ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року м.Дніпросправа № 340/5390/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року у справі № 340/5390/22 (суддя Жук Р.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач) щодо не нарахування і не виплатити позивачу збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, за періоди з 04.06.2022 р. по 20.06.2022, з 20.06.2022 р. по 30.07.2022 р. та з 25.08.2022 р. по 20.09.2022 р.;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу збільшену до 100000 грн. додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, за періоди з 04.06.2022 р. по 20.06.2022, з 20.06.2022 р. по 30.07.2022 р. та з 25.08.2022 р. по 20.09.2022 р.;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 у десятиденний термін з дня набрання рішенням суду першої інстанції законної сили, подати звіт до Кіровоградського окружного адміністративного суду про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що під час виконання бойового завдання з 21.05.22р. по 02.06.22р. знаходився під непереривним обстрілом з боку ворога в районі м. Сєвєродонецьк Луганської області. Внаслідок вибухів мін та танкових снарядів з 02.06.22р. став відмічати значне погіршення стану здоров'я, медичну допомогу не отримував. Самостійно з місць бойових дій добрався до пункту постійної дислокації своєї військової частини у м. Кропивницькому, звідки був доставлений до Кіровоградської обласної лікарні. Відповідачем, всупереч вимог законодавства України, за період перебування позивача на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок поранення, отриманого при захисті Батьківщини, не виплачено у належному розмірі додаткової винагороди.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року позовні вимоги позивача було задоволено.
Так, суд:
- визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування і не виплатити ОСОБА_1 збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” за періоди з 04.06.2022 р. по 20.06.2022, з 20.06.2022 р. по 30.07.2022 р. та з 25.08.2022 р. по 20.09.2022р.;
-зобов'язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу збільшену до 100 000 грн. додаткову винагороду у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” за періоди з 04.06.2022 р. по 20.06.2022, з 20.06.2022 р. по 30.07.2022 р. та з 25.08.2022 р. по 20.09.2022 р.;
-зобов'язав військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення суду у строк - один місяць з дня набрання чинності рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року у справі №340/5390/22.
Із рішенням суду не погодився відповідач - військова частина НОМЕР_1 - та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що доводи позивача є безпідставні, оскільки документально доведеним є факт залишення позивачем бойових позицій. За наслідками проведеного службового розслідування, матеріали були передані до органу досудового розслідування з метою встановлення наявності в діях позивача складу кримінального правопорушення. Додаткова винагорода не нараховувалась і не виплачувалась з моменту усунення позивача від виконання службових обов'язків. Позивач не набув права на отримання додаткової винагороди, оскільки госпіталізувався самовільно, з порушенням норм Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, на момент потрапляння до медичної установи не виконував обов'язки військової служби, оскільки перебував без належних правових підстав за межами військової частини, самовільно її залишивши.
Відповідач стверджує, що суд належним чином не повідомив його про дату судового розгляду справи, що позбавило відповідача можливості вчасно подати відзив та докази, що спростовують твердження позивача. Зазначене призвело до неповного з'ясування обставин справи та винесення судом необґрунтованого рішення.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу. У відзиві стверджує про безпідставність доводів скаржника, просить залишити оскаржене рішення без змін. Наполягає, що сам по собі факт передачі матеріалів до органу досудового розслідування, ще не свідчить про вчинення позивачем кримінального правопорушення. Наполягає, що у відповідача були відсутні правові підстави для невиплати йому додаткової винагороди за період лікування в закладах охорони здоров'я у зв'язку із отриманим пораненням.
У відзиві представником позивача заявлено клопотання про виклик в судове засідання та допит як свідків військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 .
Колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні такого клопотання з урахуванням предмету позову (позивач не оскаржує дії при проведенні службового розслідування чи накази, прийняті за наслідками службового розслідування).
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати, враховуючи наступне.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 25.02.2022 №23, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022, призначений на посаду за штатом воєнного штату та зарахований до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
Солдат ОСОБА_1 121 бригада, 174 батальйон, 2 рота, 1 взвод ВЧ НОМЕР_1 під час виконання бойового завдання з 21.05.22р. по 02.06.22 р. перебував під обстрілом в районі м.Сєвєродонецька Луганської області, одержав травми, які призвели до значного погіршення здоров'я. Медичну допомогу не отримував. Самостійно з місць бойових дій добрався до пункту постійної дислокації військової частини у м. Кропивницькому, звідки був доставлений швидкою медичною допомогою до Кіровоградської обласної лікарні.
Згідно виписки із медичної карти позивача стаціонарного хворого №5464 Нейрохерургічного відділення КНП “Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради” проведено обстеження та встановлено повний діагноз вибухова травма (30.05.22.), поєднана травма. ЗЧМТ, струс головного мозку. Акубаротравма, ускладнена гострою двобічною нейросенсорною приглухуватістю. Закритий перелом в/з правої великогомілкової кістки без зміщення. Пошкодження медіального меніску І ст. Вторинна ХЛВН ІІ ст. Гіпертонічна хвороба II ст., ст.2, ризик 3. СН І ст. Розбіжна косоокість, атрофію диску зорового нерву макулярна дегенеращя, складний міопичний астигматизм правого ока (а.с.9).
Як вбачається із довідки №84 від 20.06.2022, що видана ВЛК КНП “Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради”, травма ОСОБА_1 пов'язана з проходженням військової служби; на підставі статті 81 графи ІІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів (а.с.10).
На підставі наказу військової частини НОМЕР_1 від 06 вересня 2022 року №611 позивачу було видано довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №1350 від 07.09.2022 р., відповідно до якої солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30 травня 2022 року одержав вибухову травму (30.05.22) поєднану травму. Закриту черепно-мозкову травму. Струс головного мозку. Акубаротравму з гострою двобічною нейросенсорною приглуховатістю. Закритий перелом верхньої третини правої велико-гомілкової кістки без зміщення. Пошкодження медіального меніску І ступеню. За обставин при виконанні службових обов'язків із захисту Батьківщини, ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі смт.Ворівське, Луганської області, виконуючи бойове завдання, солдат ОСОБА_1 , під час бою потрапив під ворожий мінометний обстріл. Внаслідок влучання ворожого снаряду біля окопу був відкинутий ударною хвилею та отримав травму. Перебував в засобах індивідуального захисту та не перебував в стані алкогольного сп'яніння (а.с.21).
У зв'язку з пораненням позивач перебував на стаціонарному лікуванні в наступних закладах охорони здоров'я:
-з 04.06.2022 р. по 20.06.2022 у Кіровоградській обласній лікарні, що підтверджується медичною випискою №5464 від 20.06.2022 р.;
-відповідно до довідки військово-лікарської комісії №84 від 20.06.2022 р. перебував з 20.06.2022 р. по 30.07.2022р. на реабілітації у зв'язку з закритим переломом 30.05.2022 р. верхньої третини правої великогомілкової кістки без зміщення уламків;
-з 25.08.2022р. по 20.09.2022р. у ДУ “ТМО МВС України в Кіровоградській області”, що підтверджується свідоцтвом про хворобу №550/ЗСУ від 20.09.2022р. (а.с. 11-12).
Позивач 23.09.2022р. звернувся до командира із рапортом щодо виплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за періоди з 04.06.2022 р. по 20.06.2022, з 20.06.2022 р. по 30.07.2022 р. та з 25.08.2022 р. по 20.09.2022 р. (а.с.25).
Відповідь на рапорт ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_1 не надано та додаткову винагороду у розмірі до 100000 грн. виплачено не було.
Вважаючи протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати додаткової винагороди, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач має право на отримання збільшеної до 100 000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я. Всі надані за станом здоров'я відпустки фактично були відпустками для лікування, оскільки рекомендації щодо лікування передбачалися після кожної виписки з медичних закладів, які передували таким відпусткам. Перебування особи у відпустці за станом здоров'я за постановою ВЛК, якщо такій відпустці передувало лікування у стаціонарному закладі у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини із визначенням лікувальним закладом подальших лікувальних рекомендації на час перебування у відпустці, є підставою для включення такої особи до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, на підставі абз.4 п.1 Постанови №168.
За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає наявними підстави для відмови у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV.
Відповідно до ст.16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" № 551- XIV від 24.03.1999 затверджений Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно статті 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.
У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.
Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
За правилами ст. 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (ст.84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).
Статтею 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Відповідно до статті 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Виходячи з наведених вище правових норм в їх сукупності, невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем покладених на нього обов'язків, зокрема беззастережно виконувати накази командирів (начальників), є підставою для притягнення такого військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
При цьому, прийняттю рішення командиром про накладення дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування.
В спірному випадку, мало місце призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військовослужбовцями бойових позицій, невиконання бойового розпорядження командира батальйону.
Як встановлено за результатами службового розслідування, 01.06.2022 року військовослужбовці 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 за списком, серед яких і ОСОБА_1 , залишили бойові позиції в районі села Борівське Луганської області зі зброєю та боєкомплектом, тим самим оголили правий фланг, що могло призвести до прориву противника в тил та загибелі інших військовослужбовців (а.с. 131-141, 214-218).
Під час проведення службового розслідування за фактом залишення бойових позицій та невиконання бойового розпорядження командира, встановлено, що дії зазначених у акті військовослужбовців мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 та ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ст.85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, матеріали за ознаками кримінального правопорушення були направлені за належністю до Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (а.с.127-129).
Сам позивач не спростовує фактів, встановлених під час службового розслідування, не оскаржує дії в частині проведення службового розслідування.
Наказом №196 від 19.08.2022року солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 , він вибув для подальшого проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 . За цим наказом ОСОБА_1 позбавлений щомісячної премії у розмірі 289% від посадового окладу за період з 01.06.2022року по 04.08.2022року, надбавки за особливості проходження служби та додаткової винагороди в розрахунку на місяць, пропорційно часу проходження служби за період з 01.06.2022року по 04.08.2022 року відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022р №168 у зв'язку із усуненням від виконання службових обов'язків відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2022 №88. На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2022року №215 припинено усунення від виконання службових обов'язків та поновлено ОСОБА_1 виплати надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, щомісячної премії за особистий внесок у результати служби у розмірі 289% від посадового окладу та додаткової винагороди в розрахунку на місяць, пропорційно часу проходження служби з 05.08.2022р по 31.08.2022р.. ОСОБА_1 позбавлений щомісячної премії за особистий внесок у результати служби у розмірі 289% від посадового окладу за період з 01.08.2022р по 31.08.2022р та додаткової винагороди в розрахунку на місяць, пропорційно часу проходження служби з 01.08.2022р по 31.08.2022р. відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022р №168 у зв'язку із самовільним залишенням частини відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.08.2022 №513 (а.с.158).
Позивач не надав суду доказів оскарження та скасування наказів командира військової частини НОМЕР_1 №513 від 16.08.2022р, №88 від 05.06.2022року, тобто на час розгляду справи такі накази є чинними.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджено наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018.
Відповідно до п.2 розділу І Порядку № 260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
Відповідно до пункту 1 розділу XXIX Наказу Міністерства оборони України № 260, 07.06.2018 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», грошове забезпечення військовослужбовцям, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України усунені від виконання службових обов'язків, відсторонені від виконання службових повноважень або повноважень на посаді, виплачується виходячи з розміру посадового окладу за останньою займаною посадою, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років із дня, наступного після дня усунення від виконання службових обов'язків (відсторонення від виконання службових повноважень або повноважень на посаді), і до дня повернення до виконання службових обов'язків за посадою.
У разі скасування рішення про усунення від виконання службових обов'язків, відсторонення від виконання службових повноважень або повноважень на посаді військовослужбовцям виплачуються щомісячні додаткові види грошового забезпечення, на отримання яких вони втратили право у зв'язку з усуненням (відстороненням) з урахуванням змін у розмірах грошового забезпечення.
Виплата премії та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, здійснюється на підставі наказу командира військової частини з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Абзацем 4 п.1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пцнкті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
25.03.2022 Міністром оборони України прийнято рішення про врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, яке того ж дня телеграмою доведено до відома, в тому числі, командирів (начальників) військових частин, установ.
Пунктом 10 вказаного рішення встановлено, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн. або 30 000,00 грн. не включаються, зокрема, ті військовослужбовці, які відмовились виконувати бойові накази (розпорядження) за той місяць, у якому здійснено таке порушення, а також ті, у діях (бездіяльності) яких є ознаки кримінального або адміністративного правопорушення.
Таким чином, виплата премії та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, здійснюється на підставі наказу командира військової частини з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків.
В спірному випадку підставою для позбавлення позивача преміювання та додаткових винагород за спірний період з 04.06.2022 р. по 20.06.2022, з 20.06.2022 р. по 30.07.2022 р. та з 25.08.2022р. стали накази командира військової частини НОМЕР_1 №513 від 16.08.2022р, №88 від 05.06.2022року, прийняті за результатами проведеного службового розслідування із встановленням фактів невиконання бойового розпорядження командира військової частини та самовільного залишення бойових позицій.
Позивач не надав доказів оскарження та скасування наведених наказів командира.
Що стосується спірного періоду з 25.08.2022 р. по 20.09.2022р., то вимоги позивача заявлені до неналежного відповідача, оскільки як встановлено вище, наказом №196 від 19.08.2022року солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 , він вибув для подальшого проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 (а.с.158).
Крім того, з наданих відповідачем доказів вбачається, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.09.2022 року №671/1 було призначено службове розслідування з метою уточнення причин і обставин можливого отримання поранення (травми) стрільця 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 . За результатами службового розслідування встановлено факти, які суперечать поясненням солдатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо отримання бойового поранення солдатом ОСОБА_1 .. Цим наказом поранення солдата ОСОБА_1 не визначено таким, що пов'язане з виконанням бойового завдання при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Факт бойового поранення встановити не є можливим. Пунктом 3 вказаного наказу зупинено всі належні виплати солдату ОСОБА_1 до встановлення військово-лікарською комісією факту бойового поранення (травми) (а.с.159-161).
З урахуванням встановлених обставин та наданих сторонами доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні. Надані відповідачем докази свідчать, що ним правомірно не було нараховано та виплачено позивачу додаткову винагороду за спірний період.
Судом першої інстанції неповно встановлені обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору, в спірному випадку наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розподіл судових витрат відповідно до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, ст.317, ст.ст.322, 325, 328 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року у справі № 340/5390/22 - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак