П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/6621/23
Перша інстанція: суддя Харченко Ю.В.,
повний текст судового рішення
складено 26.07.2023, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА
НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
30 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив суд (з урахуванням уточнень від 28.04.2023 року вхід. № ЕС/4028/23):
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області від 24.03.2023 року № 053130005704 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугою років з 01.02.2021 року, та виплаті її без обмеження максимальним розміром,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії за вислугою років ОСОБА_1 з 01.02.2021 року у порядку та розмірах, визначених ч. ч. 2-4, 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911- VІІІ та п.п. 1, 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VІІІ, тобто із розрахунку 60% від середньомісячної суми виплат, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за будь-які 60 календарних місяців підряд перед зверненням за пенсією, розділених на 60, з коригуванням із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього та із врахуванням суми посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил від 19.01.2023 № 14-18вих-23, та виплачувати таку пенсію без обмеження її максимальним розміром, з виплатою різниці між отриманою та належною до виплати сумами.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 17.03.2023 року ОСОБА_1 , у зв'язку з підвищенням заробітної плати (грошового забезпечення) прокурорів з 01.01.2021 року, через електронний кабінет на Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії за вислугою років з урахуванням положень ч. ч. 2- 4, 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VІІІ та п.п.1, 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VІІІ з 01.02.2021, тобто із включенням в заробіток для обчислення пенсії розміру виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років) за 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60 з коригуванням зазначених виплат із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього, а також без обмеження її максимального розміру на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил від 19.01.2023 № 14-18вих-23 про складові заробітної плати (грошового забезпечення) за 60 календарних місяців роботи підряд перед перерахунком пенсії. За вказаним зверненням позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 24.03.2023 прийняте рішення про відмову в його задоволенні, відомості про яке внесені до електронного кабінету позивача на Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України. Отже, наведеним рішенням позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії з 01.02.2021 на підставі ч.ч.2-4, 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», тобто із включенням в заробіток для обчислення пенсії розміру виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років) за 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60 з коригуванням зазначених виплат із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього, а також п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VІІІ та п.п.1, 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VІІІ, тобто без обмеження її максимальним розміром.
Проте, позивач вважає зазначене рішення відповідача незаконним, у зв'язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід. № ЕП/12956/23 від 18.04.2023 р.), наголошуючи, зокрема, що за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 , станом на 17.03.2023 основний розмір пенсії становить 37079,28 грн. (60% від заробітної плати 61798.80 грн.). Після проведення перерахунку з врахуванням довідки від 19.01.2023 №14-18, основний розмір пенсії становить 29952,00 грн. (60% від розміру заробітної плати 49920,00грн.). На підставі вищезазначеного Головне управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняло рішення №053130005704 від 24.03.2023 про відмову у проведенні перерахунку пенсії позивачу згідно довідки від 19.01.2023 №14-18, у зв'язку з недоцільністю.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід. № ЕС/5473/23 від 31.05.2023 р.), наголошуючи, зокрема, що до заяви про перерахунок пенсії за вислугу років від 17.03.2023 Позивачем була надана довідка від 19.01.2023 №14-18 вих.-23 про складові заробітної плати/грошового забезпечення станом на 01.01.2021. На підставі заяви від 17.03.2023 та довідки від 19.01.2023 №14-18 вих.-23 про складові заробітної плати/грошового забезпечення ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії. Згідно протоколу про перерахунок пенсії від 24.03.2023 розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням надбавок, встановлених нормами чинного законодавства, з 01.02.2021 склав 30434,25грн., з урахуванням обмеження максимальним розміром - 17690,00грн. Перерахунок проводився з розрахунку 60% від заробітної плати, зазначеної у довідці від 19.01.2023 №14-18 вих.-23 про складові заробітної плати/грошового забезпечення станом на 01.01.2021 в розмірі 49920,00грн. Оскільки, при проведенні перерахунку розміру пенсії за вислугу років, її розмір зменшився, було прийнято рішення про відмову в проведенні такого перерахунку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 щодо визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області від 24.03.2023 № 053130005704 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугою років з 01.02.2021, та виплаті її без обмеження максимальним розміром, та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії за вислугою років ОСОБА_1 з 01.02.2021 у порядку та розмірах, визначених ч.ч.2-4, 20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру», п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911- VІІІ та п.п.1, 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, тобто із розрахунку 60% від середньомісячної суми виплат, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за будь-які 60 календарних місяців підряд перед зверненням за пенсією, розділених на 60, з коригуванням із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього та із врахуванням суми посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил від 19.01.2023 № 14-18вих-23 та виплачувати таку пенсію без обмеження її максимальним розміром, з виплатою різниці між отриманою та належною до виплати сумами, - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головного управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, та отримує пенсію з 23.09.2020 року, призначену відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру», у розмірі 60 відсотків від суми місячної заробітної плати.
19.01.2023 року Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил Яровому С.О. видано довідку №14-18вих-23 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій станом на 01.01.2021 року, відповідно до якої для перерахунку пенсії позивача має бути застосовано грошове забезпечення виходячи з наступних його складових та у розмірах: посадовий оклад у сумі 38400,00 грн., надбавка за вислугу років у сумі 11520,00 грн. Усього: 49920,00.
17.03.2023 ОСОБА_1 через електронний кабінет на Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про здійснення перерахунку пенсії за вислугою років з урахуванням положень ч.ч.2- 4, 20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру», п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VІІІ та п.п.1, 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VІІІ з 01.02.2021, тобто із включенням в заробіток для обчислення пенсії розміру виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років) за 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60 з коригуванням зазначених виплат із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього, а також без обмеження її максимального розміру на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил від 19.01.2023 №14-18вих-23 про складові заробітної плати (грошового забезпечення) за 60 календарних місяців роботи підряд перед перерахунком пенсії.
За вказаним зверненням позивача Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області, опрацьовано заяву за принципом екстериторіальності, та прийнято Рішення про відмову в перерахунку пенсії 24.03.2023 прийняте рішення №053130005704, зазначивши, що при проведенні перерахунку розмір пенсії зменшується, тому прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії по вислузі років згідно Закону з врахуванням довідки про заробітну плату про складові заробітної плати від 19.01.2023 №14-18.
Вважаючи означену позицію суб'єкта владних повноважень протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.
ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів зазначає, що ключовим питанням у цій справі є проведення перерахунку пенсії на підставі довідки Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил від 19.01.2023 № 14-18вих-23 без обмеження максимальним розміром пенсії.
Пенсійне забезпечення працівників прокуратури врегульовано Законом України «Про прокуратуру», а саме статтею 86, згідно із частиною другою якої пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Згідно з частиною двадцятою цієї статті призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
За змістом статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (який набрав чинності 1 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до абз.6 ч.15 ст. 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Колегія суддів звертає увагу, що норма абз.6 ч.15 ст. 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» не визнавалася Конституційним Судом України такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), отже є чинною і підлягає виконанню.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 28.10.2020 по справі №686/2428/16-а.
Отже, на момент звернення позивача за перерахунком пенсії вказаною вище нормою встановлювалося обмеження розміру виплачуваної пенсії, ця норма законодавства неконституційною не визнавалась, є чинною та обов'язковою до виконання органами Пенсійного фонду України.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 03.06.2021року по справі №359/3736/17.
Таким чином, при вирішенні питання про перерахунок пенсії на підставі норм Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, то саме норми цього Закону мають застосовуватися при вирішенні спору в цій справі.
Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок здійснено відповідачем перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний.
Аналогічний підхід до вирішення питання щодо обмеження пенсії максимальним розміром був застосований Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 грудня 2021 року при вирішенні справи № 580/5962/20. Верховний Суд зазначив, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо можливості встановлення обмежень розміру соціальних виплат. Так, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
Верховий Суд врахував, що розмір пенсії працівників прокуратури, з урахуванням встановлених обмежень максимальною сумою, залишається вищим середньомісячного розміру пенсії в Україні. Тобто, встановлення максимального розміру пенсії для працівників прокуратури не поставило їх у невигідне становище, оскільки їх право на соціальне забезпечення було за ними збережене, вони не були позбавлені своїх засобів для існування і не були піддані ризикові недостатності таких засобів для життя. Тому встановлення максимального розміру пенсії не можна вважати таким, що поклало на працівників прокуратури надмірний чи непропорційний тягар, чи порушило їх право на мирне володіння своїм майном.
При цьому таке обмеження не є дискримінаційним, оскільки стосується не лише працівників прокуратури, а й інших категорій пенсіонерів, зокрема поширюється на пенсії, призначені відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення».
Аналізуючи питання правомірності встановлення таких обмежень, необхідно зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо можливості встановлення обмежень розміру соціальних виплат.
Так, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
Окрім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що, неодноразово висловлюючи правову позицію щодо можливості обмеження розміру соціальних виплат, ЄСПЛ, не заперечуючи право держав зменшувати такий розмір, не сформулював правової позиції щодо достатнього розміру таких соціальних виплат, підкреслюючи водночас необхідність забезпечення прозорості, недискримінаційного характеру відповідних змін, не покладення надмірного тягаря на заявників внаслідок такого втручання держави. Така практика свідчить про достатньо широке «поле» для розсуду, яке ЄСПЛ залишає державам у питаннях соціального забезпечення.
Наведене свідчить про те, що ЄСПЛ визнає можливість того, що виплати соціального страхування можуть бути зменшені або припинені, однак, розглядаючи питання відповідності таких дій, у кожній конкретній справі ураховує всі відповідні обставини справи і з'ясовує: чи було законним таке втручання, чи переслідувало легітимну мету таке втручання та чи не поклало таке втручання надмірний тягар на особу, якої це стосується.
За аналогічних обставин ЄСПЛ не констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа VALKOV AND OTHERS V. BULGARIA (заява №2033/04); справа Khoniakina v. Georgia (заява №17767/08)).
Хоча виплати соціального страхування є «майном» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, однак обмеження максимальним розміром пенсій працівникам прокуратури не може вважатися порушенням їх права володіння цим майном, оскільки такі здійснені державою шляхом введення нових законодавчих положень з метою регулювання політики соціального забезпечення. Встановлені обмеження не є непропорційними та не призводять до порушення сутності пенсійних прав.
Отже, позовні вимоги в частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловлено Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 по справі №580/5962/20.
Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст.2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко