, а, відповідно ч. 2 ст. 78 Закону №580-VIII, належить до зарахуванню до стажу в службі в поліції.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постанові №380/8659/20 від 22.12.2022.
У наведеній постанові, проаналізувавши повноваження, завдання та функції податкової міліції та відповідних підрозділів поліції, Верховний Суд дійшов висновку, що ці органи здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувалися та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
Зрештою у контексті спірних правовідносин по даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.
З огляду на наведене, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 27.09.2017 по 31.12.2021 проходив службу в органах податкової міліції, суд першої інстанції правильно виснував, позивач має право на зарахування стажу служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції.
Відтак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не взяв до уваги висновки Верховного Суду викладені у постанові від 19.11.2019 у справі № 520/903/19.
З аналізу постанови Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 520/903/19 вбачається, що предметом спору у вказаній справі було неврахування до стажу служби в поліції часу навчання особи у вищому навчальному закладі, тобто правовідносини є відмінними від тих, що є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Відтак, висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 19.11.2019 у справі № 520/903/19 не є релевантними до спірних правовідносин.
Інші доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі № 420/6674/23 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк